ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Права студента-практикантаПРОГРАМА З етнографічної практики
ВСТУП Динамізм сучасного життя ставить високі вимоги до професійних і особистісних якостей учителя української мови та літератури. Школа нового тисячоліття потребує професійно компетентного фахівця-дослідника і водночас культуромовної особистості, в якого сформовані потребово-мотиваційна, інформаційна, оперативна готовність до творчої педагогічної, наукової та самоосвітньої діяльності. Етнографічна практика студентів є складовою частиною навчально-виховного процесу філологічного факультету денної форми навчання. Її введення до освітньої системи філологічного факультету педагогічного університету пояснюється потребою актуалізувати дослідження історико-культурної спадщини етносу, формувати бережливе і шанобливе ставлення до культурної скарбниці народу, емоційно-моральну сферу особистості, розвивати духовні потреби, ціннісні орієнтації особистості. Зазначена практика забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх вчителів української мови та літератури, українознавства з їх практичною діяльністю у навчальних закладах, сприяє формування творчого відношення майбутнього фахівця до педагогічної діяльності, визначає ступінь його професійної здатності і рівень педагогічної спрямованості. Практика триває два тижні у Х семестрі. Базовими установами етнографічної практики є краєзнавчі музеї та музеї декоративно-прикладного мистецтва. Мета етнографічної практики передбачає: - формування культурознавчої, методичної, педагогічної компетенції майбутніх учителів української мови та літератури; - вивчення етногенезу українського народу, його етнічної історії; - осмислення етнічної специфіки матеріальної і духовної культури; - усвідомлення своєрідності українського народу; - набуття дослідницького досвіду, необхідного для підготовки до інноваційної педагогічної діяльності; - вдосконалення соціокультурної, культурознавчої компетенцій, готовності і здатності до „діалогу культур”, що пропонує знання власної культури і культури національних меншин; - актуалізацію знань, набутих у процесі вивчення курсів „Основи українознавства”, „Методика викладання українознавства”, „Етнографія України”; - інтенсифікацію розвитку професійно-педагогічного мислення, творчих здібностей - опанування виховними традиціями і духовним світом народу України; - виховання почуття гідності за власний народ, поваги до інших народів, загальнолюдські і національні цінності. Етнографічні практики вважаються етапами особистісного формування майбутнього фахівця, розвитку його загальної і професійної культури; перебування в навчальних експедиціях створює можливості для самоактуалізації та різностороннього прояву індивідуальності. Позитивним наслідком практики є поява у студента-філолога нового бачення майбутнього фаху, що характеризується зміцнілою впевненістю у правильності вибору професії, потребою в удосконаленні професійної компетенції. Антропоцентристський підхід до навчальних експедицій, коли в центрі уваги знаходиться особистість інформатора, потребує принципово нового підходу до навчальних предметів, що передують практиці. Завдання етнографічної практики: 1. Осмислення та ґрунтовний аналіз архівних історичних матеріалів музею. 2. Визначення цілей та з’ясування ролі функціонування музею у даній місцевості (якщо музей-кімната на базі загальноосвітньої школи, то визначення її місця у навчально-виховному процесі закладу). 3. Складання характеристики наявних у музеї експонатів (назва, призначення, історія). 4. Виконання функцій помічника керівника музею (участь у поточній роботі, допомога в організації та проведенні екскурсій, ведення документації). 5. Проведення екскурсій практикантом із записом на відео. Права студента-практиканта Студент має право: - відвідувати екскурсії, які проводить фахівець-екскурсовод; - обирати тему, час та форму проведення екскурсії; - користуватися джерелознавчою базою музею чи музейної кімнати; - консультуватися з фахівцем щодо організації і проведення екскурсії. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|