Система методів юридичної психології

Методи — це своєрідний інструментарій проведен­ня дослідження, вони визначають розвиток юридичної психології. Ці методи виступають у певній системі, в якій окремонаукові методи посідають важливе місце і являють собою конкретизацію діалектичного і загаль-нонаукового методів. Таким чином, оптимальною є си-

¹ Більш детально див. у § 4 гл. 2 розд. 1 цього підручника.

Розділ перший. ВСТУП ДО ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ_____________________

стема методів трьох рівнів: загального, особливого і ок­ремого — відповідно загальний метод (метод діалекти­ки), загальнонаукові методи і окремі методи (окремо-наукові).

До окремонаукових методів юридичної психології нале~жать: спостереження, бесіда, анкетування, тесту-нання, інтерв'ювання, природний і лабораторний експе­рименти, біографічний метод, метод незалежних харак­теристик тощо.

Сутність методу спостереження полягає в система­тичному і планомірному вивченні психічних явищ шля­хом сприйняття дослідником зовнішніх проявів психіки у процесі застосування права. Спостереження передбачає заздалегідь розроблену програму, підпорядковану певній меті, і має здійснюватися в різних ситуаціях, щодо однієї особи або групи осіб, без привнесення будь-яких еле­ментів експерименту. Метод спостереження, здійснюва­ний із науковою метою, може використовуватися в судо­во-слідчій і пенітенціарній діяльності. Так, практичний аспект методу спостереження широко проявляється при провадженні окремих процесуальних дій, де реєстрація психічних явищ у вигляді різноманітних реакцій на по­дразник часто є підставою для застосування або видо­зміни тактичних прийомів, розуміння психологічної і тактичної позиції особи, встановлення психологічного контакту, обрання власної позиції особи, яка здійснює розслідування або судовий розгляд.

Метод спостереження в діяльності з виконання пока­рань має дві сторони — наукову і практичну. Наукова пе­редбачає збирання і реєстрацію матеріалів, необхідних для дослідження закономірностей людської психіки в умовах відбування покарання, поміщення у виправно-трудові установи; практична — встановлення даних про окремих осіб, мікроколективи, їхню психологічну спря­мованість, ефективність застосування заходів виховного

ЗО

Глава 2. Методи юридичної психології

впливу, видозміну психіки осіб, які зазнають психолого-педагогічного і трудового впливу. Використання розгля­нутого методу в його науковій і практичній інтерпретації дозволяє одержувати досить високі результати, опера­тивно розробляти конкретні рекомендації і спостерігати за ефективністю їхнього впливу. Метод спостереження містить і самоспостереження, що дає можливість судити про перебіг власних психічних процесів.

Експериментальний метод спрямований на вивчення психологічних явищ у спеціально створених для цього умовах. За сутністю і видами він поділяється на природ­ний і лабораторний експерименти. При організації при­родного експерименту особи, яких випробовують, не зна­ють про його призначення й умови, сприймають експери­мент як справжню подію, учасниками якої вони є. З ме­тою дослідження закономірностей, які виявляються у су­дово-слідчій діяльності, такий експеримент, як правило, не проводиться.

Природний експеримент був проведений румунськи­ми криміналістами з метою перевірки вірогідності пока­зань свідків. На ринковій площі Бухареста в годину «пік» був організований продаж риби, що користується вели­ким попитом у місцевих жителів. Дирекція ринку виділи­ла для цього невелике торгове місце і лише одного продав­ця та одного касира. Поблизу непомітно розташувалися працівники поліції в цивільному одязі і формі, щоб втру­титися й залагодити конфлікт, що мав би спалахнути. У різних місцях було встановлено кілька прихованих кіно­знімальних апаратів із телеоб'єктивами і мікрофони для звукозапису. Через три хвилини після початку торгівлі біля прилавка утворилася черга в 40-50 чоловік. У цей момент з'явився «покупець» (кіноактор) — єдиний «не­справжній» учасник експерименту. Відразу ж виникла навколо нього суперечка, бо він намагався підійти до при­лавка без черги. Його подальша поведінка спричинила ще

Розділ перший. ВСТУП ДО ЮРИДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ_____________________

більше невдоволення присутніх: він вибирав рибу з ящи­ків, сварився, а коли підійшла його черга — оплатив по­купку і зажадав здачу, що набагато перевищувала сплаче­ну ним суму. На цьому ґрунті розгорілася суперечка, що перейшла в легку сутичку між «покупцем», продавцем і касиром. Працівники поліції, що втрутилися, з'ясували особу свідків, і цей момент був використаний для того, щоо «Злочинець» сховався. Розслідування здійснювалося особами, які не знали про цілі експерименту. Тут ми бачи­мо пересічну «справу» звичайних свідків у природній об­становці і разом з тим усі переваги експериментального методу. Не дивно, що результати цього дослідження рішу­че розійшлися з твердженнями деяких учених про недо-стовірність показань двідків¹.

Лабораторний експеримент, мета якого — з'ясування безлічі характеристик психологічних сторін особистості, широко застосовується в загальній психології. Так, у процесі експериментального дослідження формування образу сприйняття в часі (І. Уївер, 1927 р.) випробовува­ному пред'являлася чорна фігура на білому фоні. При ду-ж^коротких експозиціях (менше 0,010 с) диферен­ціювання фігури і фону було відсутнє і виникало вражен­ня гомогенної картини. При експозиції в 0,011 с випробо­вуваний починав бачити деякі відмінності в полі: з'явля­лися «плями». При більш тривалій експозиції 0,014 с до­бре окреслювався контур фігури.

В юридичній психології лабораторний експеримент має обмежене застосування. Це пояснюється тим, що вивчення психічних властивостей особистості в процесі судочинства виключає експериментування (крім дослі-

¹ Детально див.: Водйап Т. Сигз іпігосіисііу іп РзусЬо1о£Іа сіага. — Висигеві, 1957; Ратинов А. Р. Судебная психология для следователей: Учеб. пособие. — М.: НИиРИО ВШ МООП СССР, 1967. — С. 28-29.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: