Тема 7. Загально-конкретно-наукова методологія. Особливості соціального пізнання

Наукові методи емпіричного дослідження. Спостереження. Опис і вимір. Основні особливості експерименту. Функції експерименту. Порівняння. Роль приладів у сучасному науковому пізнанні.

Наукові методи теоретичного дослідження. Формалізація. Аксіоматичний метод. Гіпотетико-дедуктивна схема розвитку наукового знання.

Логічні методи і прийоми пізнання. Аналіз і синтез. Абстрагування. Ідеалізація. Узагальнення. Індукція і дедукція. Моделювання. Системний підхід. Поняття «самоорганізація». Імовірнісні (статистичні) методи. Динамічні і статистичні закономірності.

Конкретно-науковаметодологія. Фізичні та хімічні методи.

Поняття «соціальне пізнання». Проблема співвідношення соціально-гуманітарного та природничо-наукового пізнання. Формування методології гуманітарного пізнання. Філософія історії. В. Дільтей. Неокантіанство. Неогегельянська філософія історії. Предмет (об’єкт) соціального пізнання. Значення принципу історизму в соціальному пізнанні. Суб’єкт-суб’єктні відносини. Включеність суб’єкта в предмет соціального пізнання. «Сенс» і «цінності». Розуміння і пояснення. Текст - безпосередній предмет гуманітарного знання. Семіотична проблематика. Знак і символ. Роль діалогу в соціально-гуманітарному пізнанні. Діалектика як метод соціального пізнання. Поєднання емпіричного і теоретичного в соціальному пізнанні.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: