В СРСР у міжвоєнний період

1. Основні напрямки становлення марксистської історіографії.

2. Школа М.М.Покровського.

3. Дискусії щодо формаційного методу пізнання.

Методичні рекомендації:

Розглядаючи основні напрямки становлення марксистської історіографії в СРСР, слід виділити: створення спеціальних установ з підготовки марксистських кадрів істориків та спеціальних наукових закладів для розробки і пропаганди історичних, історіографічних проблем, заснованих на принципах історичного матеріалізму. Виділити особливу роль об’єднання “істориків-марксистів” та його роль в підготовці та проведенні дискусій щодо формаційного тлумачення історичного процесу.

Аналізуючи історичні погляди М.М.Покровського та його учнів, звернути увагу на своєрідне трактування формаційної теорії К.Маркса і застосування її при дослідницькій роботі, в тому числі в ракурсі історії Росії. Також звернути увагу на причини і зміст критики школи Покровського, яка розгорнулася наприкінці 20 – у 30-х рр. і її вплив на подальший розвиток історичної науки в СРСР.

З’ясувати причини наявності немарксистських течій та їх представників у історіографічному просторі СРСР у довоєнний період. Проаналізувати дискусії щодо формаційного методу пізнання у 20-30-ті роки.

Джерела та література:

1. Бригев В.С. “Дело” академика С.Ф.Платонова // Вопросы истории. 1989. – № 5. – С. 117 - 129.

2. Дунаевский В.А. “Дело” академика Н.М.Лукина // Новая и новейшая история. – 1990. – № 6.

3. Дунаевский В.А. Советская историография новой истории стран Запада 1917 – 1941 гг. – М., 1974.

4. Дунаевский В.А. Размышления над воспоминаниями почетного академика АН СССР Николая Ивановича Кареева “Прожитое и пережитое” // Новая и новейшая история. – 1991. – № 6.

5. История и сталинизм / Сост. А.Н.Мерцалов. – М., 1991.

6. Перченок Ф.Ф. “Дело Академии наук” // Природа. – 1991. – № 4. – С. 96 - 104.

7. Пихоя Р.Г. Востребованная временем история. Отечественная историческая наука в 20 – 30 гг. ХХ в. // Новая и новейшая история. – 2004. – № 2. – С. 28 - 53.

8. Савельева И.М. История и время. В поисках утраченного. – М., 1997.

9. Соколов О.Д. М.Н. Покровский и советская историческая наука. – М., 1970.

10. Советская историография / Под ред. Ю.Афанасьева. – М., 1996.

11. Согрин В.В. Идеология и историография в России: нерасторжимый брак? // Вопросы философии. – 1996. – № 8. – С. 3 - 17.

12. Виппер Р.Ю. Избранные сочинения: в 2 т. – Ростов-на-Дону, 1995.

13. Покровский М.Н. Избранные произведения: в 4 кн. – М., 1966.

14. Тарле Е.В. Северная война и шведское нашествие на Россию. – М., 2002.

15. Чернобаев А. А. М. Н. Покровский − «президент Москвы» // Гусевские чтения. М., 2005. С.138-158.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: