Критерії оцінки завдань робочого зошита

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

для самостійної роботи студента 3 курсу

_____________ факультету ____ групи

________________________________

навчальної дисципліни «Загальна хірургія», модуль 1,

Змістовний модуль 3. «Травматизм та ушкодження».

Тема 6.”Рани та рановий процес. Профілактика розвитку інфекції в рані. Лікування чистих ран. Інфіковані рани”.

напряму «Медицина»

спеціальність «Лікувальна справа»

кафедра загальної хірургії №1

Розглянуто та затверджено цикловою методичною комісією з хірургічних дисциплін від _________________2015р., протокол №-______

Вступ

Одним із ефективних засобів організації самостійної роботи студентів з тем дисципліни, які відведені на самостійне опрацювання є робота студента над робочим зошитом. Роботу над робочим зошитом слід починати з ознайомлення ключових питань з теми. На наступному етапі необхідно познайомитися з переліком джерел, в яких студент може знайти відповіді на поставлені питання. Для більш поглибленого вивчення даної проблеми студент може звернутися на професійні сайти.

Ознайомившись зтеорією, студенту необхідно оцінити ступінь засвоєння матеріалу. У цьому зв'язку він вирішує запропоновані завдання, тестові запитання з теми. Особливу увагу при підготовці до заняття студент повинен звернути на необхідний мінімум тих практичних навичок, якими йому необхідно оволодіти. У відповідних розділах підручників, посібників, він повинен почерпнути ті відомості, які йому потрібні для оволодіння практичними навичками.

Організація самостійної роботи засобом робочого зошита здійснюється наступним чином: викладач представляє робочий зошит студенту або на електронних носіях (на кафедральному сайті), або в друкованому вигляді, далі студенти виконують завдання в позааудиторний час, згодом викладач їх перевіряє та оцінює на початковому етапі практичного заняття.

Критерії оцінки завдань робочого зошита

Кожне завдання вимагає окремого підходу при оцінці якості його виконання зі своїми критеріями. І тим не менш, при 5-бальній оцінці кожного виду завдань слід дотримуватися загальнодидактичних критеріїв, а саме:

Оцінка «5» ставиться, якщо студент:

1. Виконав роботу без помилок і недоліків.

2. Допустив не більше одного недоліку.

Оцінка «4» ставиться, якщо студент виконав роботу повністю, але допустив в ній:

1. Не більше однієї негрубої помилки і одного недоліку.

2. Не більше двох недоліків.

Оцінка «З» ставиться, якщо студент правильно виконав не менше половини роботи або допустив:

1. Не більше двох грубих помилок або не більше однієї грубої і однієї
негрубої помилки і одного недоліку;

2. Не більше двох-трьох негрубих помилок або однієї негрубої помилки
і трьох недоліків;

3. За відсутності помилок, але за наявності чотирьох-п'яти недоліків.

Оцінка «2» ставиться, якщо студент:

1. Допустив число помилок (недоліків) перевищує норму, при якій
може бути виставлена оцінка «З».

2. Якщо правильно виконав менше половини роботи.

3. Не приступив до виконання роботи.

Змістовний модуль 3. «Травматизм та ушкодження».

Тема 6. ”Рани та раньовий процес. Профілактика розвитку інфекції в рані. Лікування чистих ран. Інфіковані рани”.

Мета(навчальні цілі)

- знати етіологію, патогенез, клініко-морфологічну характеристику ран; методи діагностики та контролю перебігу ранового процесу; сучасні принципи та методи лікування ран

- оцінити клінічну картину рани.

- пояснити місцеві морфологічні зміни згідно фаз ранового процесу.

- запропонувати, ознайомитися із формуванням загальної реакції організму на запалення. мати уявлення про неспецифічну резистентність організму.

- оцінити клінічні методи контролю перебігу ранового процесу;

- пояснити місцеві морфологічні, цитологічні, бактеріологічні зміни згідно фаз ранового процесу;

- трактувати схему загоєння інфікованих ран.

- проаналізувати за клінічними та морфологічними ознаками вид загоєння рани.

- запропонувати лікування ран згідно загальним та місцевим реакціям організму на травму.

- запропонувати лікування ран згідно етіопатологічних чинників рани.

- вміти характеризувати лікарські засоби, які застосовуються для місцевого лікування ран та профілактики інфекційних ускладнень

- оцінити показання до активної хірургічної обробки рани.

- проаналізувати за клінічними та морфологічними ознаками ефективність лікування ран;

- скласти план профілактики ранової інфекції.

- опанувати транспортування хворих із палати в чисту перев'язочну, перекладання із каталки на операційний стіл.

- проводити післяопераційне обстеження та здійснювати догляд.

Студент має знати:

- основи асептики та антисептики;

- визначення поняття інфікованої рани;

- етіологію та патогенез інфікованої рани;

- можливі загальні та місцеві ускладнення;

- основні етапи хірургічного втручання;

- особливості ведення інфікованих ран;

- різні види пов’язок, які можна використовувати;

- принципи догляду за хворими з інфікованими ранами;

- основні механізми й термін регенерація ран.

Студент повинен вміти:

- застосовувати принципи догляду за хірургічними хворими (гігієна хворих з врахуванням локалізації захворювання);

- обстежувати хворого;

- вміти давати клінічну інтерпретацію виявлених симптомів;

- сформувати клінічний діагноз;

- Визначити джерела інфекції та шляхи її передач;

- призначити тактику лікування при інфікованих ранах;

- обґрунтувати показання до хірургічного втручання;

- проводити післяопераційне спостереження за хворими та здійснювати догляд за ними.

- виписати рецепти препаратів щодо лікування хворих з ранами.

Малювати схеми розвитку окремих патологічних станів, їх дренування та графіки динаміки життєво важливих показників

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: