Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Визначення концентрацій речовин методом добавок




Метод добавок полягає в тiм, що спочатку знімають полярогра­му розчину з досліджуваними іонами, потім доливають з мікробюретки розчин тих же іонів з точно відомою концентрацією, більшої приблизно в 10 або 100 разів, чим концентрація іонів у аналізованому розчині.

Оскільки концентрація стандартного розчину набагато більша концентрації аналізованого, то додаються невеликі об'єми 0,2—1 мл i зміна загального об'єму розчину при розрахунку не враховується. Знімають полярограму розчину з добавкою, а тоді просто вимірюють значення граничного дифузійного струму.

У випадку аліквотування аналізованого розчину часто поступають таким чином: беруть дві мipнi колби, однакового об'єму в які вносять однаковий об'єм аналізованого розчину i тільки в одну з них - добавку стандарту. Доводять фоновим електролітом до позначки, знімають дві полярограми, вимірюють значения висоти полярографічних хвиль hx i hx+cт, мм. Виведення загально1 формули для розрахунків засновано на рівностях:

ix=KCx
або

 

hx=KCx

 

іх+ст=К(Сх+Сст) або hx+ст=K(Cx+Cст),

де К — в умовах виконання експерименту стала величина.

Метод добавок простий у виконанні i дозволяє одержати найбільш точні результати, тому що в розчин зі стандартом вводиться аналізований розчин з усіма супутніми компонентами.

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных