Розкриття теми занятття

2.1 Створення проблемної ситуації

Я зачитаю вам віршик,а ви уважно його слухайте.

До всіх сердець, як до дверей,

Є ключики малі.

І кожен легко підбере,

Якщо йому не лінь.

Ти, друже, мусиш знати їх,

Запам´ятать не важко:

Маленькі ключики твої –

«Спасибі» і «будь ласка».

-Діти, про що йде мова у даному вірші?

(про слова «Спасибі» і «Будь ласка», які милі кожному серцю).

-Молодці, ці та багато інших подібних слів дійсно є немов би маленькими ключиками до серця кожної людини. Ви вже напевне здогадалися що ми будемо з вами розмовляти про ввічливі слова, та про те, як стати ввічливою людиною. Тема нашого заняття: «Секрети ввічливої людини»

2.2 Розповідь вчителя,з елементами бесіди,про ввічливість.

Любі діти! Гадаю, нікому з вас не подобається грубе, зневажливе, образливе ставлення до себе інших людей. Кинуте з самого ранку зневажливе слово може зіпсувати настрій на ввесь день. І навпаки, привітне слово чи побажання, що супроводжується посмішкою, може підняти настрій. Іноді ви навіть не помічаєте, що образили товариша, тому дуже важливо, щоб ви знали як стати ввічливими.

-Скажіть, будь ласка, як ви розумієте слово ввічливість?

(Ввічливість – це добре і привітне ставлення до людей.)

(Ввічливість є одним із проявів доброзичливого ставлення до людей, з якими ми щоденно спілкуємося вдома, у школі, магазині, транспорті.)

-Правильно. Ввічливість – шанобливість, привітність, доброзичливість, прагнення не завдавати неприємностей іншим, готовність прийти на допомогу.

- Діти, скажіть будь ласка, як можна зрозуміти чи є людина ввічливою? (Ввічлива людина вітається при зустрічі, привітно усміхається при розмові, культурно поводить себе у компанії, не критикує без потреби і не ображає товаришів, використовує ввічливі слова при спілкуванні). Ввічлива людина ставиться до оточуючих її людей з повагою, дотримується правил гарного тону при спілкуванні, поважає думку інших, не перебиває співрозмовника, до старших людей звертається на Ви, не вживає нецензурних слів. Окрім того у нашій мові є багато «чарівних» слів – слів ввічливості.

2.3.Словник Ввічливості

Перевіримо чи ви знаєте ввічливі слова? Вам потрібно скласти словник ввічливості(всі слова, які говорять діти записуються у великий словник, який вивішений на дошці) «Доброго ранку! Доброго дня! Добрий вечір! До побачення! Будьте здорові! На добраніч! Щасливої дороги! Дозвольте вам допомогти! Сідайте будь ласка!»

Молодці! В нас вийшов гарний словник. Я сподіваюсь ви будете завжди користуватися ним.Ввічливі слова розтоплюють навіть найчерствіші серця. Навіть злі й жорстокі люди усміхаються, коли їм сказати чарівне слово. Кажуть, що від теплого чарівного слова навіть вовк овечку відпустить.

2.4 Робота з ілюстрацією.

-Діти, давайте розглянемо малюнок. Що ви на ньому бачите? (Хлопчика і кількох дітей, яких він зустрів). Саме так. Скажіть, будь ласка, як він може привітатися з кожним з дітей, щоб вітання не повторювалося? (Доброго дня, здраствуй, привіт, доброго здоров’я) Молодці, ви гарно впоралися.

-Розглянемо інший малюнок. Що на ньому ви бачите? (хлопчик зривав яблука і одне з них випадково впало і вдарило дівчинку). Хлопчик не хотів цього, але через нього дівчинці боляче. Що він повинен сказати? (Пробач, вибач, прошу пробачення..)

-Правильно. Проте ця дівчинка також є ввічливою. Як ви думаєте, що на це може відповісти вона хлопчикові. (Я пробачаю тобі, нічого страшного, обережно, не впади ти). Так,Молодці!

2.5 Використання ІКТ

Давайте переглянемо мультфільм «Закоханий їжачок».

Яких помилок допустилася рибка? (Вона не дякувала за подарунки їжачкові). Чи дякуєте ви, коли вам хтось щось добре зробить чи подарує? (Дякуємо) Молодці.

2.6 Інформація про слово «дякую».

Давайте послухаємо історію про слово «дякую» і про те, чому так важливо щоб ми дякували.(інсценізування казки учнями)

Дрімучим лісом йшли два подорожні – дід і онук. Була велика спека, подорожнім хотілося пити. Нарешті вони підійшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Подорожні нахилилися, напилися. Дідусь сказав

- Дякую, тобі, струмочку.

Дідусь дістав із сумки ложку і почав чистити струмок, викинувши кілька жмень мулу. Онук посміхнувся і запитав:

- Навіщо ви, дідусю, сказали струмочку «Дякую» Він же належить до неживої природи, не почує ваших слів, не відчує вашої подяки.

- Це так. Струмок нічого не почує. Коли б води напився вовк, він не подякував би. Ми ж не вовки, а люди. Людина говорить «Дякую», щоб не стати вовком.

Діти, скажіть, будь ласка,чи вірно зробив дідусь, що подякував струмочку?(Так,тому що струмок вгамував спрагу дідуся й допоміг йому) Коли ми говоримо слова подяки? (коли хтось зробить вам послугу, добру справу). Чому ми говоримо «Дякую»?(Тому,що ми ввічливі. У творі говориться,що людина говорить«Дякую», щоб не стати вовком.)

2.7 Гра «Містечко вихованих людей»

Наступна наше завдання називається : «Містечко вихованих людей»