Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Гавріченкова І.В., Пилипенко О.П.

Національний університет біоресурсів і природокористування України

ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФАХОВИХ МОВ (НА МАТЕРІАЛІ НІМЕЦЬКОЇ МЕДИЧНОЇ ФАХОВОЇ МОВИ)

Питання медичної термінології як складової лексики досить широке. Медична термінологія належить до найбільш інтенсивно прогресуючих частин словникового складу мови, що зумовлюється, перш за все, стрімким розвитком медицини та міжнародною науковою інтеграцією у цій сфері знань. У лінгвістиці на сучасному етапі виникає необхідність дослідження способів перекладу та трансформацій, які застосовуються при передачі термінів з німецької мови на українську. Особливу увагу лінгвістів та перекладачів привертають медичні терміни, оскільки їх кількість постійно зростає. Важливим фактором є також вивчення структури термінів та їх використання у різних контекстах.

Серед досліджень, присвячених питанням медичної термінології, чільне місце належить визначенню способів і засобів термінотворення (В.Я.Греб, Г.Ф.Шанаурова, I.Nortmeier), встановленню специфіки функціонування іншомовних медичних термінів (L.Becher, I.Wiese), висвітленню проблем їхньої етимології (І.М. Гнатишина). Дослідження мовних ресурсів і засобів маніфестації спеціальних понять медицини, з одного боку, допомагає розв’язати теоретичні питання загальних закономірностей розвитку окремої терміносистеми, з іншого – вирішити практичні проблеми розбудови, впорядкування, уніфікації та стандартизації галузевої лексики, що сприяє оптимізації наукової комунікації в галузі медицини.

Об 'єкт дослідження - термінологічна лексика німецької мови, яка вимагає всебічного лінгвістичного аналізу.

Предмет дослідження – німецька медична терміносистема, яка складає вагому ланку загальної терміносистеми німецької мови.

Метою дослідження є аналіз функціонування даної термінології, особливості її будови. Це особливо важливо з огляду практичного перекладу даної фахової лексики в німецько-українському мовному просторі.

Медична термінологія має свої специфічні особливості, а саме: в основі багатьох німецьких медичних термінів лежать латинські та грецькі корені, що робить їх інтернаціональними; медичні терміни характеризуються такими особливостями як наявність дефініції, максимальна абстрактність, моносемічність, відсутність експресії та емоційного забарвлення, стилістична нейтральність, співвіднесеність зі спеціальними поняттями та сувора логічність; для поповнення термінології часто використовуються терміни-епоніми. Німецька медична термінологія являє собою складну систему, де функціонують ТО, запозичені з інших галузей людського знання – медицини, анатомії, біології, хімії, лікувальної справи, хірургії, гігієни, охорони здоров’я, педіатрії, онкології, фармакології та ін. Ці терміни тут використовуються як номінативні одиниці, що презентують фундаментальні поняття у медицині. Медична термінологія - це система, яка об’єднує термінологію біологічних та фармацевтичних дисциплін, де переважна більшість термінів іншомовного походження (переважно грецького та латинського походження).Однією з особливостей медичної термінології є поділ її на групи.

І група – анатомічні терміни – назви частин людського тіла та їх складових органів: der Knochen, das Skelett, der Fuß. ІІ група – клінічні терміни – слова чи словосполучення, що вказують на назви захворювання та методи обстеження, діагностику, лікування: die Appendizitis, die Gastritis тощо. ІІІ група – фармацевтичні терміни – назви хімічних речовин, лікарських препаратів, їх функції та дія на людський організм: der Aspirin,der Analgin тощо. Німецька медична термінологія містить у собі значну кількість загальновживаної лексики німецької мови: die Einwirkung - вплив, ефект – результат дії певної речовини на ротову порожнину та зуби, das Modell – зразок – муляж зуба або його частини. У дериваційних процесах досліджуваної медичної терміносистеми беруть активну участь такі слова: bio-, prä-, -post, zwei-, sub-, endo-, pulpa-, zone-, probe-, -system, -stoff, -wert, -prothese, -reflex, -test-: biotolerant – біотолерантний, endoosal – внутрішньокістковий, zweiphasig – двофазовий, die Prämedikation – премедикація, pulpaförmig – у вигляді пульпи. Міграція у медичну терміносистему лексичних одиниць загальновживаної лексики є основою для формування термінологічного словника, де їх значення співпадають, наприклад: der Geruch – запах, der Grund – дно – порожнина рота та ясен, die Untersuchung – огляд, der Stoff – речовина, die Gefährlichkeit – небезпека. Потрапляючи у медичну термінологічну систему слово із загальновживаної лексики набуває нових семантичних відтінків, пов’язаних з спеціалізацією та генералізацією знання. Наприклад, іменник die Gefährlichkeit – небезпека, у досліджуваній термінологічній системі означає небезпеку для розвитку зубів. Генералізація значення слів загальновживаного корпусу відбувається у результаті додавання до них спеціального означення, яке є засобом конкретизації значення ТО, що утворились: die orale Őffnung – ротовий отвір, die abdrängende Löffel –відтискна лопатка, die schädliche Wirkung – шкідливий ефект. У складі досліджуваної терміносистеми спостерігається перенасиченість іншомовними елементами, що запобігає міграції спеціальної лексики у загальну і являє собою специфіку щодо її лексико-семантичної організації: X-Ray, step-by-step, dentoid, ultraviolet, index, floss, Odotonloxia. У системі номінативних засобів є абривіаційні терміни - літерні, складові, змішані, усічені слова, запозичення, представлені греко-латинськими елементами та англійського походження, еліпси. Саме вони функціонують у європейському лінгвокультурному середовищі: Alkoholmissbrauch - вживання алкоголю. Особливе місце посідають складні найменування, які презентують граматичну єдність і мають єдине значення: saurer Magensaft - шлунковий сік.

Для правильного перекладу терміну важливо знати його словотвірну і морфологічну структуру. Нижче подається основна їх класифікація за будовою:

1. Прості терміни, які складаються з одного слова: das Friesel - акне (вугрі);

2. Складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: die Autoklavmethode - метод стерилізації;

3. Багатокомпонентні терміни, які мають у своєму складі три і більше слів: der Adaptationskompensatorischermechanismus - адаптаційно-компенсаторний механізм;

4. Терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: basalzelliges Karzinom - базально-кліткова карцинома;

5. Похідні терміни, утворені способом афіксації: bewußtseinlos - непритомний, entfernen - видаляти (орган).

Основні способи перекладу медичних термінів: транскодування (транскрипція, транслітерація); калькування; описовий переклад; переклад варіантним відповідником;переклад еквівалентом. Через деякі розбіжності у граматичних, синтаксичних та морфологічних будовах двох мов дуже часто доводиться при перекладі використовувати різного роду трансформації. Найбільш прийнятними для функціонування в медичній термінології вважаються ті слова, які визнані більшістю спеціалістів, зрозумілі всім та які відображають суть явища або предмета. Смислове значення терміна в медицині лише тоді стає загальним надбанням, коли воно зафіксовано за допомогою чіткого терміна, що не припускає різних тлумачень, є простим та однозначним.

Результати дослідження допоможуть краще зрозуміти можливості функціонування певних слів-термінів, які використовуються у контексті медичної сфери, і мають певні пояснення і значення дії, стану, речей.. Переклад медичних термінів вимагає від перекладача достатнього рівня обізнаності у відповідній галузі знань та чіткого дотримання норм української мови.

Література:

1. Белогуб А. Л. Соціолінгвістичні передумови міграції термінологічної лексики. Автореферат дис. канд. філол. наук. – Київ, 1995. – 27 с.

2. Винниченко Т. Г. Характер функционирования терминологической лексики в системе подязиков: Автореферат дис. канд. філол. наук. – Одесса, 1981. – 17с.

3. Голанова Е. И. Номинация в сфере автолексики.// Способы номинации в современном русском языке. – М.: Наука, 1982. С. 159 -228.

4. Кияк Т. Р. Мотивованість лексичних одиниць. – Львів. – 1999, - 161 с.

5. Москаленко Н. М. Мовна репрезентація змістових відношень /На матеріалі німецької спеціальної лексики “обробка металів під тиском”./: дис. канд. філол. наук. – Київ, 1990. – 195 с.

6. Семенов А. Л. Семантический аспект формирования терминосистеми подъязыка робототехники. – Калуга, 1990. С. 64 – 68.

7. Серебреников Б. А. Номинация и проблема выбора. // Языковая номинация. Общин вопросы. – М.: Наука, 1977. – С. 169 – 170.

8. Степанова М. Д., Фляйшер В. Теоретические основы словообразования в немецком языке. – М.: Высшая школа. 1984. – 264 с.

9. Троцюк І. В. Структурно-семантичні особливості термінологічних словосполучень у мові медицини // Проблеми мов для наукової та фаховоорієнтованої комунікації. – Київ, 1990. – С. 144 – 145.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Помощь при укусах змей, собак, комаров | 


Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных