Главная
Популярная публикация
Научная публикация
Случайная публикация
Обратная связь
ТОР 5 статей:
Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия
Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века
Ценовые и неценовые факторы
Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка
Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы
КАТЕГОРИИ:
|
Тема № 17. Способи забезпечення законності і дисципліни у державному управлінні, загальна характеристика.
ДИСЦИПЛІНА: АДМІСТРАТИВНЕ ПРАВО
Лекційне заняття № 17
(теоретичне заняття - 1 година, самостійне вивчення - 1 година)
Тема № 17. Способи забезпечення законності і дисципліни у державному управлінні, загальна характеристика.
Мета: дати студентам чітке поняття законності і дисципліни у державному управлінні. Студенти повинні знати способи забезпечення законності і дисципліни у державному управлінні.
План заняття:
1. Поняття законності і дисципліни у державному управлінні. Співвідношення законності і дисципліни.
Питання для самостійного вивчення:
1. Способи забезпечення законності і дисципліни у державному управлінні.
Рекомендована література до теми:
1.
| КонституціяУкраїни від 28.06.1996р.
| 2.
| Кодекс України про адміністративні порушення від 07.12.1984р.зі змінами і доповненнями
| 3.
| Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07 2005р. зі змінами і доповненнями
| 4.
| Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993р. зі змінами і доповненнями
| 5.
| Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001р. зі змінами і доповненнями
| 6.
| Закон України „Про звернення громадян” від 02.10.1996р. зі змінами і доповненнями
| 7.
| Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. зі змінами і доповненнями
| 8.
| Закон України „Про міліцію” від 2012.1990р. зі змінами і доповненнями
| 9.
| Закон України „Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999р. зі змінами і доповненнями
| 10.
| Закон України „ Про адвокатуру та адвокатську діяльність" 5 липня 2012 року № 5076-VI
| 11.
| Закон України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 01.12.1994р. зі змінами і доповненнями
| 12.
| Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. зі змінами і доповненнями
| 13.
| Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19.11.1992р. зі змінами і доповненнями
| 14.
| Закон України „Про пенсійне забезпечення” від 06.12.1992р. зі змінами і доповненнями
| 15.
| Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.1994р. зі змінами і доповненнями
| 16.
| Закон України „Основи законодавства України про культуру” від 14.02.1992р. зі змінами і доповненнями
| 17.
| Закон України „Про освіту” від 23.05.1991р. зі змінами і доповненнями
| 18.
| Закон України „Про вищу освіту” від 17.01.2002р. зі змінами і доповненнями
| 19.
| Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.1992р. зі змінами і доповненнями
| 20.
| Закон України „Про дорожній рух” від 30.06.1993р. зі змінами і доповненнями
| 21.
| Закон України „Про Вищу раду юстиції” від 15.01.1998р. зі змінами і доповненнями
| 22.
| Закон України „Про оборону України” від 06.12.1991р. зі змінами і доповненнями
| 23.
| Закон України „Про Збройні сили України” від 06.12.1991р. зі змінами і доповненнями
| 24.
| Закон України „Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 25.03.1992р. зі змінами і доповненнями
| 25.
| Закон України „Про основи національної безпеки України” від 19.06.2003р. зі змінами і доповненнями
| 26.
| Закон України „Про Службу безпеки України” від 25.03.1992р. зі змінами і доповненнями
| 27.
| Закон України „Про державний кордон України” від 04.11.1991р. зі змінами і доповненнями
| 28.
| Закон України „Про державну прикордонну службу України” від 03.04.2003р. зі змінами і доповненнями
| 29.
| Закон України „Про транспорт” від 10.11.1994р. зі змінами і доповненнями
| 30.
| Закон України „Про телекомунікації” від 18.11.2003р. зі змінами і доповненнями
| 31.
| Закон України „ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. зі змінами і доповненнями.
| 32.
| Закон України „ Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України” від 21.01.1994р. зі змінами і доповненнями
| 33.
| Закон України „ Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” від 04.02.1991р. зі змінами і доповненнями
| 34.
| Закон України „ Про Антимонопольний комітет України” від 26.11.1993р. зі змінами і доповненнями
| 35.
| Закон України „ Про державну податкову службу в Україні” від 24.12.1993р. зі змінами і доповненнями
| 36.
| Закон України „ Про доступ до судових рішень" №3262-1V від 22.12.2005
| 37.
| Указ Президента України „ Про зміни в структурі центральних органів виконавчої влади” від 15.12.1999р. зі змінами і доповненнями
| 38.
| Загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади, затверджене Указом Президента України від 12.03.1996 р.
| 39.
| Положення про МВС, затверджене Указом Президента України від 17.10.2000 р.
| 40.
| Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001р.
| 41.
| Інструкція з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затверджена Міністерством внутрішніх справ України від 22.02.2001р.
| 42.
| Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред.С.В.Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2003.
| 43.
| Адміністративне право України: Підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 544 с.
| 44.
| Административное право: Учебник / Под ред. Л.Л.Попова. – М.: Юристъ, 2002.
| 45.
| Авер’янов В. Актуальні завдання реформування адміністративного права. // Право України – 1999. - №8.
| 46.
| Бандурка О.М., Тищенко М.М. Адміністративний процес: підручник для вищих навчальних закладів. – К.: Літера ЛТД, 2001. – 336с.
| 47.
| Гладун З.С. Адміністративне право України: Навч. Посібник. – Тернопіль: Картбланш, 2004. – 520 с.
| 48.
| Комзюк А.Т. Адміністративна відповідальність в Україні: Навч.посібник. – Харків: Ун-т внутрішніх справ, 1998.
| 49.
| Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навч. Посіб. – К.: Прецедент, 2007. – 531 с.
| 50.
| Кузьменко О.В., Гуржій Т.О. Адміністративно-процесуальне право України: Підручник/ За ред.. О.В. Кузьменко. – К.: Атака, 2007. – 416с.
| 51.
| Пасенюк О. Становлення адміністративної юстиції в Україні та адміністративне право// Право України. – 2005. - № 7. – С. 8-11.
| 52.
| Рябченко О.П., Бутенко В.І., Ясинок М.М., Лічман Л.Г., Погрібний С.О. Основи адміністративного судочинства в Україні: Навчальний посібник. – Суми: Видавництво «МакДен», 2008. – 200с.
| 53.
| Стефанюк В.С. Судовий адміністративний процес: Монографія. – Харків: Фірма «Консум», 2003. – 464с.
|
ЛЕКЦІЯ
1. Поняття законності і дисципліни у державному управлінні. Співвідношення законності і дисципліни.
Законність і дисципліна — основні умови існування будь-якої демократичної держави, її обов'язкові риси. Вони невід'ємні одна від одної. Законність можлива тільки за суворого дотримання дисципліни всіма фізичними та юридичними особами, а дисципліна, в свою чергу, обумовлюється межами закону.
В юридичній науці під законністю розуміють «неухильне виконання законів і відповідних їм інших нормативних актів органами держави, посадовими особами, громадянами та громадськими організаціями». Це означає, що законність обов'язкова для всіх інституцій держави й суспільства (органів законодавчої, виконавчої, судової влади, інших державних і недержавних утворень, громадян). Вона також є обов'язковою умовою, що забезпечує безперешкодну реалізацію прав громадян, громадських утворень на самовираження та вільний розвиток.
Ззовні законність виражено в законодавстві, під яким прийнято розуміти систему правових актів, у яких норми права знаходять своє зовнішнє відображення.
Будучи умовою вільного розвитку всіх і кожного, законність не повинна ототожнюватися з вседозволеністю. Саме законність, відображена в правових актах, є тією гранню, яка обмежує свободу кожного заради свободи всіх.
Законність — багатогранне поняття, яке визначається по-різному, її можна розглядати як принцип діяльності держави, сутність якого полягає в обов'язку державних органів, інших фізичних і юридичних осіб діяти відповідно до вимог законів.
Якщо розглядати принцип законності щодо його практичного застосування, то законність означає, що всяке рішення державних і недержавних органів, уповноважених на те осіб не повинно суперечити чинному законодавству; має бути прийняте в межах компетенції органу або посадової особи, що його приймає, з додержанням необхідної процедури; мусить сприяти створенню, закріпленню або розвитку корисних для суспільства відносин.
Законність можна розглядати і як метод державного управління, тобто як сукупність прийомів, способів, за допомогою яких держава забезпечує належну поведінку своїх суб'єктів.
Законність — це також режим системи відносин громадян, громадських та інших недержавних утворень, органів місцевого самоврядування з органами, що представляють різні гілки державної влади. Такий режим має сприяти забезпеченню прав і законних інтересів особи, її всебічному розвитку, формуванню й розвитку громадянського суспільства, ефективній діяльності державного механізму.
Для того щоб забезпечити режим законності, держава має створити основу для цього. Основою (або гарантіями) законності в державному управлінні слід визнати наявність:
1) певних економічних умов;
2) розвинутої політичної системи;
3) механізму соціального захисту населення;
4) науково обґрунтованої системи норм права, що відповідає вимогам часу й доступна для розуміння всіма суб'єктами державного управління;
5) механізму примусу, який чітко працює в межах закону.
Важливою умовою законності й дисципліни в державному управлінні слід визнати також високу правову культуру громадян і апарату виконавчої влади, яка, в свою чергу, є наслідком загального рівня освіти та культури суспільства. Між собою законність і дисципліна співвідносяться як загальне й особливе. Законність також можна розглядати як статику (сукупність норм, законодавчих актів), дисципліну — як динаміку законності (певні дії з виконання вимог норм і законодавчих актів).
Таким чином, законність і дисципліна — це обов'язкові риси правової держави, сукупність форм і методів державного управління, які знаходять своє відображення в чинному законодавстві й за допомогою яких держава регулює взаємовідносини в суспільстві, досягається стан законослухняної поведінки об'єктів управління.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|