Урок 4: Теорія поведінки споживача

Так чи інакше, але всі ми змушені здійснювати покупки і ходити по мага-

зинах. Звісно, один віддасть перевагу ковбасі, другий – рибі, а третій – ово-

чам. Що при цьому нас об’єднує? Перед усіма завжди стоїть три питання:

Щоб дати відповідь на питання «що купити?», треба з’ясувати корисність речі для споживача. Щоб відповісти на друге – дослідити ціну, щоб вирішити

третє – визначити дохід споживача.

Таким чином, зміст теорії поведінки споживача зводиться до трьох проблем:

Корисність товару – це здатність задовольнити потреби людей, які вже існували раніше чи виникли після того, як цей товар з’явився у продажу.

Вперше цей термін ввів англійський філософ і соціолог Джемері

Бентам ( 1748 – 1832).

Корисність товару є неоднаковою для різних людей, оскільки вона залежить

від особистих смаків і вподобань.

Загальною одиницею вимірювання корисності є «ютіль» ( utility –корис-ність) і позначають U – корисність.

Вправа № 1.

В яких із наведених нижче ситуацій мова йде про граничну величину (в еко-номічному значенні):

А) свій четвертий костюм ви збираєтесь використовувати в представницьких

цілях;

Б) мінімальна сума грошей, на яку можна прожити у січні 2003 року –

380 грн. на особу;

В) другу тисячу гривень краще покласти в банк, ніж придбати земельну ді-

лянку.

Гра «Скуштуй зефір»

Запитання:

1) Яку ж загальну корисність отримав учені від споживання 7 зефірів?

Відповідь:

2) Що відбувається з граничною корисністю, якщо кількість спожитого зефі-

ру зростає?

Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) –