Якщо любов правда не переможе, фашизм переродиться в новій формі.

Якщо любов правда не переможе, фашизм переродиться в новій форми. Це саме можна сказати і про рашизм. Ворог, агресор, окупант, фашизм, рашизм хто і якби це не називав - це зло від злого від диявола. А що таке любов і правда? Багато хто може трактувати по різному, що це є, а Святе Письмо каже:
Бог це любов.

Улюблені,— любім один одного, бо від Бога любов, і кожен, хто любить, родився від Бога та відає Бога. Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов.
1Івана 4:7, 8

Коли я говорю мовами людськими й ан- гольськими, та любови не маю,— то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий. І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю,— то я ніщо! І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любови не маю,— то пожитку не матиму жодного.

Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить. Ніколи любов не перестає! А тепер залишаються віра, надія, любов — оці три, а найбільша між ними — любов.
1Коринтянам 13:1—8а, 13

Не в тому любов, що ми полюбили Бога, а що Він полюбив нас, і послав Свого Сина вблаганням за наші гріхи. Улюблені,— коли Бог полюбив нас отак, то повинні любити і ми один одного. Бога не бачив ніколи ніхто. Коли один одного любимо, то Бог в нас пробуває, а любов Його в нас удосконалилась.
1Івана 4:10—12

Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй! Якщо будете ви зберігати Мої заповіді, то в любові Моїй перебуватимете, як і Я зберіг заповіді Свого Отця, і перебуваю в любові Його.

Івана 15:9, 10

Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю його, і об'явлюсь йому Сам.

Івана 14:21

Оце моя заповідь — щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив. Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх. Ви друзі Мої, якщо чините все, що Я вам заповідую. Це Я вам заповідую,— щоб любили один одного ви!

Івана 15:12—14, 17

І: «Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї». (Це заповідь перша). А друга (однакова з нею): «Люби свого ближнього, як самого себе». Нема іншої більшої заповіді над оці. І що «Любити Його всім серцем, і всім розумом, (і всією душею), і з цілої сили, і що «Любити свого ближнього, як самого себе»,— це важливіше за всі цілопалення й жертви.

Марка 12:30, 31, 33

Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває. І ми оцю заповідь маємо від Нього, щоб, хто любить Бога, той і брата свого любив.
1Івана 4:16, 21

Здалека Господь з'явився мені та й промовив: Я вічним коханням тебе покохав, тому милість тобі виявляю.

Єремії 31:3

Бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога.

Івана 16:27

А Бог доводить Свою любов до нас тим, що Христос умер за нас, коли ми були ще грішниками.

Римлянам 5:8

Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.

Івана 3:16

Бо я пересвідчився, що ні смерть, ні життя, ні Анголи, ні влади, ні теперішнє, ні майбутнє, ні сили, ні вишина, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, яка в Христі Ісусі, Господі нашім.

Римлянам 8:38, 39

Нову заповідь Я вам даю: любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного й ви. По тому пізнають усі, що ви учні Мої, як будете мати любов між собою.

Івана 13:34, 35

Зустрілися якось матеріаліст з віруючим і розговорилися. Коли мова зайшла про Бога, матеріаліст сказав, що не вірить ні в якого Бога, що все це казки і пережитки минулого. А віруючий говорив, що Бог є.

- А ти його коли-небудь бачив?

- Ні.

- А, може, чув?

- Ні.

- Тоді з чого ти взяв, що він є? - Запитав матеріаліст.

- Дозволь і я тебе запитаю. Скажи-но, любов існує?

- Звичайно ж.

- А ти її бачив?

- Ні.

- А, може, чув?

- Ні.

- Але ж із цього ти не укладаєш, що її немає?

- Вона є, тому що я відчуваю її.

- Ось і з Богом так само. Його не можна побачити, а можна тільки відчути Його впливна нас. Як проявом сонця є світло і тепло, так проявом Бога є любов. Якщо ти сліпий, то можеш не бачити сонця, але обов'язково відчуєш на собі його тепло, коли його промені торкнуться тебе. І якщо ти «сліпий» і не «бачиш» Бога, то обов'язкововідчуєш Його вплив на тебе, коли твоє серце зігріє любов.

Правда це дорога до Бога

У своїй прощальній бесіді на Тайній Вечері, ввечері перед Своєю смертю, Христос прощається зі Своїми апостолами, дає їм вказівки на дальше життя, заохочує їх до витривалости й запевнює, що Він знову їх побачить. На запитання апостола Томи, куди Він відходить і яка туди дорога, Христос відповів: «Я є Дорога, Правда і Життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене» (Ів. 14, 6).

Ці слова Спасителя чітко з’ясовують, ким Христос є для людей. Вони пригадують, що Христос для людей є Дорогою, якою їм треба йти до Бога Отця є Правдою, що її вони мусять пізнати, в неї вірувати й нею жити є Життям, яке вони мають посісти в Бозі й ним втішатися на віки. Люди можуть дійти до Бога Отця, їх остаточної життєвої мети, тільки через Христа. Людина бо з рук Божих вийшла й до Бога вертається, й в Ньому єдиному знаходить своє щастя.

Христос – це Дорога

Син Божий, Спаситель, є одинокою дорогою, якою людина може дійти до Бога Отця. Тому Христос каже, що ніхто не приходить до Отця, як тільки через Нього. А на іншому місці й іншими словами Він каже: «Я – двері. Хто ввійде крізь Мене, спасеться» (Ів. 10, 9). Апостол Петро навчає, що «немає іншого імені під небом, що було дане людям, яким ми маємо спастися, крім ім’я Ісуса Христа» (Ді. 4, 12). Від самого початку перша громада віруючих так була переконана, що Христос є для них єдиною метою, що вони назвали свою віру в Нього і свій спосіб життя «Дорогою». Цю назву зустрічаємо на сторінках Діяння Апостолів (19, 9, 23 22,4 24, 14, 22).

Бог послав Свого Сина у світ, щоб Ним світ спасти (Ів. 3, 17). Христос, Який будучи Богом став людиною, є Той, що нас веде до Отця. Тому Христос закликає всіх, щоб до Нього приходили (Мт. 11, 28), і заохочує такими словами: «Хто хоче за Мною йти…» (Мт. 17, 24). Подібно просив і багатого юнака: «Приходь, і йди за Мною», щоби мати життя вічне (Мт. 19, 21). Ісус навчає: «Хто служить Мені, хай іде слідом за Мною» (Ів. 12, 26).
Але йти дорогою, якою є Христос, значить іти вузькою дорогою, бо «вузька та дорога, що веде до життя» (Мт. 7, 14). Іти цією дорогою має свої вимоги, як навчає Христос: «Коли хто хоче йти за Мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за Мною» (Лк. 9, 23). Але зате ця дорога провадить до спасіння.

Христос, як наш Господь і Учитель, є для нас Дорогою також у значенні провідника в житті, прикладом життя, та зразком до наслідування. Після того, як Він умив апостолам ноги, Христос сказав: «Приклад дав Я вам, щоб і ви так робили, як оце Я вам учинив… Знавши те, щасливі будете, коли так чинитимете» (Ів. 13, 15-17). І знову Христос нас закликає до наслідування: «Як Я був полюбив вас, так любіть й ви один одного» (Ів. 13, 34), бо «це Моя заповідь, щоб ви любили один одного, як Я вас полюбив» (Ів. 15, 12).
Отож, у всіх обставинах нашого життя, у всіх сумнівах, у всіх рішеннях, нам треба дивитись на Христа, як на певну, безпечну Дорогу для себе. Тому молімося словами Псальмоспівця: «Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити… Навчи мене творити Твою волю, бо Ти – Бог мій. Нехай дух Твій добрий мене веде по землі рівній» (Пс. 143 (142), 8, 10).

Христос – це Правда

Сам Бог Отець є джерелом вічної Правди. Ісус Христос є воплоченою Божою Правдою, і Він нам об’являє Отця, бо правда з’явилася через Ісуса Христа (Ів. 1, 17). Хто бачить і знає Христа, той бачить і знає Отця. Бо Христос є в Отці, а Отець – в Ньому (Ів. 14, 7-10). «Я об’явив Твоє ім’я людям», – каже Христос (Ів. 17, 6). Тому що «Бога ніхто й ніколи не бачив» крім Єдинородного Сина (Ів. 1, 18). Ісус переказує нам те, що бачив в Отця (Ів. 8, 38). Ісус єдиний, хто об’являє людям Отця Небесного, Який є метою нашої життєвої дороги. Він є Правдою і Учителем правди.

Христос обіцяв апостолам, що Святий Дух наведе їх на всю правду (Ів. 16, 13), тобто поведе до повної правди, попровадить до цілої правди, до повного розуміння правди, яка являється вповні у навчанні волоченого Сина Божого.
Перед Пилатом Христос засвідчив: «Я на те родився, і на те прийшов у світ, щоб засвідчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос» (Ів. 18, 37). Отже, прийти до Христа, щоб пізнати правду – це значить прийти до Нього з відкритим серцем і її вивчити. Але, за словами Євангелії, треба й належати до правди, бути з правди. А належати до правди, значить вірити в Христа. Христос сказав до людей, які увірували в Нього: «Коли ви перебуватимете в Моєму слові, ви дійсно будете учнями Моїми й спізнаєте правду, і правда визволить вас» (Ів. 8, 31-32).

Отож правда є не тільки те, що можна знати, у що можна вірити: її треба застосовувати до свого щоденного життя, тобто нею жити. Бо Христос навчає: «Хто правду чинить, іде до світла, щоби виявились діла його, сподіяні бо вони в Бозі» (Ів. 3, 21). Бо дорога правди є дорогою життя згідно з Божим законом, як це сказано у Псалмах: «Я собі вибрав дорогу правди, поставив присуди твої перед собою» (Пс. 119 (118), 30). «Дорогу свою покажи мені, Господи, і буду ходити у правді твоїй» (Пс. 86 (85), 11).

Отже, Христос є Правдою, бо Він є об’явленням Отця. Він є втіленням Правди. Все, що Він діє і все, що навчає є правдою. Бо Він «правдиво навчає доріг Божих» (Мр. 12, 14). Щоби Христос був нашою Правдою, нам треба вірити в Нього, вірити в те, що Він об’являє, і жити за Його об’явленою наукою, що її знаходимо на сторінках Святого Письма. Його головні навчання з’ясовані у Нагірній проповіді (Мт. 5), зокрема в Євангельських блаженствах (Мт. 5, 1-12 Лк. 6, 20-23), в молитві Господній (Мт. 6, 9-13), та в заповіді любови так, як її конкретно пояснює Христос (Лк. 10, 25-37).

Христос – це Життя

Бог, по суті, є Життя, і джерелом всього життя. Отець має життя в Собі, і Син має життя в Собі від Отця (Ів. 5, 26). Живий Отець послав Сина у світ, і Син живе Отцем (Ів. 6, 57). Христос – це Слово, що було споконвіку, є Словом життя, сказано у Першому посланні Івана. А коли Слово стало тілом, «життя об’явилося, і ми бачили й свідчимо, й сповіщаємо вам життя вічне, що в Отця перебувало й нам явилося» (1 Ів. 1, 1-2).

Христос, посланий Отцем, прийшов для того, щоби дати людям Боже життя, і то життя по достатком, понад міру, тобто життя вічне (Ів. 10, 10, 28 17, 2). Христос дає запевнення, що «Я живу, і ви будете жити» (Ів. 14, 19). Це життя є Божий дар тим, хто вірує в Христа: «Бог бо так полюбив світ, що Сина Свого Єдинородного дав, щоби кожен, хто вірує в Нього не загинув, а жив життям вічним,» бо «хто вірує в Сина, живе життям вічним» (Ів. 3, 16, 36). Тому й численні чуда Христові написані в Євангелії, щоб люди увірували, що «Ісус є Христос, Син Божий, а вірувавши, щоби мали життя в Його ім’я» (Ів. 20, 31).
Це життя, що Христос нам подає, є нашою участю в самому Божому житті. Ми його дістаємо через св. Тайни, ті ріки живої води Божих ласк. До тих джерел Божого життя відносяться слова Христові: «Той, хто нап’ється води, якої дам йому Я, не матиме спраги ніколи. Вода бо, що дам йому Я, стане в ньому джерелом такої води, яка струмує в життя вічне» (Ів. 4, 14).

Тож зло може знищити кожну людину фізично, може знищити все населення землі, но не може знищити Любові і Правди! Любов і Правда це є Бог!
Злу не можна пртистояти знищити зброєю, а йому можна пртистояти знищити тільки Любов'ю і Правдою!

Як казав Ісус "Сховай меч у піхви бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть (тобто, хто підніме меч проти іншого, той сам загине від меча)"

Як казав Ісус „Переслідували мене — переслідуватимуть і вас. А слово моє зберігали —зберігатимуть і ваше» (Ів. 15, 20). Це означає: „Не бійтесь!” Не бійтесь таємниці Бога, не бійтесь його любові, не бійтесь ані слабкості людини, ані її величі. „Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28,20).
І так казав Ка́роль Войти́ла Іван Павло́ ІІ Великий "Не бійтеся!"
З нами Бог правда любов!

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: