ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ПОСІБНИКОМ

ВІДКРИТИЙ МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ “УКРАЇНА”

Г.О. ЦИРФА

ЮРИДИЧНА ДЕОНТОЛОГІЯ

Навчальний посібник

для дистанційного навчання

Передрук і посилання без дозволу Університету “Україна” забороняються.

Всі права застережені

Київ

Університет “Україна”

2005

ББК 67.5я73

Ц 71

Рекомендовано до друку

Методичною радою університету “Україна”.

(Протокол №3 від 15.12. 2003)

За редакцією Н.І. Клименко, д.ю.н., професора кафедри

криміналістики Київського національного університету

ім. Тараса Шевченка.

Рецензенти:

І.П. Голосніченко, д.ю.н., професор Національного транспортного університету, заслужений юрист України.

С.М. Стахівський, к.ю.н., доцент, начальник кафедри кримінального процесу та судоустрою Національної академії внутрішніх справ України.

Цирфа Г.О.

Ц 71 Юридична деонтологія: Навч. посіб. для дистанційного навчання./За ред. Н.І.Клименко - К.: (Університет “Україна”), 2005 - 210 с.

ISBN 966-7979-49-0

Навчальний посібник містить теоретичний матеріал, поданий за модульним принципом організації навче-льного процесу, загальну логіко — змістову схему курсу, рекомендації студентам щодо організації самостійної роботи, методичні вказівки щодо написання контрольної роботи, перелік основної та додаткової літератури, курсові завдання, питання для самоконтролю студентів та до заліку, контрольні тести-тренінги, додатки до навчального матеріалу. Розрахований на студентів, викладачів, консультантів університету і може використовуватися не тільки для дистанційної, а також для інших форм навчання.

ББК 67.5я73

I8ВN 966-7979-49-0 © Г.О.Цирфа, 2005

© Університет “Україна”, 2005

ВСТУП

Відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців за напрямом 0601 “Право” курс “Юридична деонтологія” належить до нормативних дисциплін циклу професійної та практичної підго­товки.

“Юридична деонтологія” — відносно нова наукова та навчальна дисципліна, яка поступово розвивається й удосконалюється. Вона роз­криває загальну “картину” юридичної діяльності як практичної, так і наукової; навчальної, а також завдання та функції правознавства, роль юридичних знань у вирішенні питань суспільного буття, систему юри­дичної освіти, визначає вимоги до особистих і професійних якостей юриста, систему формування цих якостей, мистецтво спілкування й мудрість прийняття правильного рішення в юридичній практиці.

На сьогодні існують різні точки зору на зміст юридичної деонто­логії, оскільки ця система знань є новою і знаходиться в стадії фор­мування. Існує декілька підручників (Біленчук П. Д., Сливка С. С. “Правова деонтологія”, Сливка С. С. “Правнича деонтологія,” Гусарєв С. Д., Тихомиров О. Д. “Юридична деонтологія.”, Бандурка О. М., Скакун О. Ф. “Юридична деонтологія” та ін.), автори яких по-різному підходять до визначення юридичної (правничої) деонтології. Якщо на перших ета­пах розвитку деонтологічних знань головними чинниками вважалися культурологічний, моральний фактори, то на сучасному етапі в ре­зультаті додаткових колективних досліджень акцент робиться на фак­торі діяльності, використовується функціонально-діяльний підхід. Це значною мірою вплинуло на розширення предмету юридичної деон­тології.

Виходячи з цього, зміст навчального матеріалу містить питання і культурологічного, і морального характеру, а також інші найбільш раціональні, найбільш необхідні досягнення цієї науки.

Юридична деонтологія пов’язана з багатьма навчальними дисцип­лінами, перш за все, з “Теорією держави і права”, а також із “Про­фесійною етикою юриста”. Маючи свій власний предмет, “Юридична деонтологія” посіла конкретне місце в системі соціальних наук — як юридичних, так і неюридичних (педагогіки, психології, соціології, пол­ітології, етики, естетики, інформатики).

Взаємозв’язок юридичної деонтології з іншими правовими наука­ми і навчальними дисциплінами полягає в тому, що юридична деонто­логія: 1) є вступною наукою і містить відомості, що необхідні для поглибленого розуміння закономірностей юридичної діяльності слідчо­го, прокурора, судді, нотаріуса, адвоката та інших професій. У цьому розумінні її можна назвати загальнопідготовчою наукою, введенням у юридичну практику; 2) створює теоретичні основи для прикладних юридичних навчельних дисциплін — судової психології, судової ети­ки, юридичної конфліктології; 3) поповнює багаж юридичної науки і практики завдяки самостійному предмету дослідження; розкриває нові підходи, надає нову інформацію, почерпнуту з досягнень соціальних наук, і тим самим збагачує як прикладну, так і теоретичну юриспру­денцію.

Мета та завдання дисципліни. Метою курсу юридичної деон­тології є: формування у студентів первинних знань про правові основи державного і громадського життя, дбайливого ставлення до інтересів суспільства, держави та особи, ціннісних орієнтирів щодо моральної оцінки діяльності юриста-професіонала, ознайомлення із системою та методологією навчання, з вимогами, що ставляться до працівників юридичної сфери.

Юридична де онтологія виконує цілий ряд завдань:

- організаційно готує студентів до участі у навчальному процесі, ставить основні навчальні завдання, цілі та засоби їх досягнення;

- знайомить з особливостями сфери здійснення юридичної діяль­ності як одного із видів соціальної діяльності, що відбувається у сфері права;

- визначає характерні риси практичної діяльності юристів за окре­мими напрямками спеціалізації юридичної роботи для розкриття про-фесіограми (моделі) юридичної професії;

- визначає нормативи культури поведінки юриста, які необхідні для його ефективної професійної діяльності;

- зміцнює світоглядну та громадянську позицію майбутніх право­захисників, готує їх психологічно до самостійної напруженої та відпо­відальної роботи на користь суспільства і держави.

У результаті вивчення курсу “Юридична деонтологія” студент повинен знати:

що і як треба вчити, де отримувати навчальну інформацію, як її обробляти, які якості виховувати в собі відповідно до майбутньої професії, в яких сферах можна використовувати отримані знання; ос­новні поняття з курсу “Юридична деонтологія”, основні групи деонтологічних вимог, що пред’являються до професійних та етичних яко­стей правознавця (психологічна, політична, правова, етична, естетична культура юриста як спеціаліста), норми нормативно-правового та мо­ рального поводження, деонтологічні нормативи культури, тенденції їх розвитку.

Після опанування основного змісту програми цього курсу студен­ти повинні вміти:

- розумітися в структурі права, засобах юридичної техніки і вирішувати на цій основі питання юридичної кваліфікації;

- самостійно поповнювати та поглиблювати свої знання;

- використовувати всю сукупність набутих знань;

- аналізувати причинно-наслідкові зв’язки у державному та законодавчому процесах;

- визначати вплив традицій і звичаїв на розвиток окремих право­вих документів, а також появу нових підходів у реформуванні існую­чої правової системи держави;

- осягнути і використовувати всі способи мистецтва спілкування і знання при прийнятті рішень у практичній діяльності.

ЯК КОРИСТУВАТИСЯ ПОСІБНИКОМ

В Україні останнім часом широко запроваджується дистанційне навчання (ДН), яке вже набуло значного розповсюдження у світі. Така форма навчання, перш за все, передбачає самостійну роботу сту­дентів, що є невід’ємною складовою частиною навчального процесу.

Навчальний посібник з курсу “Юридична деонтологія” підготов­лений з метою недання допомоги студентам у творчому осмисленні цілісної системи дисципліни.

Починається цей посібник з логіко-змістової схеми (див. Рис.1.), яка дає можливість уявити, що вивчає даний курс та за яким принци­пом буде подано навчальний матеріал. У відповідності до цієї схеми увесь навчальний матеріал дисципліни поділено на 3 рівні: перший рівень — загальнотеоретичний, що включає в себе основні аспекти характеристики належного, обов’язкового в повсякденній поведінці юриста при виконанні ним своїх службових функцій; другий — норма­тивний, що обґрунтовує практичні моральні рекомендації, соціальні норми-вимоги (нормативні приписи) до юриста будь-якої спеціалізації; третій — спеціальний, що висвітлює специфічні деонтологічні особли­вості конкретних спецісілістів-правників (слідчого, прокурора, адвока­та, нотаріуса та ін.), їх професіограми (модель, опис). Основний мате­ріал подано за модульним принципом.

Модулі — це розділи навчальних дисциплін, які вважаються основними освітніми та заліковими одиницями навчального процесу в системі ДН.

Структура рівнів неоднакова. Перший рівень налічує 4 модулі, в яких розкриті основні теоретичні засади курсу. Другий і третій рівні більш складні, оскільки містять в собі блоки, поділені на модулі. Другий рівень маї; один блок, що налічує чотири модулі, які безпосе­редньо розкривають процес соціалізації юриста, зміст юридичної діяль­ності і юридичної практики. Третій рівень має три блоки. Перший блок містить три модулі; другий блок містить два і третій — три мо­дулі. Третій рівень через різні види культури і професіограми юридич­них професій розкриває властивості особи, необхідні для ефективної професійної діяльності.

Ознайомившись зі структурою навчального матеріалу, слід уваж­но переглянути назви модулів, а їх вивчення слід починати з перегля­ду питань та змісту модулів.

З метою якнайкращого засвоєння дисципліни “Юридична деонтологія” студентам рекомендується старанно опрацювати даний посібник, а також посібники, запропоновані викладачем, збирати та оцінювати інформацію з інших джерел.

Як основні рекомендуються навчальні підручники і посібники:

1. Алексеев С.С. Введение в юридическую специальность. — М., Юридическая литература, 1976.

2. Юридична деонтологія. — Харків., 1993.

3. Горшенев В.М., Бенедик Й. В. Юридическая деонтология: Учеб-ное пособие. - К.: УМК ВО при Минвузе УССР, 1988. - 80 с.

4. Біленчук П.Д., Сливка С.С. Правова деонтологія / Підручник для вищих навчальних закладів. - К.: “Атика”, 1999. — 320 с.

5. Сливка С.С. Правнича деонтологія. / Підручник для вищих навчальних закладів. - К.: “Атика”, 1999. - 336 с.

6. Гусарєв С.Д., Тихомиров О.Д. Юридична деонтологія. - К.: ВІРА, 2000. - 506 с.

7. Бандурка О.М., Скакун О.Ф. Юридична деонтологія: Підруч­ник.- Харків: Вид-во НУВС, 2002. - 336 с.

Для якісного вивчення кожного з модулів рекомендуємо (але це не обов’язково) конспектувати опрацьований матеріал, запропоновану монографічну літературу та наукові статті з питань, що розкриваються в даному модулі. Обов’язковим є складання термінологічного словника, що пропонується як одне із курсових завдань. Це допоможе опанувати складні терміни дисципліни. Термінологічний словник можна поповнювати як при вивченні модулів, так і при виконанні контрольної роботи. Наприклад, при написанні контрольної роботи зустрінеться незнайоме слово віктимологія. Слід знайти визначення цього поняття, записати в словник і запам’ятати. Віктимологія— це галузь науки кримінології, яка досліджує роль жертви (потерпілого) у виникненні криміногенної ситуації і розробляє так званий віктимологічний аспект попередження злочину. Якщо самого визначення не вистачає для повного розуміння поняття, можна додати ще й пояснення. У випадку щодо віктимології: “Неконтрольовані дії потерпілого часто провокують скоєння злочину в певних умовах. Неодноразові пробачення протиправних дій злочинцю, легковажність до власної безпеки також провокують скоєння злочину. Найчастіше потерпілими стають особи скандальні, нестримані, скупі. Вони своєю поведінкою провокують злочинця”.

Курсові завдання містять також питання для самоконтролю, пи­тання до заліку і теми контрольної роботи.

Тільки після того, коли всі завдання будуть виконані, результати слід перевірити користуючись запропонованими відповідями, які містять­ся у додатках до кожного рівня або за текстом матеріалу для вивчен­ня. Крім того, необхідно відповісти на питання контрольних тестів-тренінгів. Одні з них пеоедбачають пряму відповідь на питання, інші — вимагають вибрати із запропонованих варіантів правильну відповідь. Обсяг усіх завдань передбачає ознайомлення не лише з матеріалами даного посібника, а й з додатковою літературою, яка пропонується до кожного модуля.

Результатом самостійної роботи повинна бути контрольна робо­та, яку слід виконати у відповідності з методичними вказівками щодо її написання і надати викладачу під час консультацій у Центрі дистан­ційного навчання (ЦДН) університету.

Рівень 1 (загальнотеоретичний) Модуль ріаня 2 Модуль рівня 1

Рівень 2 (нормативний)

Блок 1 рівень 2

Модуль рівня 3

Рис. 1. Логіко-змістова схема курсу “Юридична деонтологія”

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: