ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Система методів юридичної психологіїМетоди — це своєрідний інструментарій проведення дослідження, вони визначають розвиток юридичної психології. Ці методи виступають у певній системі, в якій окремонаукові методи посідають важливе місце і являють собою конкретизацію діалектичного і загаль-нонаукового методів. Таким чином, оптимальною є си- 1 Більш детально див. у § 4 гл. 2 розд. 1 цього підручника. Розділ перший. ВСТУП ДО ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ_____________________ стема методів трьох рівнів: загального, особливого і окремого — відповідно загальний метод (метод діалектики), загальнонаукові методи і окремі методи (окремо-наукові). До окремонаукових методів юридичної психології нале~жать: спостереження, бесіда, анкетування, тесту-нання, інтерв'ювання, природний і лабораторний експерименти, біографічний метод, метод незалежних характеристик тощо. Сутність методу спостереження полягає в систематичному і планомірному вивченні психічних явищ шляхом сприйняття дослідником зовнішніх проявів психіки у процесі застосування права. Спостереження передбачає заздалегідь розроблену програму, підпорядковану певній меті, і має здійснюватися в різних ситуаціях, щодо однієї особи або групи осіб, без привнесення будь-яких елементів експерименту. Метод спостереження, здійснюваний із науковою метою, може використовуватися в судово-слідчій і пенітенціарній діяльності. Так, практичний аспект методу спостереження широко проявляється при провадженні окремих процесуальних дій, де реєстрація психічних явищ у вигляді різноманітних реакцій на подразник часто є підставою для застосування або видозміни тактичних прийомів, розуміння психологічної і тактичної позиції особи, встановлення психологічного контакту, обрання власної позиції особи, яка здійснює розслідування або судовий розгляд. Метод спостереження в діяльності з виконання покарань має дві сторони — наукову і практичну. Наукова передбачає збирання і реєстрацію матеріалів, необхідних для дослідження закономірностей людської психіки в умовах відбування покарання, поміщення у виправно-трудові установи; практична — встановлення даних про окремих осіб, мікроколективи, їхню психологічну спрямованість, ефективність застосування заходів виховного ЗО Глава 2. Методи юридичної психології впливу, видозміну психіки осіб, які зазнають психолого-педагогічного і трудового впливу. Використання розглянутого методу в його науковій і практичній інтерпретації дозволяє одержувати досить високі результати, оперативно розробляти конкретні рекомендації і спостерігати за ефективністю їхнього впливу. Метод спостереження містить і самоспостереження, що дає можливість судити про перебіг власних психічних процесів. Експериментальний метод спрямований на вивчення психологічних явищ у спеціально створених для цього умовах. За сутністю і видами він поділяється на природний і лабораторний експерименти. При організації природного експерименту особи, яких випробовують, не знають про його призначення й умови, сприймають експеримент як справжню подію, учасниками якої вони є. З метою дослідження закономірностей, які виявляються у судово-слідчій діяльності, такий експеримент, як правило, не проводиться. Природний експеримент був проведений румунськими криміналістами з метою перевірки вірогідності показань свідків. На ринковій площі Бухареста в годину «пік» був організований продаж риби, що користується великим попитом у місцевих жителів. Дирекція ринку виділила для цього невелике торгове місце і лише одного продавця та одного касира. Поблизу непомітно розташувалися працівники поліції в цивільному одязі і формі, щоб втрутитися й залагодити конфлікт, що мав би спалахнути. У різних місцях було встановлено кілька прихованих кінознімальних апаратів із телеоб'єктивами і мікрофони для звукозапису. Через три хвилини після початку торгівлі біля прилавка утворилася черга в 40-50 чоловік. У цей момент з'явився «покупець» (кіноактор) — єдиний «несправжній» учасник експерименту. Відразу ж виникла навколо нього суперечка, бо він намагався підійти до прилавка без черги. Його подальша поведінка спричинила ще Розділ перший. ВСТУП ДО ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ_____________________ більше невдоволення присутніх: він вибирав рибу з ящиків, сварився, а коли підійшла його черга — оплатив покупку і зажадав здачу, що набагато перевищувала сплачену ним суму. На цьому ґрунті розгорілася суперечка, що перейшла в легку сутичку між «покупцем», продавцем і касиром. Працівники поліції, що втрутилися, з'ясували особу свідків, і цей момент був використаний для того, щоо «Злочинець» сховався. Розслідування здійснювалося особами, які не знали про цілі експерименту. Тут ми бачимо пересічну «справу» звичайних свідків у природній обстановці і разом з тим усі переваги експериментального методу. Не дивно, що результати цього дослідження рішуче розійшлися з твердженнями деяких учених про недо-стовірність показань двідків1. Лабораторний експеримент, мета якого — з'ясування безлічі характеристик психологічних сторін особистості, широко застосовується в загальній психології. Так, у процесі експериментального дослідження формування образу сприйняття в часі (І. Уївер, 1927 р.) випробовуваному пред'являлася чорна фігура на білому фоні. При ду-ж^коротких експозиціях (менше 0,010 с) диференціювання фігури і фону було відсутнє і виникало враження гомогенної картини. При експозиції в 0,011 с випробовуваний починав бачити деякі відмінності в полі: з'являлися «плями». При більш тривалій експозиції 0,014 с добре окреслювався контур фігури. В юридичній психології лабораторний експеримент має обмежене застосування. Це пояснюється тим, що вивчення психічних властивостей особистості в процесі судочинства виключає експериментування (крім дослі- 1 Детально див.: Водйап Т. Сигз іпігосіисііу іп РзусЬо1о£Іа сіага. — Висигеві, 1957; Ратинов А. Р. Судебная психология для следователей: Учеб. пособие. — М.: НИиРИО ВШ МООП СССР, 1967. — С. 28-29. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|