ФОРМИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТА

Перевірка знань студентів з курсу здійснюється в ході поточного, модульного (тільки для студентів денної форми навчання) та підсумкового контролю.

Поточний контроль націлений на перевірку розуміння та засвоєння певного матеріалу, вироблених навичок, здатності осмислити зміст тем та опрацювати їх, умінь публічно представити певний матеріал. Об’єктами оцінки даного виду контролю виступають: систематичність та активність роботи на практичних заняттях, виконання домашніх та індивідуальних завдань, завдань для самостійного опрацювання, розв’язання тестових завдань.

Модульний контроль оцінює теоретичні та практичні вміння, які набули студенти після опанування певного залікового модулю. Модульний контроль проводиться у формі тестів, відповідей на теоретичні питання, розв’язання практичних завдань.

Завданням підсумкового контролю є перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми. На іспит виносяться вузлові питання та тестові завдання, а також індивідуальні творчі завдання, що потребують оригінального, нестандартного підходу до вирішення, творчої відповідальності та вміння синтезувати отримані знання.

Оцінка знань студента включає проміжний тестовий контроль за кожним розділом. Складання тестів є необхідною умовою для допуску до іспиту або до заліку. Підсумковий контроль здійснюється у формі письмово-усного екзамену за розгорнутою програмою дисципліни для спеціальності 0503 «Міжнародна економіка» денної форми навчання та у формі заліку для інших спеціальностей усіх форм навчання.

Оцінювання знань з дисципліни де передбачено іспит здійснюється на основі результатів поточного та підсумкового контролю, завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів, і завдання, що виносяться на підсумковий контроль – від 0 до 50 балів (табл. 6.1).

Таблиця 6.1.

Система оцінювання знань студентів (передбачено іспит)

Оцінювання знань студентів спеціальностей, для яких навчальним планом передбачено залік, здійснюється на основі результатів поточного і модульного контролю. Завдання поточного контролю оцінюються в діапазоні від 0 до 100 балів (табл. 6.2.). Кількість балів є основою для визначення загальної успішності студента з даного предмету. Студент отримує «залік», якщо має не менш ніж 50 балів за поточний контроль.

Таблиця 6.2

Система оцінювання знань студентів д/ф/н (передбачено залік)

Система оцінювання знань студентів з/ф/н (передбачено залік)

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-бальну та шкалу за системою ЕСТS здійснюється в порядку, представленому у таблиці 6.3.

Таблиця 6.3

Оцінювання навчальних досягнень студентів

9. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТА

Іспит максимально оцінюється у 50 балів (передбачено ще складання індивідуального творчого завдання замість відповіді на теоретичні питання екзаменаційного білету, максимальна оцінка за яке дорівнює 30 балів). Кожне завдання екзаменаційного білета оцінюється окремо за такою шкалою: теоретичні завдання – по 25 балів, тестові завдання - 25 балів. Якщо студент не отримує 50 балів на протязі поточного і модульного контролів – він складає залік, відповідаючи на стільки запитань, скільки потрібно, щоб отримати залік (набрати у сукупності мінімум 50 балів). Студент самостійно обирає форму здачі заліку: відповідь на теоретичні питання, кожне з яких оцінюється у 25 балів, або на тестові завдання (25 запитань по 1 балу за кожне).

Для оцінювання рівня відповідей студентів на теоретичні запитання з дисципліни використовуються такі критерії:

- відмінному рівню (А) - 27-30 балів) - відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; засвоєння рекомендованої літератури; володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, вивчення яких передбачене програмами дисциплін; уміння користуватися ними для вирішення типових і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей у використанні та викладенні навчально-програмного матеріалу;

- доброму рівню (B) – 24-26 балів - відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; чітке володіння понятійним апаратом; вміння використовувати отриманні знання для вирішення типових завдань;

- доброму рівню (С) – 21-23 - відповідає виявлення достатнього рівня знань основного програмного матеріалу; чітке володіння понятійним апаратом; вміння використовувати отриманні знання для вирішення типових завдань;

- задовільному рівню (D) – 18-20 - відповідає достатній рівень знань з основного програмного матеріалу; засвоєння інформації тільки з лекційного матеріалу; володіння необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмами;

- задовільному рівню (E) – 15-17 - відповідає достатній рівень знань з основного програмного матеріалу; засвоєння інформації тільки з лекційного матеріалу;

- незадовільному рівню (FX) - 9-14 - відповідає виявлення значних прогалин у знаннях з основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами з принциповими помилками в процесі їх використання.

- незадовільному рівню (F) – 0-8 - володіння окремими поняттями, методиками та інструментами з основного програмного матеріалу.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання використовуються такі критерії:

- відмінний рівень (А) – 18-20 вірних відповідей;

- доброму рівню (B) – 16-17 вірних відповідей;

- доброму рівню (С) – 14-15 вірних відповідей;

- задовільному рівню (D) – 12-13 вірних відповідей;

- задовільному рівню (E) – 10-11 вірних відповідей;

- незадовільному рівню (FX) – 8-9 вірних відповідей;

- незадовільному рівню (F) – 6-7 вірних відповідей;

Підсумковий контроль проводиться на основі рейтингової системи оцінювання знань, яка включає дві компоненти: якщо передбачений екзамен - оцінка результатів проміжного тестового контролю; оцінка, яку отримав студент за результатами іспиту; якщо передбачений залік - оцінка результатів модульних контролів; оцінка, яку отримав студент за результатами заліку.

10. СПИСОК ОСНОВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бондаренко А.Д., Гохберг Ю.А., Паршиков А.М., Яценко А.Б. Технология химической промышленности: учебное пособие, изд. 2-е. – Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2002. – 190 с.

2. Гохберг Ю.А., Кучеба П.К., Поважый С.Ф., Молчанов В.В. Современная технология производства: Серия «Машиностроение»: учебное пособие. – Донецк: ДонГАУ, ДонГУ, Институт управления, 1997. – 225 с.

3. Юсфин Ю., Гиммельфарб А., Пашков Н. Новые процессы получения металла (металлургия железа): Учебник для студ. вузов, обучающихся по напр. "Металлургия" и спец. "Металлургия черных металлов". — М.: Металлургия, 1994. — 320с.

4. Фельдман Е.Л. Системы технологий. Введение в производство. Учебное пособие. – Донецк: ДИЭХП, 2001. – 120 с.

5. Системы технологий: Учебное пособие/Под ред. проф. П.Ф. Дудко. – 2-е издание, перераб. и доп. – Х.: ООО «Издательство «Бурун Книга», 2003 – 336 с.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: