Схема 10. Приймання товарів

Етап підготовки до приймання (призначення осіб, відповідальних за приймання та ін.)

Ознайомлення із супроводжуючими документами і перевірка правильності їх оформлення

Перевірка кількості упакованих місць та кількості товарів за маркуванням; співставлення фактичних даних із документами

Розкриття транспортної тари і перевірка кількості одиниць товарів

Співставлення фактичних даних із даними маркування і супроводжуючих документів

Одночасна перевірка якості товарів і звірка фактичних даних із даними, що вказані в супроводжуючих документах, а також нормативних актах

Документальне оформлення результатів приймання (складання акта приймання)

Договір контрактації поєднує в собі ознаки договорів купівлі-продажу та поставки і відрізняється від останніх предметом (сільськогосподарська продукція) та особливостями, що йому притаманні (умови дозрівання продукції, її зберігання тощо). Істотні умови договорів контрактації передбачаються ст. 255 Ци­вільного кодексу УРСР.

Практичні завдання

Задача № 1. Підприємство «Господар» уклало із товариством з обмеженою відповідальністю «Нове» договір купівлі-продажу будин­ку, що належав підприємству «Господар». Працівник бюро технічної інвентаризації відмовив в реєстрації договору, посилаючись на те, що договір купівлі-продажу будинку не був нотаріально посвідчений, а отже, є недійсним. ТОВ «Нове» звернулося до арбітражного суду із позовом про спонукання БТІ здійснити реєстрацію договору.

Питання:

1. Які наслідки недодержання обов'язкової нотаріальної форми договору?

2. Які аргументи застосовуватиме товариство на підтримку своїх позовних вимог?

3. Яке рішення має прийняти арбітражний суд?

Задача № 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро нерухомості» звернулося до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним як такого, що був укладений внаслідок помилки. Помилка, на думку позивача, по­лягала в тому, що причиною купівлі земельної ділянки була попе­редня інформація про те, що потужне промислове підприємство, розширюючи виробництво, планує придбати зазначену ділянку, Покупець, у свою чергу, шляхом перепродажу планував отримати значний прибуток. Проте промислове підприємство розмістило структурний підрозділ на прилеглій земельній ділянці.

Питання:

1. Чи можна зазначену ситуацію віднести до категорії нормаль­ного підприємницького ризику? Чи матиме це значення при розг­ляді справи?

2. Чи можна визнати цю угоду купівлі-продажу недійсною? Які наслідки визнання угод недійсними?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 3. У 1998 р. між товариствами з обмеженою відпові­дальністю «Ікарус» та «День» (учасником якого виступало ТОВ «Ікарус») було укладено договір безоплатної передачі сировини, яка за залишковою вартістю коштувала 1,5 млн грн. Договір нотаріально посвідчений не був. У 1999 р. податкова інспекція по­дала позов до арбітражного суду про визнання його недійсним внаслідок недодержання обов'язкової нотаріальної форми. Юрист ТОВ «День» у відзиві на позов зазначав, що обов'язковому нотарі­альному посвідченню згідно зі ст. 244 Цивільного кодексу УРСР підлягають договори дарування «на суму понад 500 карбованців, а при даруванні валютних цінностей — на суму понад 50 карбо­ванців». А оскільки на сьогодні Верховною Радою України не прийнято жодного документа з питання правомірності застосуван­ня терміна «карбованці» у Цивільному кодексі УРСР та інших нормативних актах колишнього СРСР, то, на його думку, норми вищенаведеної та аналогічних статей Кодексу, де згадуються карбо­ванці колишнього Союзу, не можуть прямо застосовуватися до ук­раїнської валюти — гривні.

Питання:

1. Чи можна визнати договір безоплатної передачі (дарування) недійсним у разі недодержання обов'язкової нотаріальної форми? Чи має право податковий орган подавати до суду відповідний позов?

2. Яким нормативним актом визначено спосіб перерахунку (індексації) радянського карбованця, який застосовується у актах союзного законодавства, до сучасної української грошової одиниці?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 4. У результаті перевірки діяльності акціонерної енерго-постачальної компанії «Астат» начальником Державної інспекції кон­тролю за ціпами в м. Києві було прийнято рішення про накладення на АЕК фінансових санкцій. На думку перевіряючих, АЕК, використову­ючи монопольне становище при укладанні угоди на постачання електроенергії, безпідставно передбачає надбавку до тарифу на електроенергію за надійність у розмірі від 2% до 5% вартості одержаної енергії, а отже, завищує при цьому граничний розмір регульованого тарифу на електроенергію. Акціонерна компанія, вважаючи, що вона не порушувала вимог законодавства, оскільки у ньому не міститься заборони збільшення тарифів на електричну енергію шляхом включен­ня додаткової надбавки за надійність, звернулася до суду.

Питання:

1. Який орган формує цінову політику із встановленням тарифів на електроенергію? Які його повноваження?

2. Яким чином оформлюються відносини між снергопостачаль-ною організацією та споживачем? Чи можна вважати надбавку складовою тарифу на електричну енергію?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 5. 1 жовтня 1997 р. між дочірнім підприємством «До­рога» (постачальником) та державним підприємством «Укренерго» (замовником) було укладено договір поставки електроенергії з Російської Федерації. За цим договором ДІЇ «Дорога» було постав­лено електроенергії на суму 110 млн грн. 1 листопада 1998 р. між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду до договору по­ставки, якою вони зафіксували в доларовому еквіваленті заборгованість «Укренерго» перед підприємством «Дорога» в розмірі 35 млн грн., що дорівнювало 9 млн 722 тис. доларів США. Районний прокурор в інтересах Міністерства палива та енергетики України подав позов до «Укренерго» та підприємства «Дорога» про визнан­ня недійсною додаткової угоди, посилаючись на заборону встанов­лювати ціни в доларовому еквіваленті згідно із постановою Кабінету Міністрів України «Про удосконалення порядку формування цін».

Питання:

1. Яким чином формуються ціни на товари та послуги, що на­даються суб'єктами підприємницької діяльності?

2. Чи може застосовуватися постанова Кабінету Міністрів Ук­раїни «Про удосконалення порядку формування цін» до вищезаз­начених відносин? Чи може Кабінет Міністрів України обмежува­ти права суб'єктів господарювання на встановлення вільних цін із урахуванням доларового еквіваленту?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 6. 5 січня товариство з обмеженою відповідальністю звернулося до виробничого підприємства із проханням поставити йому до кінця місяця 75 балок, вказавши свій поточний рахунок і гарантувавши негайну оплату. 15 січня підприємство відвантажи­ло товариству замовлені балки. Але претензію підприємства про оплату балок товариство відхилило, посилаючись на те, що до­говір поставки між ними укладено не було, а лист, з яким товари­ство звернулося до підприємства, воно розцінювало як пропози­цію для укладення договору. Підприємство звернулося до суду.

Питання:

1. Який порядок укладання господарських договорів передба­чено чинним законодавством України?

2. Чи може договір поставки укладатися шляхом прийняття до виконання замовлення?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 7. Між виробничим підприємством «Хвиля» і опто­вою фірмою «Рондо» було укладено договір поставки партії запча­стин за обумовленою ціною. Після падіння курсу національної ва­люти собівартість запчастин різко підвищилася, і постачальник — підприємство «Хвиля» — запропонував внести зміни до договору поставки в частині, що стосувалася ціни товарів. Оскільки замов­ник відмовився вносити відповідні зміни до договору, підприєм­ство-постачальник припинило відвантаження товарів. Фірма «Рон­до» звернулася до суду із позовом про відшкодування збитків, завданих неналежним виконання договору поставки.

Питання:

1. Яке юридичне значення має підвищення/зниження курсу іноземної валюти? Чи може це бути підставою для зміни умов до­говору?

2. Чи можна у судовому порядку примусово внести зміни до договору? Якщо можна — то в якому порядку?

3. Яке рішення має прийняти суд?

Задача № 8. Між акціонерним товариством «Ураган» і товари­ством з обмеженою відповідальністю «Темп» було укладено договір, за яким ТОВ «Темп» зобов'язувалося поставити ліфтове обладнання для АТ. Оплату передбачалося здійснити після поставки обладнан­ня. ТОВ «Темп» затримало поставку обладнання на 10 днів, і АТ звернулося до нього з претензією про стягнення передбаченої догово­ром пені за прострочку поставки у розмірі 10% від вартості облад­нання за кожен день прострочки. ТОВ «Темп» просило зменшити розмір пені, посилаючись на те, що законодавством встановлено граничний розмір штрафних санкцій за подібними зобов'язаннями.

Питання:

1. Який розмір штрафних санкцій передбачений законодав­ством за прострочку поставки?

2. У яких випадках арбітражний суд може зменшувати розмір неустойки, що встановлена договором?

3. Яке рішення має прийняти арбітражний суд у випадку звер­нення до нього АТ?

Задача № 9. Державний будівельний трест «Будівельник» ук­лав із малим приватним підприємством «Дон» договір, за яким «Дон» зобов'язувався поставити тресту дизельне пальне на умовах передоплати. «Будівельник» вчасно перерахував МПП усю суму, обумовлену договором, проте «Дон» своїх зобов'язань не виконав і пальне не поставив. Районний прокурор подав позов до арбітраж­ного суду в інтересах «Будівельника» про стягнення вартості пального та обумовленого договором штрафу за прострочку вико­нання зобов'язання в розмірі 20% від суми передоплати.

Питання:

1. Який розмір неустойки передбачено законодавством за про­строчку поставки?

2. Чи мав право прокурор подавати позов на захист інтересів державного підприємства?

3. Яке рішення має прийняти арбітражний суд?

Задача № 10. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вал-да» уклало з ліспромгоспом договір поставки лісоматеріалів на умовах передоплати. ТОВ перерахувало повну вартість пиломате­ріалів, проте у встановлений строк пиломатеріали поставлено не було. Тому ТОВ пред'явило позов до постачальника з вимогою про повернення раніше сплачених сум, сплату неустойки та відшкоду­вання збитків, завданих у результаті відповідної сплати ТОВ неус­тойки його контрагенту за несвоєчасну поставку столярних ви­робів, що мали бути вироблені із отриманих матеріалів.

Питання:

1. Яким чином повинна оформлюватися угода про неустойку? Який граничний розмір відповідальності постачальника за несвоє­часну поставку будівельних матеріалів?

2. Чи підлягають задоволенню вимоги ТОВ до ліспромгоспу?

3. Чи зміниться рішення якщо буде встановлено, що заготовлені для поставки товариству пиломатеріали були знищені повінню?

Задача № 11. Акціонерне товариство пред'явило позов до ви­робничого кооперативу про стягнення неустойки за недопоставку рідкого скла. Кооператив не відмовився від факту невиконання договірних зобов'язань, проте просив звільнити його від відпові­дальності, оскільки його контрагенти, в свою чергу, не поставили йому силікат натрію для виробництва рідкого скла.

При розгляді спору арбітражний суд встановив, що контрагенти виробничого кооперативу — виробники силікату натрію — визнані банкрутами і припинили свою діяльність, а тому кооператив не зміг закупити необхідну сировину для виготовлення скла. Враховуючи ці обставини, арбітражний суд відмовив АТ в задоволенні позову.

Питання:

1. Чи може суб'єкт підприємницької діяльності звільнятися від відповідальності за невиконання договірного зобов'язання, якщо таке невиконання було спричинене відповідним невиконанням зо­бов'язань його контрагентами?

2. Чи можна наведені в ситуації обставини вважати форс-ма-жорними? Чи матиме це значення для правильного вирішення справи?

3. Чи обгрунтоване рішення суду?

Задача № 12. Між рибоконсервним заводом і торгівельним підприємством було укладено договір поставки рибних консервів. Рибоконсервний завод свої зобов'язання не виконав протягом осін­нього сезону, в зв'язку з чим торгівельне підприємство пред'явило позов про сплату неустойки. В арбітражному суді відповідач пояс­нював, що недопоставка продукції пов'язана з невиконанням зобо­в'язань постачальників самого заводу — риболовецьких об'єд­нань, які через штормову погоду на тривалий час змушені припи­нити рибний лов. Торгівельне підприємство відкинуло аргументи постачальника, вважаючи, що вони мають значення у відносинах між консервним заводом і риболовецькими об'єднаннями.

Питання:

1. Яка загальна характеристика договору поставки?

2. Чи може завод перекласти відповідальність на своїх контра­гентів?

3. Яке рішення має прийняти арбітражний суд?

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: