Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Формування здорового способу життя




Формування образу життя, що сприяє зміцненню здоров'я людини, здійснюється на трьох рівнях:

· соціальне: пропаганда ЗМІ, інформаційно-просвітницька робота;

· інфраструктурному: конкретні умови в основних сферах життєдіяльності (наявність вільного часу, матеріальних засобів), профілактичні установи, екологічний контроль;

· особистісному: система ціннісних орієнтацій людини, стандартизація побутового укладу.

 

Загартовування організму

Загартовування організму - система процедур, що сприяють підвищенню опірності організму несприятливих впливів зовнішнього середовища, виробленню умовнорефлекторних реакцій терморегуляції, з метою її вдосконалення. При загартовуванні виробляють стійкість організму до охолодження і тим самим до т. зв. простудних і деяких інших захворювань. Якщо організм до охолодження не тренований, реакція на холод носить характер безумовного рефлексу; час теплопродукції затягується, судини шкіри не встигають достатньо швидко скоротитися, відбувається паралітичне розслаблення судин, що ще більше збільшує тепловіддачу. Реакція загартованого організму при охолодженні носить умовнорефлекторний характер: збільшується вироблення тепла, швидко виникає затримання тепла за рахунок скорочення судин шкіри - так звана гра вазомоторов - короткочасне розширення судин і посилення припливу крові, підвищується обмін речовин.

Силу подразника при загартовуванні організму збільшують поступово. У весняно-літній період, коли загартовування організму відбувається "стихійно" у зв'язку з переходу на легкий одяг, купанням у відкритих водоймах і т. п., зниження температур води і повітря при загартовуванні можна проводити більш інтенсивно. Коли загартовування організму проводять в осінньо-зимовий період, температуру води і повітря знижують із значно більшими інтервалами. Починають процедури з повітряних ванн індиферентної температури повітря від 24° С - для грудних дітей і від 18° С до 12° С - для старших школярів і дорослих (при швидкості руху повітря, що не перевищує 0,1 м/сек, і відносній вологості в межах 40-65%). Сонячні ванни починають з 3-5 хв і поступово збільшують до 20-40 хв, в залежності від віку. Для загальних водних процедур за основу береться температура шкіри в ділянці серця: у дітей до 1 року 35-36° С, у дорослого 31-33° С. Вода такої температури використовується для обтирання; для обливань - на 1-2° С вище, для ножних ванн - на 1-2° С нижче. Температуру води поступово знижують для дітей до 3 років до 26-24° С, для старших до 15-12° С. Для місцевих водних процедур за основу береться температура відкритих частин тіла (близько 29-25° С) і поступово знижується до 12-1 ° С. На другому році систематичне загартовування можна проводити контрастні процедури. Гарною процедурою для загартовування є купання у відкритій водоймі.

У загартовуванні організму дуже важлива систематичність. Якщо подразник діє постійнно протягом більш-менш тривалого часу, виробляється певний стереотип на даний подразник. При недостатньому закріпленні ефект загартовування зникає. Так, при проведенні процедур для загартовування протягом 2-3 місяців з подальшим їх припиненням загартованість організму зникає через один - півтора місяця. При тривалих перервах процедури починають знову з початкових температур води і повітря. Приймати до уваги індивідуальні особливості організму (вогнища хронічної інфекції, стан реконвалесценції, анемії, вади серця, астма та ін) особливо важливо у дітей (загартовування організму проводять без зниження індиферентних температур води та повітря). При загартовуванні організму необхідно враховувати, що легко збудливі люди потребують заспокійливих процедур (повітряні ванни, обтирання та ін), виключаються сонячно-повітряні ванни. Людям з переважанням процесів гальмування рекомендують обливання і контрастні процедури; млявим - обливання безпосередньо після сну; спокійним і врівноваженим - після ранкової гімнастики. Загартовування організму не слід проводити хворим до повного одужання, а також страждаючим вродженими і набутими вадами серця в стадії декомпенсації, хронічними захворюваннями нирок.

Загартовування організму важливо починати в дитячому віці, коли терморегуляція знаходиться на стадії формування і розвиваються механізми імунобіологічного захисту. Для повноцінного загартовування організму необхідно використовувати комплекс процедур, дотримуючись принципів комплексності, поступовості, систематичності і зважаючи на індивідуальні особливості організму. Комплекс процедур для загартовування складається з конвекційних (повітряні і сонячно-повітряні ванни) і кондукційних (обтирання, обливання, ножні ванни, купання у відкритих водоймах і контрастні процедури, наприклад поперемінне обливання теплою і холодною водою з різницею температур від 3° С до 10° С, а також ходіння босоніж) охолодження. У зимові місяці, особливо на Півночі, для загартовування організму велике значення набуває ультрафіолетове опромінення від штучних джерел. (Увага! Надлишок ультрафіолетового опромінення шкідливий!).

Діти з недостатнім харчуванням, рахітом, повторними або хронічними захворюваннями особливо потребують загартовування. Проте використання засобів загартовування для оздоровлення хворих і ослаблених дітей вимагає дуже уважного підходу. Свіже чисте повітря, насамперед під час сну, сприятливо діє на організм дитини при будь-яких захворюваннях. Особливо корисне перебування на відкритому повітрі і влітку, і взимку дітям із захворюваннями, при яких порушується газообмін: вроджені вади серця, ревматизм, хронічна пневмонія, бронхіальна астма. При проведенні спільних повітряних ванн в приміщенні обмежуються частковим короткочасним оголенням тіла дитини під час зміни одягу. Повітряні і сонячні ванни суворо дозують, діти беруть їх у положенні лежачи, при цьому положення тіла дитини змінюють через певні проміжки часу.

Ослабленим і хворим дітям призначають головним чином часткові водні процедури: умивання, вологе обтирання частин тіла, обливання стоп теплою водою. Температуру води від вихідної (35-36°) знижують дуже повільно і лише після поліпшення загального стану дитини доводять до температури, рекомендованої для здорових дітей. У дітей, які страждають на ексудативний діатезом, водою обтирають тільки неуражені ділянки шкіри. При гострих захворюваннях, що супроводжуються підвищенням температури тіла, процедури припиняють і призначають знову після одужання з урахуванням індивідуальних особливостей організму дитини.

Загартовування в літньому віці треба проводити особливо обережно, під ретельним наглядом лікаря. Слід враховувати зниження адаптивних властивостей організму в цьому віці, а також більш повільне відновлення фізіологічних функцій після навантажень. Перевагу треба віддавати різним процедурам на повітрі - повітряні ванни на верандах, балконах, в тіні дерев або під тентом (влітку). Сонячні ванни слід приймати, використовуючи розсіяне сонячне світло. Корисне поступово переходити до прогулянок в полегшеному одязі. Фізичні вправи слід завершувати водними процедурами - обтирання, обливання (або душ) теплою водою або водою кімнатної температури, а в теплу пору року - короткочасним купанням при температурі води не нижче 20-22 °.

Бібліогр.: Воровін Н.М., Основи медичної та біологічної кліматології, с. 216, 227, М., 1981; Курортологія та фізіотерапія, під ред. В.М. Боголюбова, т. 1, с. 66, М., 1985; Маршак М.Є. Фізіологічні основи загартовування організму людини, Л., 1965, бібліогр.; Спіріна В.П. Загартовування дітей, М., 1972

 

Ранкова зарядка

Ранкова зарядка - що потрібно знати про неї, щоб вона приносила радість і позитивний ефект? По-перше, не слід плутати ці два поняття - ранкова зарядка і фізичне тренування. Ранкова зарядка має на меті прискорити приведення організму в працездатний стан після сну, підвищити загальний тонус і настрій, усунути сонливість і млявість. Ранкова зарядка не призначена для того, щоб тренувати організм.

По-друге, ранкова зарядка повинна складатися виключно з вправ на гнучкість, рухливість, дихання. Ранкова зарядка повинна посилювати потік крові і лімфи, активізувати обмін речовин і всі життєві процеси, ліквідувати застійні явища після сну. Ранкова зарядка виключає використання вправ на силу і витривалість.

По-третє, ранкова зарядка дозволяє використовувати в якості вихідних положень сидячи і лежачи. Тобто ви можете почати робити ранкову зарядку не встаючи з ліжка. Ранкова зарядка пердбачає все робити повільно і без різких рухів. Ранкова зарядка, а точніше, її навантаження та інтенсивність повинні бути значно менше, ніж у денних тренуваннях. У цілому ранкова зарядка не повинна викликати стомлення. Адже організм ще не зовсім прокинувся і не може працювати з повною віддачею.

Отже, ось які вправи пропонує ранкова зарядка:

· спокійна ходьба зі спокійним диханням (1 хвилина);

· поставити ноги на ширині плечей, підніматися на носки і піднімати руки через сторони вгору й опускати вниз з вдих і видих (2-5 разів);

· ноги на ширині плечей, робити обертові рухи головою, нахиляти її вправо і вліво, вперед і назад, до плечей (2-5 разів);

· розставити ноги на ширині плечей, праву руку підняти вгору і потягнутися вліво, ліву руку відвести за спину або поставити на пояс (2-5 разів кожною рукою);

· ноги на ширині плечей, руки випрямити паралельно підлозі, повертати верхню частину тулуба вправо і вліво (2-5 разів в кожну сторону);

· залишити ноги на ширині плечей, нахилятися вперед і назад (2-5 разів в кожну сторону);

· махи ногами назад, вперед і в сторону (2-5 разів кожною ногою);

· сидячи на підлозі, випрямити ноги, взятися пальцями рук за пальці ніг (2-5 разів);

· лежачи на спині, зігнути ноги в колінах, обернутися так, щоб коліна торкнулися підлоги (2-5 разів кожною ногою);

· стоячи на четвереньках вигинати і прогинати спину (2-5 разів);

· сидячи на п'ятах, тягтися руками уздовж підлоги вперед (2-5 раз);

· сидячи на підлозі, прямі ноги розставити широко, тягтися то вперед, то до однієї, то до іншої ноги (1 хвилина);

· поставити ноги на ширині плечей, здійснювати кругові рухи плечима, а потім прямими руками (2-5 разів);

· «ножиці» руками перед собою паралельно і перпендикулярно підлозі (2-5 разів на кожній площині);

· поставити ноги разом, руки зігнути перед грудьми, робити ривкові рухи зігнутими і прямими на два рахунки (2-5 разів);

· присідання в спокійному темпі (2-5 разів);

· спокійні стрибки то на одній нозі, то на інший, то на двох разом (1 хвилина);

· спокійний біг з переходом у ходьбу (1 хвилина);

· поставити ноги на ширині плечей, підніматися на носки і піднімати руки через сторони вгору й опускати вниз з вдих і видих (2-5 раз)

Для досягнення найкращого ефекту ранкова зарядка повинна закінчуватися водними процедурами: обтирання або душем.

Які вправи можуть нашкодити здоров'ю?

· Вправи на прес
«Качали» прес багато. Особливо досягли успіху в цьому жінки - в надії, що незабаром стануть володарками пружного підтягнутого живота. А у відповідь отримали жорстоке розчарування: живіт став ще більше. Причина цієї невдачі проста, але не безневинна.
Ті, хто не досяг результату, напевно, фіксували ступні під диваном або під кріслом, піднімаючи при цьому корпус. У підсумку, працювали м'язи не живота, а стегон і клубово-поперековий м'яз хребта. Так живіт візуально збільшується, а хребет деформується.
Попутно хочу дати пораду: в цій вправі згортаються в клубок, як їжачок. Повільно тягніть ребра до низу живота, а стегна та коліна залиште в спокої.

· Повороти
Я ще з дитинства пам'ятаю вправи, які ми робили на уроках фізкультури - «млин». Це повороти тулуба з гімнастичною палицею на плечах. Само по собі вправа особливої ​​користі не несе, але школярам не на шкоду. А от людям старше 40 років подібні повороти і інтенсивні обертання корпусом заборонені. Це веде до пошкодження сполучних тканин і перетирання нервових корінців хребта.

· Нахили
Існує думка, що саме ця вправа дозволяє дістати осину талію. І ось ми старанно тягнемося руками до ступень, забуваючи при цьому про спині. А вона якраз вимагає в цей момент граничного до себе уваги.
Важливо: не округляти спину! І тягнутися слід не пальцями, а грудьми. При цьому можна злегка зігнути коліна, щоб уникнути больових відчуттів на задній поверхні стегон. І не прагніть обов'язково дістати пальчиками ступні. Це всього лише процес, а нам потрібен результат.

· Присідання
О, це так корисно для сідниць і стегон! Ніхто й не заперечує. Тільки присідати потрібно правильно, інакше замість пружної попи можна отримати травму меніска. Ушкоджуємо ми колінні суглоби дуже низькими присіданнями і незручною позою, коли зводимо коліна. А якщо при цьому ще й нахиляємо корпус вперед, опускаючи голову, то перевантажуємо відразу шийний, грудний і поперековий відділи.
Запам'ятайте: максимальний кут згину колін - 90 градусів. Спина завжди перпендикулярна підлозі, а ноги паралельні один одному.

· Перекиди
Без них цілком можна обійтися. Ця вправа надзвичайно травматично. Спочатку весело кувиркаємося, а потім виявляються пошкодження шиї і починаються страждання від сколіозу.
Пам'ятайте, хребет - стовп життя, і не варто його розгойдувати сумнівними діями. Приступайте до ранкової гімнастики поступово.
Гарненько потягніться, із задоволенням поворочався, згадайте про щось хороше, посміхніться і... стежите за диханням. Дихайте глибоко, легко. Не затримуйте ні вдих, ні видих.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных