Р-к освіти та науки на укр..землях у др.пол.XVII ст

Сучасники відзначали високий рівень письменності і культурності українського населення в XVII ст. Павло Алепський, що в 1654 подорожував Укр- «по всій козацькій землі ми помітили прегарну рису, що нас дуже дивувала: всі вони, за малими винятками, навіть здебільшого їх жінки та дочки, вміють читати та знають порядок богослужби й церковний спів”.

-початкова: Після визвольної війни 1648—1654 pp. на Україні у багатьох селах існували початкові (дяківські), школи, в яких навчалися діти козаків, селян, духівництва. Учителями здебільшого були дяки. Діти шляхти навчалися в єзуїтських і василіанських школах. У містах продовжували існувати школи, утримувані братствами. В них учні вивчали мови — слов'яно-руську, латинську, грецьку, польську, діалектику (мистецтво вести полеміку), граматику, риторику, піїтику, а у вищих класах — математику, астрономію і музику.

-середня: 1)колегіуми і семінарії,2)польські гімназії,3)католицькі та греко-кат навчальні заклади, 4)василіанські світські школи.

-вища: Києво-Могилянська академія (засн.. 1632). У Гадяцькому дог в 1658 році Виговський вимагав зрівняти Київську Колегію в правах з Краківською Акад і надати їй титул Академії. Моск уряд в 1666 році, після пожежі, коли припинено навчання в Київській Колегії, спробував зліквідувати її, як «латинську», але сам воєвода Київський П. Шереметев рішуче висловився за збереження Колегії (в ній вчився син його, Б. П. Шереметев). Проте, ввесь час, поки царем був Олексій, московський уряд ставився до Колегії вороже. Лише за царя Федора надано Колегії право викладати богослов'я. 1701 -статус академії.навчалися- Лазар Баранович, Іоаникій Галятовський, Інокентій Гізель та ін. Слов'яно-греко-латинську академію в Москві в 1687 р. заснував білорус Симеон Полоцький.

Під польською владою - у Східній Галичині й на Правобережжі — продовжували існувати єзуїтські, протестантські та уніатські школи. 1661 - Львівський ун.; в 1676 митрополит Кипріян II звернувся до Апостольської Столиці з проханням допомогти в справі заснування семінарії для підготови духовенства→ засн. семінарія у Вільні (лише 20 місць для українців).

-друкарні – 9 укр.,3 полськ.,1 єврейська,наприкл. Львівська, Почаївська,Унівська,найбільша - Києво-Печерської лаври, що протягом др пол XVII ст. випустила в світ 117 видань, книги переважно релігійно-церковного змісту.

Наука

-історія - «Синопсис»- стислий підручник іст Укр, який приписують Інокентієві Гізелеві (1674); «Літописець» — Леонтія Боболинського (1699) - характер компілятивний, спиралися переважно на польські хроніки, цінне-встановлення тяглісті істУкр від Княжої доби.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: