Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАЛІКУ.




  1. Об’єкт та предмет дисципліни «соціально-політичні процеси».
  2. Категорії дисципліни «соціально-політичні процеси».
  3. Основні сучасні напрямки дослідження соціально-політичних процесів: лібералізм, консерватизм та соціал-демократичний напрями.
  4. Загальнонаукові та конкретно-предметні методи дослідження соціально-політичних процесів.
  5. Моделювання соціально-політичних процесів.
  6. Системний аналіз соціально-політичних процесів.
  7. Метод порівняльного аналізу соціально-політичних процесів.
  8. Структурно-функціональний аналіз соціально-політичних процесів.
  9. Експерні методи дослідження соціально-політичних процесів.
  10. Сутність політики: основні теоретичні підходи (субстанціональний, інституціональний, соціологічний, телеологічний, конфліктний і консенсусний).
  11. Форми реалізації та напрями політики.
  12. Основні функції політики.
  13. Моделі соціального та політичного розвитку.
  14. Політика як суспільне явище.
  15. Політика як специфічна діяльність.
  16. Структура, властивості та рівні організації політики.
  17. Політична система: поняття та структура.
  18. Загальна характеристика підходів до визначення сутності політичної системи (системний, структурно-функціональний, інформаційно-кібернетичний).
  19. Функції політичної системи.
  20. Типологія політичних систем.
  21. Політичний режим: поняття та якісні характеристики.
  22. Тоталітарний політичний режим: сутність та особливості.
  23. Авторитаризм: визначення, суттєві риси..
  24. Демократичний політичний режим: сутність та особливості.
  25. Держава як основний інститут політичної системи.
  26. Основні теорії влади (реляціонистські, системні, біхевіористські).
  27. Природа влади. Влада і вплив, влада та панування, влада та авторитет.
  28. Поняття, сутність та структура політичної влади.
  29. Суб᾿єкти політичної влади.
  30. Легальність та легітимність політичної влади.
  31. Джерела та типи легітимності політичної влади.
  32. Криза легітимності політичної влади: визначення та шляхи її подолання.
  33. Соціальне управління як особлива сфера людської діяльності і людських відносин.
  34. Поняття «еліта», «правляча еліта», «політична еліта»: сутність та відмінності.
  35. Теорії еліт (Г.Моска, В.Парето, Р.Міхельса).
  36. Способи рекрутування в еліту: антрепренерська система та система гільдій.
  37. Типологія та функції політичних еліт.
  38. Поняття політичного лідерства. Теорії лідерства.
  39. Функції політичного лідера.
  40. Політичний процес: зміст поняття, суб'єкти політичного процесу.
  41. Різновиди політичної участі у сучасній політиці.
  42. Політична модернізація: поняття та теорії.
  43. Проблема демократизації, її основні типи, шляхи та закономірності.
  44. Зв’язок демократизації з модернізацією.
  45. Реформа, революція, переворот, трансформація: сенс понять, їх взаємовідношення.
  46. Сучасний правий радикалізм. Прояви, витоки, перспективи розвитку.
  47. Політичний конфлікт: поняття, сутність та ознаки.
  48. Причини виникнення та стадії розвитку політичних конфліктів.
  49. Типологія політичних конфліктів.
  50. Методи вирішення політичних конфліктів
  51. Тероризм як чинник сучасної політики.
  52. Причини та умови виникнення тероризму
  53. Сутність, структура і рівні політичної свідомості.
  54. Етапи розвитку політичної свідомості.

55. Етапи, моделі і агенти політичної соціалізації.

  1. Політичні інтереси і політичні цінності.
  2. Політична психологія: поняття, структура та функції.
  3. Політична ідеологія: поняття, сутність.
  4. Загальна характеристика сновних ідеологічних течій.
  5. Поняття та структура політичної культури.
  6. Рівні політичної культури: загальний (культура суспільства), груповий, індивідуальний.
  7. Типи політичної культури.
  8. Функції політичної культури.

64. Патріархальний, підданства, активістський базові типи політичних культур (Г. Алмонд, С. Верба).

65. Моделі політичної культури.

  1. Генеза та еволюція поняття «геополітика».
  2. Поняття суб’єкту та об’єкту геополітики.
  3. Україна у сучасній геополітиці.
  4. Світовий політичний процес: поняття, особливості.
  5. Зовнішня політика держави: поняття та сутність, основні риси та цілі.
  6. Зовнішня політика України: основні напрямки та перспективи розвитку.
  7. Різновиди, засоби та функції зовнішньої політики.
  8. Прогнозування глобального розвитку у сучасній футурології (М.Маклюен, Е.Тофлер, Ф.Фукуяма, С. Хантінгтон тощо).
  9. Футурологія як наукове знання щодо перспективи соціально-політичних процесів
  10. Глобальні проблеми сучасності та їх вплив на світову політику.

 


7. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

 

У процесі проведення лекційних, практичних, семінарських та інших видів навчальних занять з курсу використовуються такі методи:

-лекції;

-фронтальне опитування;

-індивідуальне опитування;

-захист рефератів за обранною темою.


МЕТОДИ КОНТРОЛЮ.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. При поточному контролі оцінці підлягають: рівень теоретичних знань та вміння працювати з науковою літературою, знання матеріалу, продемонстрованого у виконаних (як правило) індивідуальних завданнях; обґрунтованість висновків, а також самостійність та повнота вирішення практичних завдань та каналізу матеріалів; активність та систематичність роботи на заняттях; результати виконання домашніх завдань, тестів, експрес-опитувань тощо.

Форми проведення поточного контролю: усне опитування студентів, вирішення практичних завдань, тестові завдання (для зацікавленості у навчанні, розвитку здібностей студента може бути передбачено виконання інших, індивідуальних для кожного студента завдань).

Проміжний контроль проводиться після вивчення відповідних тем або блоку тем з метою з`ясування ступеню засвоюваності студентами відповідного об’єму опрацьованого та вивченого матеріалу та подальшої оцінки рівня отриманих знань.

Форми проведення проміжного контролю: контрольна робота, колоквіумекспрес-контроль на лекціях, тестове опитування, співбесіда (усне спілкування).

Підсумковий контроль у формі істипу.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных