Аліса Олександрівна Бєловіцька

Народилася 17 жовтня 1939 Красноярськ) - російський книгознавець, доктор філологічних наук за спеціальністю «Книгознавство» (1988 р), професор, займається розробкою загальної теорії книгознавства. Є автором узагальнюючих праць з історії книги, видавничої справи; розвитку бібліотечної та бібліографічної літератури, створення різноманітних каталогів літератури, опис раніше закритих масивів видань. Закінчила в 1966 році Московський поліграфічний інститут. У 1969 році почала викладацьку діяльність на кафедрі книгознавства та пропаганди книги. З 1978 р по 2010 р - завідувач кафедри книгознавства та пропаганди книги. У 1983-1990 рр. - Декан Факультету видавничої справи і книжкової торгівлі. Протягом ряду років А. О. Бєловіцка була головою Науково-методичної ради з вузівському напрямку 520700-Книгознавство (бакалаври та магістри) і спеціальності 021600-Книгознавство і організація книжкової торгівлі. Під її керівництвом і за безпосередньої участі розроблялися відповідні Державні освітні стандарти. Протягом багатьох років була вченим секретарем Комісії комплексного вивчення книги при Президії АН СРСР; протягом ряду років - заступником Голови Спецради Д.063.39.02 по захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальністю 05.25.04 - Книгознавство; член Спецради за науковою спеціальністю 05.25.03 - Библиотековедение, бібліографознавство та книгознавство. Багато років керувала Секцією книги Московського будинку вчених; є членом Оргкомітету з проведення Міжнародних наукових конференцій з проблем книгознавства, на яких керує Секцією методології і теорії книгознавства; входила до складу редколегії Енциклопедичного словника «Книга» (М., Великої російської енциклопедії, 1999) і до складу редколегії науково-книговедческого триваючого збірки «Книга. Дослідження і матеріали». А. О. Бєловіцька є автором численних статей та наукових праць, та книг, основними з яких є: 1. Загальне книгознавство: [навч. допомога]. - М.: Книга, 1987. - 255 с. [2] 2. Загальне книгознавство. Методологічні та теоретичні аспекти: автореферат дис.... Доктора філологічних наук: 05.25.04 / Моск. полігр. ін-т. - М., 1988. - 23 с. 3. Шукаю відповіді на питання: що є книга // Книжное справу. - 1995. - № 6-7 (18-19). - С. 70-75. 4. Книгознавство - книга - книжкова справа: і знову про співвідношення теорії і практики // Книга і книжкова справа на рубежі тисячоліть. - М.: Наука, 2000. - С. 5-9. 5. Книгознавство сьогодні і завтра // Книжковий світ сьогодні і завтра. - М., 2002. - С. 15-22. 6. Методологія книгознавства та її фундаментальні завдання // Книга і світова цивілізація. - М., 2004. - Т. 1. - С. 15-19.

Головна заслуга Бєловицької: формування системно-типологічного методу на по- чатку 70-х рр. XX ст. За цим методом книгу вивчають як цілісне явище, як систему з єдністю її змісту, матеріально-конструктивної форми (враховуючи всі елементи книги). Цей метод називають системно-типологічним, оскільки при проведенні досліджень науковці широко використовують сучасну типологію книги. Варто наголосити, що системний метод не заперечує функціональний, а доповнює його, логічно збагачує та поглиблює. У сучасному книгознавстві системний метод набув широкого визнання і використовується багатьма дослідниками книги. А. О. Бєловіцька поглибленно досліджувала теоретичні та методичних аспекти науки про книгу, налагодження зв’язків книгознавства і практики книжкової справи, залучення широкого кола науковців до історичних та актуальних проблем книговидання, бібліографознавства, бібліотечної роботи. У своїй праці «Книгознавство сьогодні і завтра»А. О. Беловіцка наголошує на актуальності вивчення сучасного стану книги і книжкової справи в зв'язку з повсюдним впровадженням мережевих інформаційних технологій, економічними і соціальними змінами, кардинальними змінами в сфері практики книговидання, та книгорозповсюдження. Це в свою чергу «вимагає звернення науковців до розробок науково-практичних рекомендацій для досконалювання системи книжкової справи, та прогнозування подальшого розвитку книжкової справи. На думку Бєловецької, системно-типологічна книгознавча концепція асимілювала весь попередній історичний досвід самої науки про книгу, загальної теорії систем, загальнонаукового системного підходу, методології системного аналізу, загальнонаукової концепції про структурно-рівневої організації матерії, наукознавства та методологічних досліджень науки. Найважливішою ознакою сучасного етапу розвитку науки і практики є усвідомлення системності як одного з властивостей об'єктивної дійсності. Отже за А. О. Бєловецькою книгознавча системно-типологічний концепція будується на усвідомленні того, що книга і книжкова справа як спосіб її існування не тільки системні самі по собі, але і є підсистемами більш загальної, динамічної системи інформаційного процесу, об'єктивно існуючого в природі і суспільстві.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: