Права студента-практиканта

ПРОГРАМА

З етнографічної практики

ВСТУП

Динамізм сучасного життя ставить високі вимоги до професійних і особистісних якостей учителя української мови та літератури. Школа нового тисячоліття потребує професійно компетентного фахівця-дослідника і водночас культуромовної особистості, в якого сформовані потребово-мотиваційна, інформаційна, оперативна готовність до творчої педагогічної, наукової та самоосвітньої діяльності.

Етнографічна практика студентів є складовою частиною навчально-виховного процесу філологічного факультету денної форми навчання. Її введення до освітньої системи філологічного факультету педагогічного університету пояснюється потребою актуалізувати дослідження історико-культурної спадщини етносу, формувати бережливе і шанобливе ставлення до культурної скарбниці народу, емоційно-моральну сферу особистості, розвивати духовні потреби, ціннісні орієнтації особистості. Зазначена практика забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх вчителів української мови та літератури, українознавства з їх практичною діяльністю у навчальних закладах, сприяє формування творчого відношення майбутнього фахівця до педагогічної діяльності, визначає ступінь його професійної здатності і рівень педагогічної спрямованості.

Практика триває два тижні у Х семестрі.

Базовими установами етнографічної практики є краєзнавчі музеї та музеї декоративно-прикладного мистецтва.

Мета етнографічної практики передбачає:

- формування культурознавчої, методичної, педагогічної компетенції майбутніх учителів української мови та літератури;

- вивчення етногенезу українського народу, його етнічної історії;

- осмислення етнічної специфіки матеріальної і духовної культури;

- усвідомлення своєрідності українського народу;

- набуття дослідницького досвіду, необхідного для підготовки до інноваційної педагогічної діяльності;

- вдосконалення соціокультурної, культурознавчої компетенцій, готовності і здатності до „діалогу культур”, що пропонує знання власної культури і культури національних меншин;

- актуалізацію знань, набутих у процесі вивчення курсів „Основи українознавства”, „Методика викладання українознавства”, „Етнографія України”;

- інтенсифікацію розвитку професійно-педагогічного мислення, творчих здібностей

- опанування виховними традиціями і духовним світом народу України;

- виховання почуття гідності за власний народ, поваги до інших народів, загальнолюдські і національні цінності.

Етнографічні практики вважаються етапами особистісного формування майбутнього фахівця, розвитку його загальної і професійної культури; перебування в навчальних експедиціях створює можливості для самоактуалізації та різностороннього прояву індивідуальності. Позитивним наслідком практики є поява у студента-філолога нового бачення майбутнього фаху, що характеризується зміцнілою впевненістю у правильності вибору професії, потребою в удосконаленні професійної компетенції.

Антропоцентристський підхід до навчальних експедицій, коли в центрі уваги знаходиться особистість інформатора, потребує принципово нового підходу до навчальних предметів, що передують практиці.

Завдання етнографічної практики:

1. Осмислення та ґрунтовний аналіз архівних історичних матеріалів музею.

2. Визначення цілей та з’ясування ролі функціонування музею у даній місцевості (якщо музей-кімната на базі загальноосвітньої школи, то визначення її місця у навчально-виховному процесі закладу).

3. Складання характеристики наявних у музеї експонатів (назва, призначення, історія).

4. Виконання функцій помічника керівника музею (участь у поточній роботі, допомога в організації та проведенні екскурсій, ведення документації).

5. Проведення екскурсій практикантом із записом на відео.

Права студента-практиканта

Студент має право:

- відвідувати екскурсії, які проводить фахівець-екскурсовод;

- обирати тему, час та форму проведення екскурсії;

- користуватися джерелознавчою базою музею чи музейної кімнати;

- консультуватися з фахівцем щодо організації і проведення екскурсії.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: