ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Вибір і розрахунок абсорберів для вловлювання газової компоненти в повітрі
5.1. Загальні положення
Видалення газової компоненти шкідливої речовини із повітря шляхом абсорбції засновано на здатності рідин розчиняти гази. У цьому процесі беруть участь дві фази - рідинна і газоподібна. В результаті абсорбції проходить перехід речовини із газової в рідку, а при десорбції, навпаки, - із рідинної в газоподібну фазу. Виходячи з цього, абсорбція - це процес поглинання газоподібної компоненти шкідливої речовини рідиною, а десорбція - це процес зворотний до попереднього, тобто виділення газу із рідини. Таким чином, абсорбтив - це речовина, яка знаходиться в газоподібній фазі і в результаті процесу абсорбції переходить в рідину. Якщо в процесі абсорбції газова компонента не переходить в рідину, то вона є газом-носієм або інертним газом. Речовина, яка поглинає газову компоненту називається розчинником або абсорбентом. Процеси абсорбції проходять в апаратах, які називаються абсорберами, і подані на рис. 5.1. Існують такі поняття процесів вилучення газової компоненти шкідливої речовини із повітря: фізична абсорбція і хімічна абсорбція. В результаті фізичної абсорбції маємо фізичне розчинення абсорбуючої газової компоненти в рідинному розчиннику без супроводу хімічних реакцій. При хімічній абсорбції газова компонента, яка абсорбується, вступає в хімічну реакцію з поглиначем-розчинником, в результаті чого утворюються нові хімічні сполуки в рідкій фазі. При фізичній абсорбції поглиначами-розчинниками або сорбентами є вода, а також органічні і неорганічні розчинники, які не вступають в хімічну реакцію із вилученою із повітря газовою компонентою шкідливої речовини, при хімічній абсорбції-водні розчини різних солей і органічних розчинників.
Рис. 5.1. Насадні абсорбери: а - з суцільним завантаженням; б - з пошаровим завантаженням насадки
5.2. Апарати-абсорбери насадного типу
Процеси абсорбції проходять в апаратах-абсорберах колонного типу із різними заповнювачами-насадками [17, 18, 19]. Взаємодія газової компоненти із рідиною проходить на рівні плівки, яка утворюється на поверхні насадки при обтіканні її рідиною. Апарати-абсорбери насадного типу (рис. 5.1) виконані у вигляді циліндра, що є корпусом. В нижній частині встановлюються решітки 1, які є утримувачами насадки 2 із її суцільним завантаженням шляхом невпорядкованого засипання або пошарового укладання з встановленням перерозподільчих пристроїв 4 рідини. Зрошуюча рідина подається на насадку за допомогою спеціальних зрошуючих пристроїв 3. Ефективність роботи абсорберів, а також їх гідравлічний опір залежать від правильного вибору типу насадок (рис. 5.2) і їх методу укладання [9, 18, 19]. Застосування насадок в апаратах-абсорберах виконується з метою отримання значної поверхні контакту повітря, яке очищається, із рідиною-поглиначем. Характеристики насадок, які найбільше розповсюджені і використовуються, наведені в таблиці 5.1 [19]. Важливим фактором для отримання максимальної ефективності очищення повітря в абсорберах є організація подавання рідини в апарат, що диктується рівномірністю розподілу сорбенту по торцю насадки. З цією метою використовують розподільні плити (рис 5.3), тип яких і конструкція залежать від діаметра апарата (з діаметром до 3 м - суцільні, більшим, ніж 3 м - із окремих секцій) [9].
Рис. 5.2. Типи насадок: а - циліндрична кільцева насадка; б, в - циліндрична кільцева насадка з однією чи двома хрестоподібними перетинками (кільця Лессінга); г, д - циліндрична кільцева насадка з одно - чи двоспіралевими вставками; є - кільцева спіралевидна насадка з перфорацією; ж - сідлоподібна насадка Берля; з - сідлоподібна насадка Інталокса; и - пропелерна насадка; к - хордова насадка; л - плоскопаралельна насадка; м - блочна насадка різних конфігурацій
Таблиця 5.1 Характеристика насадок (розміри в міліметрах)
Рис. 5.3. Розподільні плити абсорберів колонного типу: а - гладка перфорована; 6 - дрібноперфорована з кільцевим переливом і газопровідними патрубками; в - з донними патрубками; г - з подовженими патрубками, які знімаються; ∂ - з виступними всередину короткими патрубками; е - комірчаста з виступними всередину патрубками і центральним газопровідним штуцером; ж - з кільцевим скидом і периферійними отворами; з - з трикутними переливними прорізами і периферійними отворами; и - секторна з переливними прорізами при вершинах трикутних газопровідних патрубків і на бортах секторів
Розрахунок абсорбера колонного типу виконується за методикою, приведеною в [9, 20]. Метою розрахунку є визначення геометричних розмірів абсорбера, об'єму насадки, яка повинна забезпечити необхідну поверхню контакту повітря із рідиною-сорбентом. На основі геометричних розмірів апарата і об'єму насадки визначається висота її завантажування. Початковими даними для розрахунку є: об'єм газу Необхідною умовою поглинання заданої кількості газової компоненти шкідливої речовини (на прикладі сірчистого ангідриду SО2) є визначення і забезпечення поверхні контакту F, м2, за основним рівнянням:
звідси
де
де
де
де
де wК - дійсна швидкість газу в каналах насадки, см/с, яка визначається за формулою:
де
Е - вільний об'єм насадки, м3/м3, приймається за табл. 5.1; Т - абсолютна температура газоповітряної суміші, °К.
, (33) де
де
Діаметр абсорбера Да, м, виражається через необхідну площу поперечного перерізу апарата Sа, м2, залежністю:
яка визначається за формулою:
де
Об'єм насадки Vнас, м3, визначається за формулою:
де а - питома поверхня насадки, м2/м3, приймається за табл. 5.1. Висота шару насадки На, м, визначається за формулою:
і повинна задовольняти вимогу, що
Якщо дана умова не виконується, необхідно висоту шару насадки розбивати на декілька шарів з обов'язковим встановленням проміжку між шарами 0,5 м. Висота колони абсорбера Н, м, визначається за формулою:
Н = На + (1...1,5)Да + 2, (40)
де (1…1,5)Да - відстань від низу абсорбера до колосникової решітки, на яку навантажується насадка, м; 2 - відстань від верхньої (лобової) поверхні насадки до кришки абсорбера, м. Для нейтралізації вловленої газової компоненти SО2 рідинним сорбентом - водою застосовується бікарбонат натрію (сода) Na2СО3 у вигляді водного розчину. Необхідна витрата соди, кг/год, для цього процесу визначається за формулою:
де Концентрація содового розчину
де
де
Приклад 5.1. Розрахувати абсорбер колонного типу і визначити концентрацію розчину бікарбонату натрію для вловлювання сірчистого ангідриду із газоповітряної суміші при таких початкових даних: об'єм газоповітряної суміші, що очищується
Розв'язування. Парціальний тиск домішки газової компоненти SО2 на вході в абсорбер визначаємо за формулою:
Парціальний тиск домішки газової компоненти SО2 в газоповітряній суміші після очищення:
Кількість сірчистого ангідриду в газоповітряній суміші, що повинен бути абсорбованим:
Дійсна швидкість руху газоповітряної суміші в каналах насадки із кілець Рашіга з вільним об'ємом (табл. 5.1) Е = 0,785 м3/м3:
Еквівалентний діаметр прийнятої насадки
Рушійна сила процесу абсорбції:
Поверхня контакту газоповітряної суміші:
Необхідна площа поперечного перерізу абсорбера:
Діаметр абсорбера:
Взявши за табл. 5.1 питому поверхню насадки кілець Рашіга а = 90 м2/м3, об'єм насадки визначаємо за формулою (38):
Висота шару насадки На за формулою (39) дорівнює:
Умова
Висота абсорбера визначається за формулою (40):
Розрахункова витрата бікарбонату натрію:
З урахуванням 10% запасу, витрата соди:
Густина зрошення з урахуванням питомої поверхні насадки:
Концентрація содового розчину
Для нейтралізації вловленої компоненти SО2 використовується чотирьох процентний розчин соди.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|