Отже, правосвідомість ґрунтується на інформації, яку юрист повинен усвідомити.

Однак він усвідомлює не всю інформацію. Неусвідомле- на інформація надалі виступає як значний потенціал для усвідомлення, тобто стає в нагоді у потрібний момент.

Йдеться про матеріальну форму одержання, використання, поширення та зберігання інформації юристом, що становить певну систему. До неї належать різноманітні ідеї, уявлення, емоції, почуття, інтелектуальна здатність юриста. Згадана си­стема відіграє координаційну, інтеграційну роль у професій­ній діяльності. Саме завдяки їй юрист реалізує своє ставлення до правової дійсності, до права взагалі. Таку координуючу функцію виконують світоглядні принципи, вольові зусилля.

Багатовимірний підхід до інформації загалом необхід­ний. Інтелектуальна культура юриста повинна спрямовува­тися на творчий багатоаспектний підхід до одержання, ви­користання, поширення та зберігання інформації. Це під­вищує рівень правосвідомості.

Інформаційна діяльність юриста має відбуватись у пра­вовому полі. Це активна форма його правосвідомості, ро­зуміння необхідності системи права для адекватного регу­лювання суспільних відносин. Правове поле чинить знач­ний вплив на правосвідомість юриста, особливо коли воно посилюється прийнятими новими законами. Нині велике значення має Конституція України, яка скеровує правосві­домість юриста на державницьку позицію. Високий рівень правосвідомості юриста також допомагає встановленню об'єктивної істини. На правосвідомість юриста впливають усі основні елементи духовної й моральної культури. Самі собою професійні знання ще не визначають змісту право­свідомості юриста. Велике значення мають самооцінка, емо­ції, ставлення до права, а головне - перетворення юридич­них знань у переконання.

Існують зовнішні та внутрішні структурні елементи ін­дивідуальної правосвідомості. До зовнішніх елементів на­лежать: правові знання; повага до права, закону на основі правових переконань; соціально-правова активність особи, а точніше, готовність (установка) до такої діяльності та по­ведінки. Внутрішні елементи - це: інтелектуальні (раціо­нальні) процеси і стани; емоційні процеси і стани; вольові процеси і стани [81, с. 78].

Вважається, що правосвідомість має такі складові еле­менти, як: психологічна правосвідомість (правова психоло­гія), ідеологічна правосвідомість (правова ідеологія), пове-дінкова правосвідомість (передбачає вихід на правову по­ведінку) [127,с.255].

Оскільки у будь-якому випадку на правосвідомість юри­ста впливають різні чинники - як об'єктивні, так і суб'єк­тивні, то її рівень залежить від професійних факторів, від стану законності у державі та цивілізованого правопорядку. Це означає, що правосвідомість юриста мусить мати про­фесійний характер (а не буденний), що є складовим еле­ментом всієї правової системи у державі.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: