Право на подачу заявки

В різних державах питання, хто має право на подання заявки на винахід та право на одержання патенту, розв’язуються неоднаково. Існують дві основні системи подачі заявки й одержання охоронного документа: винахідницька (авторська) і заявницька.

Винахідницьку систему прийняли в США, де право на одержання патенту має перший і дійсний винахідник, а подача заявки супроводжується складанням заявником відповідної присяги (параграф 115 Патентного закону США).

Заявницька система передбачає видачу патенту першому заявнику без перевірки його правоспроможності щодо заявленого винаходу. Вона більш відповідає головній меті патентної системи – захистити винаходи, що були раніш розкриті.

У європейських країнах після приведення національних законо-давств відповідно до положень Європейської патентної конвенції сформувалась проміжна система, що згладжує труднощі винахід-ницької і заявницької системи. Так декларується право винахідника або його правонаступника на одержання патенту, передбачається вказівка імені винахідника в заявці. Однак при цьому не здійснюється ніякої перевірки правочинності заявника, а також істинності заявки про авторство.

Винахідник має право на подачу заявки й одержання патенту в таких випадках:

- якщо винахід не є службовим; якщо винахід є службовим, але договором між винахідником і роботодавцем передбачене право винахідника на одержання патенту;

- якщо роботодавець протягом визначеного терміна, зазначеного в законі, від дати сповіщення його про створення службового винаходу не подає заявки на винахід.

Законодавством всіх країн передбачено, що право на подачу заявки належить спільно всьому колективу авторів, якщо розробка створена творчою працею декількох осіб, і відсутність кого-небудь з авторів призведе до неможливості одержання патенту.

Для запобігання подібної ситуації законом дозволене таке: якщо автор виїхав за кордон, то дії від його імені може робити довірена особа, надавши документ, що засвідчує дане право.

При визнанні громадянина недієздатним або обмежено дієздатним, то дії, у тому числі пов’язані з одержанням патенту, від його імені здійснює опікун або піклувальник.

Крім автора (винахідника), право на подачу заявки на винахід має його спадкоємець або інші правонаступники. Якщо при подачі заявки автор помер, то від його імені всі документи підписує його спадкоємець, якщо повинен юридично довести своє право на спадщину.

За дорученням заявника заявка може бути подана через представника. Якщо заявка подається через представника, то до заявки додається довіреність, видана заявником на ім’я представника та оформлена з дотриманням вимог законодавства або її копія. Якщо заявником є іноземна особа або особа без громадянства, яка проживає чи має постійне місцезнаходження поза межами України, то заявка подається тільки через патентного повіреного. За дорученням заявника заявку може подати представник у справах інтелектуальної власності.

Автор в заявці може зробити вказівку на фізичну і (або) юридичну особу, що буде виступати заявником.

Право на подачу заявки іноземним заявником признається у всіх країнах. Підставами для цього є міжнародні і регіональні угоди з охорони промислової власності, взаємні умови, надання законодавцем їм рівних прав із національними громадянами. Проживання в країні патентування або здійснення там промислової і комерційної діяльності розглядається звичайно як доповнення до інших підстав з отримання патенту.

У багатьох країнах іноземні заявники не можуть самостійно подавати заявки і здійснювати інші дії, пов’язані безпосередньо з діяльністю патентного відомства. Як правило, фізичні особи, які проживають за межами країни, де вони мають намір одержати охоронний документ і підтримувати його чинність, зобов’язані вести справи через патентних повірених, зареєстрованих у національному патентному відомстві цієї країни. Однак спеціальними угодами може бути передбачений інший порядок.

Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, реалізують свої права, зокрема право на подання заявки тільки через патентних повірених, якщо інше не передбачено міжнародними угодами. Так, згідно з угодами про співробітництво у сфері охорони промислової власності між Урядом України та Урядами Російської Федерації і Республіки Білорусь громадяни та юридичні особи, які проживають чи мають постійне місцепроживання в цих державах, мають право подавати заявки безпосередньо до «Українського інституту промислової власності» (далі Укрпатенту). Якщо до складу заявників входить фізична особа, яка проживає на території України, чи юридична особа, яка має постійне місцезнаходження на території України, то заявку можна подати без залучення патентного повіреного за умови зазначення адреси для листування в Україні.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: