Середовища передачі даних та їх класифікація.

Середовищем передачі інформації називаються лінії чи канали зв'язки зв'язку, якими здійснюється обмін інформацією між комп'ютерами.

В якості середовища передачі iнформацiї в локальних мережах найчастіше використовуються: коаксіальний кабель, вита пара, оптоволоконне середовище, радіоканали й iнфрачервонi пристрої передачі сигналів.

Коаксіальний кабель являє собою двохдтротову лiнiю зв’язку, в якiй один дріт (центральний) знаходиться всерединi iншого. В якостi центрального дроту може використовуватися як одножильний, так i багатожильний мiдний дріт. Зовнiшнiй дріт виконано у виглядi мідного цилiндра. Центральний i зовнiшнiй дроти роздiлено мiж собою iзоляцiєю.

Вита пара являє собою два скручених дроти, в якостi яких використовується мiдний одножильний або багатожильний скручений дріт. Вартiсть кабеля на витiй парi є меншою нiж вартiсть коаксiального кабеля.

За рiвнем екранування витi пари дiляться на неекранованi та екранованi, останнi характеризуються бiльш високими електричними параметрами. Екранованi витi пари включають виконану з фольги екрануючу iзоляцiю для недопущення електромагнiтних перешкод.

Оптоволоконний кабель – найбiльш перспективне середовище передачi даних, що забезпечує високу швидкiсть передачi iнформацiї на значнiй вiдстанi.

В якостi середовища передачi використовується оптичне волокно (свiтловод), який являє собою тонку скляну або пластмасову нитку. Свiтловод вкрито скляною оболонкою, яка має iнший коефiцiєнт вiддзеркалення, нiж у свiтловода. Скляна оболонка вiдображає свiтло, направляючи його вздовж свiтловода. Мiж оболонкою свiтловода та зовнiшньою пластиковою оболонкою може помiщатися рiдкий гель (полегшений кабель) або посилюючi жили (посилений кабель). Внутрiшня скляна оболонка забезпечує необхiдну жорсткiсть та стiйкiсть до розриву, перегрiвання або переохолодження. Гель та посилюючi жили забезпечують додатковий захист вiд механiчного впливу та впливу оточуючого середовища. Кабель може мiстити одне волокно, яке проводить свiтло, але зазвичай їх декiлька.

Головна перевага використання безкабельних каналів зв’язку полягає в тому, що не потрібно ніякого прокладення дротів. До того ж комп'ютери мережі можна легко переміщати в межах кімнати або будівлі, оскільки вони ні до чого не прив'язані.

Радіоканал використовує передачу інформації радіохвилями й теоретично може забезпечити зв'язок на десятки кілометрів. Швидкість передачі досягає десятків мегабіт в секунду (залежить від вибраної довжини хвилі й способу кодування сигналів). Особливість радіоканалу полягає в тому, що сигнал вільно випромінюється в ефір, він не замкнутий в кабелі, тому виникають проблеми сумісності з іншими джерелами радіохвиль. Головним недоліком радіоканалу є його поганий захист від прослуховування, оскільки радіохвилі поширюються неконтрольовано. Інший великий недолік радіоканалу – слабка завадозахищеність.

Для локальних бездротових мереж (WLAN) нині застосовуються підключення радіоканалом на невеликих відстанях (звичайні до 100 метрів) і в межах прямої видимості. Найчастіше використовуються два частотні діапазони – 2,4 ГГц і 5 ГГц. Швидкість передачі – до 54 Мбіт/с.

Популярна технологія Wi-Fi (Wireless Fidelity) дозволяє організувати зв'язок від 2 до 15 комп'ютерыв за допомогою концентратора (точки доступу, AP), або декількох концентраторів, якщо комп'ютерів від 10 до 50. Ця технологія дає можливість зв'язати дві локальні мережі на відстані до 25 кілометрів за допомогою потужних бездротових мостів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: