Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Економічні відносини в країнах Стародавнього Сходу




Зародження економічних відносин у перших цивілізаціях

Перші економічні відносини виникли близько 10 тис. років тому одночасно із зародженням перших цивілізацій. У ті часи почала розвиватись і економічна думка, еволюцію якої можна простежити за тими нечисленними історичними знахідками, які збереглися до наших днів.

Економічні відносини в країнах Стародавнього Сходу

Економічні відносини країн Стародавнього Сходу базувались на натуральному господарстві й регулювалися "знизу" успадкованими від первіснообщинних часів традиціями, а "зверху" — державною регламентацією, яка багато в чому ґрунтувалася на тих самих традиціях. Знання економічного напряму мали догматичний, апріорний характер.

Стародавній Єгипет. Одним із найдавніших писемних джерел, що збереглося до наших днів, є "Повчання Гераклеопольського царя своєму сину Мерікара" (XXII ст. до н. е.), де автор висловлює думку про необхідність ефективного функціонування апарату управління. У надійності цього апарату він вбачає запоруку успішного царювання. З метою заохочення чиновників до сумлінної праці цар має піклуватися про їхній матеріальний стан: "Возвеличуй своїх вельмож, щоб вони чинили за твоїми законами. Неупереджений той, хто багатий у своєму домі, він володар речей і не нужденний... нагороджуй вельмож податними списками, жерців — земельними наділами".

Стародавній Вавилон. У кодексі законів старовавилонського царя Хаммурапі (1792—1750 pp. до н. е.) передбачались юридичні норми, які регламентували господарські відносини, установлювали відповідальність виконавців тощо. Основний зміст законів — створення умов, за яких сильний не пригноблював би слабкого. Так, лихварські послуги обмежувались:

20 % у грошовій формі;

33 % у натуральних позичках;

боргове рабство, незалежно від суми боргу, обмежувалось трьома роками.

Стародавня Індія. Одним із найдавніших писемних джерел, де вперше подаються рекомендації щодо фінансового устрою держави, поповнення дохідної частини, ведення обліку доходів і видатків, є "Артхашастра" — трактат про мистецтво політики й управління державою, який приписується Каутильї Вішнугупті — раднику царя Чандрагупти (кінець IV ст. до н. е.).

Основні положення цього трактату такі.

Цар мусить бути діяльним, мати твердий розпорядок своєї роботи.

Державний апарат необхідно створювати з чиновників, які б контролювали окремі галузі господарства країни.

Держава має піклуватися про заселення й облаштування окремих територій.

Особливу увагу слід приділяти сільському господарству як основній галузі.

Керівником фінансового відомства має бути "головний збирач податків".

Дохід держави має складатись із власного "прибутку", тобто прибутку державних господарств, різних податків та мита.

Вводяться окремі статті доходів і видатків держави.

Жорсткий контроль доходів і видатків на підставі документів.

Цар має застосовувати суворі заходи до порушників, які розкрадають державну казну.

Стародавній Китай. Вагомий внесок у розвиток економічної думки зробили представники Стародавнього Китаю.

Конфуцій (Кун Фу-цзи, 551—479 pp. до н. е.) у трактаті "Лунь Юй" (Бесіди та роздуми) пропонує своє бачення соціально-економічного устрою. Основні положення цього трактату такі:

1. Соціальний ідеал потрібно шукати не в майбутньому, а в минулому країни.

2. Основа соціальних відносин — повага до старших, брата до брата.

3. Основа державного устрою — регламентація патріархальних відносин.

4. Більш рівномірний розподіл багатства держави.

5. Податки необхідно знижувати, щоб зробити їх помірними.

6. Залучення людей до виконання громадських робіт, враховуючи сезонність сільськогосподарського виробництва.

Конфуцій був засновником специфічної течії економічної думки, яка дістала його ім'я. Головний зміст її — установлення етико-моральних норм управління, які відповідали інтересам аристократії. Послідовником Конфуція був Менцзи (372— 289 pp. до н. е.). Відомий його проект з аграрних відносин. Автор дотримувався постулату, що небо змушує простих людей годувати багатих і відповідно до цього земля поділяється на дев'ять рівних частин, дев'ята частина землі має оброблятися сільськогосподарськими працівниками спільно, а врожай з неї використовуватись на утримання чиновників.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных