ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Фонетична транскрипціяТема: «Загальна характеристика звукового складу мови. Співвідношення звуків і літер. Норми вимови. Склад і наголос. Правила переносу слів. Мовознавча вікторина Дати обґрунтовані відповіді на запропоновані запитання. 1. Що вивчає фонетика? 2. З якої кількості звуків складається звукова система української літературної мови? (38 звуків: 6 голосних, 32 приголосних). 3. Скільки голосних звуків в українській літературній мові? Назвіть їх. (6 голосних звуків). 4. На які групи поділяються приголосні звуки за участю голосу й шуму? (шумні й сонорні). 5. Які приголосні характеризуються за глухістю-дзвінкістю? (шумні). 6. На які групи поділяються приголосні звуки за твердістю-м’якістю? (Тверді й м’які. Окремо позначаються напівпом’якшені [б’], [п’], [в’], [ф’], [м’],[ґ’], [к’], [х’], [г’], [ж’], [ш’], [дж’], [ч’]). 7. Які звуки позначаються на письмі двома літерами? (дз, дж) ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу Пам’ятка «Класифікація голосних та приголосних звуків» Голосні звуки Голосних звуків шість: [а], [о], [у], [и], [і], [е]. Для передавання їх на письмі використовують 10 літер: а, о, у, и, і, е, я, ю, є, ї. Приголосні звуки Сонорні: в, м, н, л, р, й
Зверніть увагу! Існують словесні формули, які полегшують запам'ятовування класифікації приголосних звуків: Ми винили рій – сонорні приголосні. Буде гоже ґедзю у джазі - дзвінкі приголосні. Усе це кафе «Птах і чаша», або Цап хоче фісташки - глухі приголосні.
Де ти з 'їси ці лини? - м'які приголосні. Мавпа Буф - губні приголосні. Щ(шч)е їжджу - шиплячі приголосні.
Дзвінкі та глухі приголосні утворюють пари: [б – п], [д – т], тощо (як вони розташовані в таблиці). Не має дзвінкої пари звук [ф]. Приголосні звуки у певній позиції в слові можуть бути твердими та м’якими або твердими та пом’якшеними. Приголосні д, т, з, с, л, н, ц, р, якщо далі йдуть ь, і, є, ю, я, стають м’якими (позначаються в транскрипції знаком ′): зорі [зор ′ і], сіль [с ′ іл ′ ], лялька [л ′ ал ′ ка]. Усі інші приголосні, а саме: — губні [б, п, в, м, ф]; перед ь ніколи не стоять, а перед і, є, ю, я стають лише пом’якшеними (позначаються в транскрипції знаком ’):вітер [в’ітеир], бязь [б’аз']. Зауважте! Усі м’які приголосні мають тверді відповідники (як подано в таблиці), крім [й], який завжди м’який. Фонетична транскрипція 1. Слово (речення), що транскрибується, береться в квадратні дужки [музиека ]. 2. Літери я, ю, є, ї, ь та апостроф у транскрипції не вживаються. 3. Подовжені приголосні позначаються двокрапкою: знання [знан:а]. 4. Усі слова пишуться з малої літери: Одеса [одеса]. 5. Якщо слово має більше ніж один склад, ставиться наголос. 6. ' —м’якість приголосного; 7.: — подовжений звук; 8. ’ — напівпом’якшення приголосного; 9. ’ (над голосним) — наголос; 10. Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|