Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи.

Тема 3. Взаємодія суспільства і природи. Світові природні ресурси

1. Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи.

2. Сутність та класифікація природних ресурсів. Ресурсозабезпеченість.

3. Природокористування та його види.

4. Мінеральні ресурси світу

5. Географія світових земельних, лісових та водних ресурсів.

6. Ресурси світового океану. Рекреаційні ресурси.

Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи.

Наука, що досліджує просторову взаємодію людини з навколишнім середовищем, - називається геоекологія.

Природа є джерелом нашого існування. Потреби в продуктах харчування, воді, одязі, житлі, фізичному і духовному розвитку людина задовольняє за рахунок різноманітних природних багатств. Слід розрізняти поняття «природа» і «природне середовище». Так, під природою розуміють увесь світ. Частину природи, яку вивчає фізична географія, називають географічною оболонкою.

Географічна оболонка Землі – це верхня комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення і складної взаємодії окремих геосфер — літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери.

У результаті тривалої еволюції географічної оболонки Землі під впливом господарської діяльності людини виникло географічне середовище проживання людського суспільства.

Географічним середовищем називається та частина земної природи (географічної оболонки), яка безпосередньо пов'язана з життям і діяльністю людини, перетворена та окультурена нею. Географічне середовище — це територія для розміщення населення, його проживання, джерело основних ресурсів. Що різноманітніше навколишнє середовище, то, як правило, кращі умови суспільного розвитку.

У наші дні приблизно на 60% площі земної кулі людина змінила природні ландшафти, перетворивши їх в антропогенні. У тому числі 20% цієї площі вона змінила докорінно. Змінену людиною частину географічного середовища називають техносферою — сукупність штучних об'єктів, створених людиною, та природних об'єктів, змінених в результаті діяльності людства. Створюються техногенні ландшафти (міський, промисловий, сільськогосподарський), техногенні форми рельєфу (терикони, насипи, виїмки, кар'єри). Каналами і дамбами змінюється гідрографічна сітка. У техносфері перерозподіляються маси порід верхньої частини земної кори під час видобутку корисних копалин, створюються штучні мінеральні, хімічні елементи.

З подальшим розширенням сфери діяльності людини географічне середовище починає охоплювати більшу частину географічної оболонки, а отже, не виключено, що в майбутньому воно може поглинути її повністю.

«А земля та стане пустинею через вину жителів її, через плід діянь їхніх»

(Біблія, Старий Заповіт, 7.13.)

Зважаючи на все вище сказане, украй важливо, поки ще не пізно, змінити ставлення людини до природи. Саме це мав на увазі наш видатний учений, академік В.І. Вернадський, розвиваючи уявлення про ноосферу – «сферу розуму». Вона, розумна діяльність, має зрештою стати вирішальним чинником у системі «людина–суспільство–природа». Адже географічне середовище є необхідною умовою існування суспільства. Тут безпосередньо відбувається життєдіяльність людини, що значною мірою визначається наявністю природних ресурсів.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: