ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Спектрофотометричне визначення загальної концентрації іонів Феруму в мінеральній воді з о-фенантроліномМета роботи: 1. Ознайомитися з основними етапами методики аналізу неорганічних іонів спектрофотометричним методом. 2. Освоїти алгоритм вимірювань на фотометрі. 3. Визначити концентрацію іонів Феруму у воді. 1. Загальні відомості Основа методу − реакція о -фенантроліну (о -Phen) з іонами Феруму (II) в діапазоні рН = 3-4. Комплексна сполука Fe(Phen)32+ оранжево-червоного кольору, з відносно великою стійкістю. Молярний коефіцієнт поглинання розчину комплексів при lmax = 515 нм e = 1,11.104 л/моль·см. Структура сполуки така: Пряме визначення заліза (без випарювання) можливе у діапазоні концентрацій 0,05‑2 мг/л. 2. Прилади, матеріали, реактиви Фотометр або спектрофотометр. Кювети з робочим шляхом 2-5 см; Колби мірні, місткістю 50 мл; Піпетки мірні місткістю 5, 10, 15, 20 мл; Піпетки мірні з поділками, місткістю 1,0 мл; 5, мл; о -фенатролін гідрохлорид, водний розчин із масовою Гідроксиламін гідрохлорид, водний розчин з масовою часткою 10 %; Оцтова кислота, 0,1 моль/л; Ацетат амонію (або натрію), 0,1 моль/л; Оцтово-ацетатний буферний розчин с рН = 3,5. Розчин готують змішуванням розчинів ацетату натрію й оцтової кислоти у співвідношенні 1:20; Стандартні розчини Феруму, 0,56 г/л, 5,6 мг/л; Вода дистильована. 3. Визначення ґрадуювальної залежності У 6 мірних колб, місткістю 50 мл, відбирають 0; 2,5; 5,0; 10; 15; 20 мл стандартного розчину заліза (5,6 мг/л), додають у кожну колбу: 1 мл гідроксиламіну гідрохлориду, 5 мл ацетатного буферного розчину, 1 мл розчину о -фенатроліну і доводять до мітки дистильованою водою. Перший розчин застосовують як розчин порівняння. Вимірюють світлопоглинання розчинів в кюветах з l = 2 см при l = 515 нм (або з застосуванням світлофільтру lmax = 490-540 нм). Будують графік А ‑ с (Fe): за методом найменших квадратів розраховують нахил градуювальної залежності. 4. Аналіз зразка води У мірну колбу місткістю 50 мл відбирають 25 мл води, додають 1 мл гідроксиламіну гідрохлориду, 5 мл буферного розчину, 1 мл розчину о -фенантроліну і доводять до мітки дистильованою водою. Світлопоглинання вимірюють у тих же умовах, що і при ґрадуюванні відносно розчину з «холостого» досліду. Весь дослід повторюють 2-3 рази. 5. Обробка результатів Концентрацію Феруму у воді знаходять для кожного досліду: а) за градуювальним графіком; б) застосовують питомий коефіцієнт поглинання. Результати обробляють статистично. Кінцевий результат подають як ± D c.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|