ПОНЯТТЯ ПРО МІКРОЦИРКУЛЯТОРНЕ РУСЛО.

Цілі: знати –будову стінок кровоносних судин.

Наочні посібники та література до теми:

Таблиця: «Кровоносні судини»

Л-1 с. 3.22 – 323

Л-4 с. 217 – 218

План навчального матеріалу для самостійного опрацювання:

1. Артерії, визначення, будова стінки.

2. Вени, визначення, будова стінки.

3.Капіляри. Поняття про мікроциркуляторне русло.

Завдання №1. Виконайте вимоги орієнтовної карти самостійної роботи з літературою

Завдання №2. Дайте відповіді на питання самоконтролю:

1. Які судини називаються артеріями?

2. Яка оболонка судин утворена ендотелієм?

3. Яке розташування внутрішньої і зовнішньої еластичних мембран в стінці артерій?

4. Чим відрізняється будова артерій еластичного типу від артерій м’язового типу?

5. Наведіть приклади артерій еластичного типу?

6. Які судини називаються вени?

7. Чому стінка вен тонше, ніж артерія?

8. Які судини називаються артеріоли?

9. Які судини називаються капіляри?

10. Дайте визначення поняття «мікроциркуляторне русло»

11. Які судини називаються магістральні?

Завдання №3. Замалюйте схему великого кола кровообігу. Зафарбуйте венозні судини кола синім кольором, позначте напрямок руху крові по ним.

Завдання №4. Замалюйте схему малого кола кровообігу. Зафарбуйте артеріальні судини червоним кольором, позначте напрямок руху крові по ним.

Завдання №5. Поясніть терміни:

анастомоз –

колатеральний кровообіг –

флебіт –

Завдання№6.

Які судини входять до складу мікроциркуляторного русла?

a. артерії

b. прекапіляри

c. венули

d. вени

e. капіляри

Відповідь:

ТЕМА №20: «ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗПОДІЛУ АРТЕРІЙ В ОРГАНІЗМІ, МІСЦЯ ВИСЛУХОВУВАННЯ ПУЛЬСУ».

Цілі: бути інформованим про закономірності розподілу артерій в організмі.

уміти знаходити ділянки для дослідження пульсу

Наочні посібники та література до теми:

Скелет людини

Таблиця: «Артеріальна система»

Сапін М.Р. «Анатомія людини», ІІ том, М. Медицина, 1987 р.

Л-1 стор. 356

Л-3 стор. 158 – 161, том ІІ

План навчального матеріалу для самостійного опрацювання:

1. Закономірності розподілу артерій в організмі.

2. Місця вислуховування пульсу.

Зміст теми

Артеріальна система відображає загальні закони будови і розвиток організму, тому розподіл артерій в тім не хаотичний, а закономірний:

1. Артерії направляються до органів по короткому шляху, приблизно по прямій лінії, яка з’єднує артеріальний стовбур з органом.

2. Артерії розташовуються на згинальній поверхні тіла.

3. Артерії знаходяться в місцях (канали, борозни) які утворені кістками, м’язами, фасціями. Ці пристосування захищають судини від здавлення.

4. Артерії входять в орган із медіальної або внутрішньої поверхні, де знаходяться ворота. Ця поверхня обернена до джерела кровопостачання, наприклад до аорти, обернена до серединної лінії.

5. Між планом будови скелета і числом магістральних артерій є відповідність:

- хребтовий стовп супроводжує аорта

- ключицю супроводжує підключична артерія

- плечову кістку супроводжує плечова артерія

- дві кістки передпліччя (променева і ліктьова)супроводжує дві артерії

(променева і ліктьова), тобто артерії йдуть відповідно скелету

6. Для забезпечення безперервного кровопостачання суглобів завдяки анастомозам утворюються артеріальні сітки.

7. Діаметр артерій, які входять в орган, залежить не тільки від розміра органа, але і від його функціональної активності.

8. Розгалуження артерій в органах визначається планом будови органа: наприклад, в паренхіматозних органах (легені, печінка, нирка) артерія входить в ворота, а потім розгалужується відповідно часточками. В порожнистих органах (кишечник, матка) гілки артерій мають кільцеподібний або поздовжній напрямок.

9. Артерії йдуть поряд з венами, лімфатичними судинами, нервами, утворюючи нервово-судинні пучки.

10. На шляху до органа або в самому органі, артерії розгалужуються за такими типами:

- магістральний (від магістральної судини відходять бокові гілки)

- розсипний (основна артерія розпадається на велику кількість кінцевих гілок)

11.У деяких місцях окремі ділянки артерій проходять поверхнево і їх можно притиснути до кістки.

Завдання №1. Прочитайте Л-1, с. 356. Дайте відповідь:

1. Що таке артеріальний пульс?

2. На яких артеріях визначають пальпаторно артеріальний пульс?

3. На артеріях можливо визначити пальпаторно пульс при умовах що:

- артерія лежить…

- її можна притиснути до…

Завдання №2. Визначте пульсацію артерій на собі:

Завдання №3. Дайте відповіді на питання самоконтролю:

1. Назвіть основні закономірності розподілу артерій на верхніх кінцівках людини?

2. Що таке нервово-судинні пучки?

3. Охарактеризуйте магістральний тип розгалуження артерій.

Завдання №4. Вирішіть ситуаційні задачі.

Задача

Для виконання новокаїнової блокади плечового нервового сплетення, в якості орієнтира, хірург використав артерію, пульсацію якої він відчув, притиснувши її до головки плечової кістки. Яка це артерія?

a. підключична

b. пахова

c. плечова

d. підлопаткова

Відповідь:

Задача

Визначили пульсацію артерії на 1 см нижче середини пахвинної складки. Яка це артерія?

a. спільна клубова

b. зовнішня клубова

c. стегнова

d. глибока артерія стегна

Відповідь:

Задача

При обстеженні хворого визначили послаблення пульсації артерії, розташованої на тилі заплесна, вище І міжкісткового проміжку стопи. Пульсацію якої артерії визначити?

a. тильна артерія стопи

b. передня великогомілкова

c. бічна за плеснова

d. дугоподібна артерія

Відповідь:

Задача

Для тимчасової зупинки кровотечі використовується пальцеве притиснення артерій до кісток (в цих місцях промацується пульс)

Поясніть чому?

ТЕМА №21: «ВЕНОЗНІ АНАСТОМОЗИ МІЖ СИСТЕМАМИ ВЕРХНЬОЇ ТА НИЖНЬОЇ ПОРОЖНИСТИХ ВЕН І ВОРІТНОЇ ВЕНИ»

Цілі: знати венозні анастомози

уміти знаходити ділянки для дослідження пульсу

Наочні посібники та література до теми:

Таблиця: «Венозна система»

Л-1 с. 350 - 352

Л-3 с. 232, том ІІ

План навчального матеріалу для самостійного опрацювання

1. Венозні анастомози:

- порто-кавальні

- кава-кавальні

Завдання №1. Напишіть латинські терміни:

Верхня порожниста вена –

Нижня порожниста вена –

Ворітна вена –

Анастомоз –

Завдання №2. Замалюйте схематично утворення ворітної вени

Завдання №3. Прочитайте Л-1, с. 350 – 352

Зміст теми

Притоки ворітної вени (v. portae) анастомозують з притоками вен, які належать до систем верхньої і нижньої порожнистих вен, утворюючи порто-кавальні анастомози.

Анастомози знаходяться в ділянці:

- передньої черевної стінки;

- задньої черевної стінки;

- в черевній частині стравоходу;

- в стінці прямої кишки.

Коли створюються умови перешкоди току крові в системі ворітної вени (цироз печінки, пухлина, тощо), то кров по анастомозах прямуватиме у систему верхньої і нижньої порожнистих вен.

Анастомози будуть переповнені кров’ю, тому виникають ускладнення:

- кровотечі із вен стравоходу, прямої кишки

- розширення вен у навколо пупковій ділянці («голова медузи»)

- кров по системі анастомозів може рухатись і у зворотньому напрямі

Завдання №4. Проаналізуйте таблицю: «Порто-кавальні і кава-кавальні анастомози»

Завдання №5. Дайте відповіді на питання самоконтролю?

1. Що таке анастомози?

2. Які бувають анастомози?

3. Поясніть назву анастомозів:

- порто-кавальний

- кава-кавальний

4. Поясніть значення анастомозів.

5. В яких анастомозах бувають ускладнення при порушеннях кровотоку в системі ворітної вени?

Завдання №7. Вирішіть ситуаційні задачі

Задача

У хворого на цироз печінки при гастроскопії виявлено розширення вен нижньої третини стравоходу. Поясніть це патологічне явище?

Відповідь:

Задача

Під час гастроскопії лікар помітив розширені вени черевного відділу стравоходу та кардіальної частини шлунка. Найімовірнішою причиною цього є порушення відтоку крові у системі:

a. верхньої порожнистої вени

b. нижньої порожнистої вени

c. ворітної вени печінки

d. непарні вени

Відповідь:

Задача

У хворого чітко виражені розширені підшкірні вени в ділянці пупка («голова медузи») Прохідність якої з вен порушена?

a. верхньої порожнистої

b. нижньої порожнистої

c. ворітної вени печінки

d. селезінкової

Відповідь:

Задача

При обстеженні хворого під час огляду слизової оболонки прямої кишки (ректороманоскопія) помітили розширені вени ампули прямої кишки. Найімовірнішою причиною цього порушення є порушення відтоку крові у системі:

a. верхньої порожнистої вени

b. нижньої порожнистої вени

c. ворітної вени

d. напівнепарної вени

Відповідь:

ТЕМА №22: «ПЕРВИННІ ЛІМФОЇДНІ ОРГАНИ: БУДОВА ТА ЗНАЧЕННЯ»

Цілі: знати первинні лімфоїдні органи

Наочні посібники та література до теми:

Л-1 стор. 289 – 291, 363

Л-3 стор. 275- 276

План навчального матеріалу для самостійного опрацювання:

1. Загальна характеристика лімфоїдних органів.

2. Первинні лімфоїдні органи, будова, значення:

- червоний кістковий мозок;

- вилочкова залоза.

Зміст теми

Органи, в яких дозрівають лімфоцити, називаються лімфоїдними органами.

До лімфоїдних органів належать:

- кістковий мозок

- вилочкова залоза

- лімфатичні вузли

- селезінка

- лімфоїдні утворення дихальної та травної системи (мигдалики, вузлики, пейерові бляшки)

Всі лімфоїдні органи поділяються на два типа:

1. первинні, в яких розвиваються і дозрівають клітини імунітету. Це вилочкова залоза і кістковий мозок

2. вторинні – це органи, в які мігрують імунні клітини. Це селезінка, лімфатичні вузли, лімфоїдні утворення дихальної і травної систем.

Паренхіма лімфоїдних органів утворена лімфоїдною тканиною, яка представляє собою комплекс лімфоцитів, плазмоцидів, макрофагів, які знаходяться в петлях ретикулярної тканини

Кістковий мозок (medulla ossium) є двох видів:

1. Червоний кістковий мозок знаходиться в губчастій речовині кісток.

Утворений червоний кістковий мозок ретикулярною тканиною і містить стовбурові клітини, з яких утворюються формені елементи крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) і клітини імунної системи (лімфоцити, плазмоцити), тому червоний кістковий мозок є органом кровотворення і органом імунної системи. В мозку є велика кількість капілярів (d – 6 – 20 мкм), які живлять мозок і багато широких капілярів (синусоїдів, d – 500 мкм), через стінки яких виходять в кров формені елементи.

2 .Жовтий кістковий мозок міститься в діафізах довгих кісток, утворений жировою тканиною, кровотворення в ньому не відбувається.

При деяких патологічних станах, значній крововтраті, жовтий кістковий мозок може перетворюватись в червоний.

Загальна маса кісткового мозку у людини 2,5 – 3 кг, половина – це червоний кістковий мозок.

Вилочкова залоза (thymus), зобна залоза, загрудинна залоза є центральним органом імуногенезу і ендокринною залозою.

1.Значення у імуногенезі:

Із кісткового мозку надходять в кров недиференційовані стовбурові клітини (попередники Т – лімфоцитів) З током крові вони досягають вилочкової залози, де відбуваються такі процеси:

- клітини спеціалізуються, тобто набувають здатність розрізняти свої і чужорідні структури (антигени)

- відбувається диференціювання клітин в Т-хелпери, Т-супресори, Т-кілери

- відбувається дозрівання Т-клітин.

Після цих процесів спеціалізації, диференціації і дозрівання Т-лімфоцити повертаються в кров і поселяються у вторинних лімфоїдних органах.

Т-лімфоцити беруть участь у створенні клітинного імунітету.

2.Вилочкова залоза виконує і ендокринну функцію, в ній утворюються гормони: Тимозін, тимопоетин І, тимопоетин ІІ, тимусний гормональний фактор, тощо. Залоза активніша в дитячому віці. До періоду статевого дозрівання гормони тимуса пригнічують функцію статевих залоз, сприяють росту організма, регулюють кальцієвий обмін, стимулюють утворення антитіл.

Завдання №1. Виконайте вимоги орієнтовної карти самостійної роботи з літературою

Завдання №2. Дайте відповіді на питання самоконтролю:

1. Назвіть первинні лімфоїдні органи.

2. Назвіть вторинні лімфоїдні органи.

3. З чого утворена паренхіма лімфоїдних органів?

4. Де розташований червоний кістковий мозок?

5. Що таке стовбурові клітини червоного кісткового мозку?

6. Чому червоний кістковий мозок є органом кровотворення і органом імунної системи?

7. Де розташований жовтий кістковий мозок?

8. Чи відбувається кровотворення в жовтому кістковому мозку?

9. Опишіть розташування вилочкової залози.

10. Яка зовнішня будова тимуса?

11. Як утворюються часточки тимуса?

12. Назвіть дві речовини, з яких складаються часточки залози.

13. Величина вилочкової залози міняється з віком, доведіть прикладом.

14. Які функції вилочкової залози?

15.Назвіть гормони вилочкової залози.

Завдання №3

Стисло занотуйте в конспекті навчальний матеріал теми згідно плана.

\ТЕМА №23: «ІМУНІТЕТ, ВИЗНАЧЕННЯ, ВИДИ, ХАРАКТЕРИСТИКА»

Цілі: знати визначення імунітету, види, органи імунної системи

Наочні посібники та література до теми:

Л-1 с 363

План навчального матеріалу для самостійного опрацювання:

1. Імунітет, визначення.

2. Види імунітету, поняття, характеристика.

Зміст теми

Імунітет – це спосіб захисту організму, несприятність до речовин з антигенними властивостями. В процесі еволюції в організмі людини склалася імунна система, яка захищає організм від генетично чужорідних клітин чи речовин, які утворюються в організмі або потрпляють зовні. Органи імунної системи «охороняють» постійність внутрішнього середовища організма протягом всього життя. В них утворюються імуннокомпетентні клітини (лімфоцити, плазмоциди), які розпізнають і знищують чужорідні речовини, які несуть «ознаки генетично чужорідної інформації». Чужорідні сполуки, які здатні викликати імунну відповідь називаються антигени (АГ).

Органи імунної системи поділяють на:

- первинні: кістковий мозок, вилочкова залоза;

- вторинні: лімфатичні вузли, селезінка, лімфоїдні утворення травної і дихальної систем.

Органи імунної системи розташовуються в тілі людини не хаотично, а в місцях втручання в організм чужорідних речовин, утворюючи захисні зони (мигдалики кільця Пирогова, лімфоїдні утворення кишечника, дихальних шляхів, лімфатичні вузли на шляху руху лімфи).

Особливістю імунної системи є рання закладка в період ембріогенезу, тому у новонародженої дитини уже сформована ця система, яка продовжує формуватися в період росту (дитячий, підлітковий період).

Загальна маса органів імунної системи (без кісткового мозку – 1,5 – 2 кг), приблизно 10¹²лімфоїдних клітин).

Розрізняють клітинний і гуморальний імунітет

Клітинний імунітет направлений на знищення чужорідних клітин, обумовлений дією Т-кілерів (відторгнення пересаджених органів, знищення мікробів). Одна Т-кілер вбиває одну чужорідну клітину.

Гуморальний імунітет обумовлений утворенням антитіл гама-глобуліни, дія яких направлена на зв’язування антигену в комплекси антиген-антитіло (на поверхні антитіла є ділянки, які відповідають стереохімічній структурі антигена, як ключ відповідає замку). ß-лімфоцити один раз зустрівшись з чужим білком-антигеном, набувають здатність запам’ятовувати його, клітини імунологічної пам’яті, виробляти лімфоїдні органи і протягом всього життя виробляють гама-глобуліни.

З однго лімфоцита, який колись зустрівся з антигеном, виростає клан клітин, як виробляють антитіла лише проти певного антигену.

В процесі еволюції сформувались дві системи захисту організму:

І неспецифічна – клітинна і гуморальна

ІІ специфічна – клітина і гуморальна

І Неспецифічні системи здатні знешкоджувати ті чужорідні речовини, з якими організм раніш не контактував, види його:

- неспецифічний клітинний імунітет (фагоцитоз)

- неспецифічний гуморальний імунітет забезпечується захисними речовинами плазми крові – лізоцим, інтерферон, тощо.

ІІ Специфічна система базується на досвіді попереднього контакту з антигеном, до якого вже вироблена специфічна несприятливість (антитіло).

-Специфічний клітинний імунітет забезпечується Т-лімфоцитами, які утворюють комплекс антиген-антитіло. При зустрічі з антигеном одна частина Т-лімфоцитів зв’язує і руйнує антиген, а частина довго живучих Т-лімфоцитів утворює групу Т-клітин імунологічної пам’яті.

-Спецефічний гуморальний імунітет утворюється ß-клітинами лімфоїдної тканини, які після зустрічі з антигеном здатні:

1. запам’ятовувати антиген, бо частина ß- лімфоцитів перетворюється в клітини імунологічної пам’яті.

2. частина ß-лімфоцитів перетворюється в плазмоциди, які виділяють в плазму гуморальні антитіла (імуноглобуліни).

При повторній зустрічі плазмоциди з антигеном розвивається потужна гуморальна відповідь (алергічна реакція на пилок, лікарські речовини).

Види імунітету

Залежно від механізмів, які формують несприятливість організму до патогенних агентів, виділяють такі види імунітету:

1. Видовий, природжений, він передається спадково з покоління в покоління.

2. Набутий природній імунітет, він не передається спадково, а виникає внаслідок перенесення інфекційної хвороби:

- це природній активний імунітет

- природній пасивний імунітет виникає при передачі антитіл від матері до дитини

3.Набутий штучний імунітет створюється шляхом в організм готових антитіл (це штучний пасивний)

Або введення вакцин, тобто ослаблених вірусів, бактерій – це штучний активний імунітет.

Завдання №1. Прочитайте по підручнику с. 363, опорний конспект, складіть усну розповідь, як розумієте термін (набутий імунітет)

Завдання №2. Дайте відповіді на запитання:

1. Що таке імунітет?

2. Види природного активного імунітету?

3. Чим відрізняються первинні і вторинні органи імунітету?

4. Що таке клітинний імунітет?

5. Що таке гуморальний імунітет?

6. Яка різниця між специфічною і неспецифічною системами імунітету?

7. Поясніть терміни Т-лімфоцити, ß-лімфоцити.

ТЕМА №24: «РОТОВІ ЗАЛОЗИ: ВЕЛИКІ І МАЛІ СЛИННІ ЗАЛОЗИ, ЇХ ХАРАКТЕРИСТИКА».

Цілі: знати топографію і будову великих слинних залоз

Вміти пальпувати привушну слинну залозу

Наочні посібники та література до теми:

Л-1 стор. 416 – 417

Л-4, стор. 159 - 160

Л-5, том ІІ, мал. № 408, 412

План навчального матеріалу для самостійного опрацювання:

Ротові залози, топографія, будова:

- малі слинні залози

- великі слинні залози (привушна, піднижньощелепна, під’язикова)

З авдання №1. Складіть логічну схему: «Ротові залози»

Завдання №2. Виконайте вимоги орієнтовної карти самостійної роботи з літературою

Завдання №3. Складіть таблицю: «Топографія та будова великих слинних залоз»

Завдання №4. Дайте відповідь на питання самоконтролю:

1. Назвіть малі слинні залози.

2. Назвіть великі слинні залози.

3. Протока якої слинної залози відкривається в присінок рота?

4. Протоки яких слинних залоз відкриваються у власне порожнину рота?

5. Яка топографія привушної залози?

6. Назвіть відомі захворювання слинних залоз.

Завдання №5. Вирішіть ситуаційні задачі.

Задача

Під час огляду ротової порожнини, стоматолог помітив стрічку гною, що витікала з отвору слизової щоки на рівні верхнього другого великого корінного зуба. Це свідчить про ураження:

a. слизової оболонки щоки

b. щічного м’яза

c. привушної слинної залози

d. підщелепної слинної залози

Відповідь:

Задача

У дитини пальпується збільшена залоза, яка розташована біля вушної раковини, в поза щелепній ямці. Вивідна протока проходить через жувальний м’яз і відкривається в присінок ротової порожнини на щоці, на рівні ІІ великого кутнього зуба.

Назвіть залозу:

a. під’язикова

b. піднижньощелепна

c. привушна

d. щічна

Відповідь:

ТЕМА №25: «ВІДМІННОСТІ БУДОВИ ТОНКОЇ І ТОВСТОЇ КИШКИ»

Цілі: знати будову тонкої і товстої кишок

Вміти відрізняти на муляжах та великих препаратах тонку кишку від товстої

Наочні посібники та література до теми:

Торс людини (розбірний)

Таблиця: «Травна система»

Л-1 ср. 433 – 434, 440 - 442

Л-4, с 169 - 175

Л-5, том ІІ, мал. № 448, 449, 451, 453, 454

План навчального матеріалу для самостійного опрацювання:

Відмінності будови тонкої і товстої кишок.

Завдання №1. Прочитайте Л-1, с. 433 – 434. Роздивіться малюнки анатомічного атласа № 448, 449.

Дайте відповіді на питання самоконтролю: «Топографія і будова тонкої кишки»

1. Назвіть відділи тонкої кишки

2. Охарактеризуйте порожню і клубову кишку (положення петель, довжина

3. Назвіть оболонки стінки тонкої кишки

4. Охарактеризуйте будову ворсинки

5. Як вкриті очеревиною різні відділи тонкої кишки?

6. Дайте характеристику м’язовій оболонці тонкої кишки.

Завдання №2. Прочитайте Л-1, с. 440 – 442. Роздивіться малюнки анатомічного атласа № 451, 452, 454.

Дайте відповіді на питання: «Топографія: будова товстої кишки».

1. Назвіть відділи товстої кишки.

2. Назвіть частини ободової кишки.

3. Яка топографія сліпої кишки і черевоподібного відростка?

4. Дайте характеристику оболонкам стінки товстої кишки:

- Слизова

- м’язова

- серозна

Завдання №3. Заповніть таблицю: «Порівняльна характеристика будови тонкої і товстої кишок»

Завдання №4. Замалювати будову стінки тонкої і товстої кишки, зробити позначення.

Завдання №5. Вирішіть ситуаційну задачу.

Задача

Під час операції знайдена в черевній порожнині пошкоджена кишка діаметром біля 6 см, з нерівними контурами (має випини або гаустри)

є поздовжні стрічки та сальникові привіски. Яка це кишка?

a. порожня

b. клубова

c. 12-ти пала кишка

d. товста кишка

Відповідь:

Задача

Під час операції хворого з приводу защемленої грижі у грижовому мішку хірургом виявлена кишка, яка має випини, стрічки та сальникові привіски. Який відділ кишки защемився?

a. порожня

b. клубова

c. пряма

d. сигмоподібна

Відповідь:

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: