ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
ГЛОСАРІЙ З ДИСЦИПЛІНИ«УПРАВЛІННЯ МІЖНАРОДНИМ БІЗНЕСОМ» Агентська фірма (agentsfirm) – фірма, яка виступає від імені та за кошт принципала. Акціонерне товариство (joint-stockcompany) – об’єднання капіталів шляхом випуску акцій, які є цінними паперами, причому відповідальність вкладника обмежуєтсья тільки сумою акцій. Асоціація країн-експортерів (associationofexportingcountries) –розповсюджена форма координації політики експортерів на світових товарних ринках, головною метою якої є підтримання цін на певному високому рівні. Адаптація персоналу (personneladaptation) – процес пристосування знову прийнятого персоналу до традицій і норм колективу компанії, а також сукупність заходів, спрямованих на ліквідацію конфліктів і скорочення терміну проходження цього процесу. Атестація персоналу (personnelcertification) – перевірка відповідності компетенції співробітників покладеним на них обов’язкам і оптимальності розподілу функцій з метою забезпечення найбільшої ефективності вирішення корпоративних завдань. Багатонаціональний маркетинг (multinationalmarketing) – складна форма міжнародного маркетингу, яка охоплює організації, що здійснюють маркетингові операції у багатьох державах на основі міжнародного поділу праці. Базова стратегія розвитку підприємства (corestrategyoftheenterprisedevelopment) – варіант загальної стратегії організації, заснованої на комплексі функціональних стратегій, проектів і програм. Біржа (exchange) – регулярно функціонуючий товарний ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Брокерська фірма (brokeragefirm) – посередницька фірма, яка здійснює пошук і зведення контрагентів. Відділення (branches) – неінкорпороване підприємство в країні, що приймає. Воно не має статусу юридичної особи. Вільна оферта (freeoffer) – пропозиція без зобов’язань, зв’язуючих покупця, яка робиться на одну і ту ж партію товару кільком покупцям. Виконання контракту (contractexecution) – процес реалізації узятих на себе зобов’язань: з боку продавця – у постачанні покупцеві товару, що є предметом контракту, з боку покупця – у сплаті встановленої ціни. Горизонтальні прямі інвестиції (horizontaldirectinvestment) – це прямі інвестиції за рубіж, але в межах однієї галузі. Господарський портфель фірми (economicportfolioofthefirm) – все, що випускає підприємство. Діловий етикет (businesscustom) – результат довгого відбору правил і форм найбільш доцільної поведінки, які б сприяли успіху в ділових відносинах. Дистриб’ютор (distributor; distributingcompany) – фірма, яка здійснює в основному імпортні операції і виступає торговцем за договором на основі угоди про право на продаж. Дочірня компанія (subsidiary) – інкорпороване підприємство, що на відміну від відділення є самостійною юридичною особою, має власний баланс. Зарубіжні філіали (foreignaffiliatedbranches) – інкорпороване підприємство, що дає йому можливість мати довгостроковий економічний інтерес в управлінні. Захисна оферта (protectiveoffer) – оферта, не пов’язана з реальним продажем товарів та використовується для негласного поділу ринків між членами монополістичних об’єднань. Зовнішнє середовище міжнародного менеджменту (externalenvironmentofinternationalmanagement) – складна багаторівнева структура з автономним розвитком кожного з її елементів, зміни у яких безпосередньо впливають на життєздатність підприємства як суб’єкта міжнародної економічної діяльності. Зовнішньоекономічний контракт (externaleconomiccontract; foreigneconomiccontract) – матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності. Індивідуальні підприємці (individualentrepreneurs) – особи, які здійснюють комерційну діяльність на основі власності, що їм належить, безпосередньо управляють нею і несуть повну майнову відповідальність за результати діяльності. Кадрова політика (personnelpolicy) – система поглядів, вимог, принципів, що визначають основні напрями, форми і методи роботи з персоналом. Кадрова стратегія (personnelstrategy) – специфічний набір основних принципів, правил і цілей роботи із персоналом, конкретизованих з урахуванням типів організаційної стратегії, організаційного і кадрового потенціалу, а також типу кадрової політики. Кадрові служби (personnelservices; employmentagency) – служби управління персоналом, значення та організаційний статус яких визначається рівнем організаційного, фінансового, потенційного розвитку організації і позиції її керівництва. Командитне товариство (limitedpartnership) – об’єднання двох чи кількох осіб, в якому одні учасники несуть відповідальність як своїм вкладом, так і своїм майном, інші вкладники (командисти) – тільки своїм вкладом. Кон’юнктура (stateofthemarket; economicsituation) – сукупність процесів, чинників та умов економічного життя, закономірні форми розвитку якого в умовах ринкового механізму визначаються балансом державного регулювання та конкуренції, незалежністю прийняття рішень споживачами, корпораціями і державними установами та підприємствами. Контракт (contract) – угода між двома сторонами, яка має на меті встановити законні відносини. Корпоративна культура (corporateculture) – система особистих і колективних цінностей, які сприймають та поділяють всі члени організації, набір прийомів та правил вирішення проблеми зовнішньої адаптації і внутрішньої інтеграції працівників у єдиний міжнародний колектив. Корпорація (corporation) – форма підприємництва, заснована на пайовій участі в капіталі об’єднання, юридичні права і зобов’язання якого відособлені від прав і зобов’язань його учасників. Країна базування транснаціональної фірми (homecountryoftransnationalcorporation) – країна, в якій розташовується штаб-квартира ТНК або головна холдинг-компанія. Країна, що приймає (hostcounry) – країна, в якій розташовуються підконтрольні підприємства ТНК. Вертикальні прямі інвестиції (verticaldirectinvestment) – це прямі інвестиції в галузі, що належать до різних стадій виробництва окремого продукту. Маркетингові дослідження (marketingresearches) – систематичне визначення кола даних, необхідних у зв’язку з маркетинговою ситуацією, яка стоїть перед фірмою, їх збір, аналіз і звіт про результати. Материнська / батьківська компанія (parentcompany) – компанія, яка контролює активи інших фірм у зарубіжних країнах, що приймають. Матриця «Бостон консалтинг груп» (BostonConsultingGroupMatrix) – матриця «зростання ринку – частка ринку», що призначена для класифікації стратегічних бізнес одиниць за допомогою двох параметрів: темпи зростання цільового сегмента (привабливість ринку) та частка ринку щодо найнебезпечнішого конкурента (конкурентоспроможність фірми). Матриця «продукт-ринок» Ансоффа (AnsoffMatrixof «product/market») – матриця, що призначена для генерації стратегій в умовах ринку, який зростає, і передбачає використання чотирьох альтернативних стратегій маркетингу для збереження або збільшення збуту: проникнення на ринок; розвиток ринку; розроблення товару; диверсифікація. Менеджмент персоналу у міжнародних корпораціях (personnelmanagementininternationalcorporations) – особливий вид управлінської діяльності, сукупність принципів, норм і методів управління міжнародним колективом організацій, що здійснює діяльність у світовому масштабі. Міжнародне виробництво (internationalproduction) – виробництво, яке організують або контролюють транснаціональні корпорації. Міжнародний бізнес (internationalbusiness) – підприємницька діяльність того чи іншого економічного суб’єкта у двох і більше країнах. Міжнародний маркетинг (internationalmarketing) – форма маркетингу, яка полягає в організації системи управління виробничо-збутовою діяльністю з урахуванням економічної ситуації у світі, тенденцій інтернаціоналізації світового господарства, стосунків між різними країнами та особливостей зовнішньоекономічних відносин. Міжнародний менеджмент (internationalmanagement) – система методів управління, спрямованих на формування, утримання, розвиток і використання конкурентних переваг у різних країнах з метою підвищення ефективності діяльності, стабільності, зміцнення і розширення позицій міжнародних компаній на світових ринках. Міжнародна передача технологій (internationaltechnologytransfer) – сукупність економічних відносин між фірмами різних країн у сфері використання зарубіжних науково-технічих досягнень. Міжнародний стратегічний альянс (internationalstrategicalliance) – відносно тривала міжорганізаційна угода із співробітництва, яка передбачає спільне використання ресурсів та (або) структур управління двох чи більше самостійних фірм із декількох країн для реалізації завдань, пов’язаних з місією кожної з них. Міжнародна ввічливість (comityofnations) – всі прояви актів доброзичливості, дружелюбності, підкресленої поваги, надання пільг, привілеїв, особливих послуг представникам іншої держави, що надаються не в силу міжнародно-правових норм, а згідно із доброю волею суверенної держави. Міжнародні переговори (internationalnegotiations) – спосіб вирішення різнобічних питань міжнародного життя, розробки міжнародно-правових норм, мирного врегулювання суперечок, заснованих на безпосередньому контакті відповідним чином уповноважених на те сторін, які представляють інтереси суб’єктів міжнародного права. Місія міжнародної корпорації (missionofaninternationalcorporation) – основна загальна мета її діяльності, чітко виражена причина існування корпорації, що деталізує її статус і забезпечує напрям й орієнтири для визначення цілей і стратегій для різних структурних підрозділів. Момент здійснення контракту (momentofcontractrealization) – момент, в який здійснено всі обов’язки за зазначеним контрактом, включаючи оформлення векселів або укладення кредитних угод. Непрямий продаж (indirectsale) – виробник діє через іншу фірму в країні базування, спрямовуючи свою продукцію на міжнародний ринок. Одноосібне володіння (soalproprietorship) – виробництво, що належить одній особі і кероване найчастіше цією ж особою. Оферта (offer) – письмова пропозиція продавця, спрямована можливому покупцеві щодо продажу партії товару на визначених продавцем умовах. Переговори у сфері ділових відносин (negotiationsinthefieldofbusinessrelationships) – активний процес результативного спілкування та обговорення позицій у бізнесі сторін, які мають на меті узгодити спільні інтереси, їх предметом можуть бути не тільки актуальні спірні проблеми економічних відносин, але й умови майбутньої діяльності у сфері бізнесу. Повне товариство (universalpartnership, generalpartnership) – об’єднання двох і більше осіб для здійснення підприємницької діяльності на основі особистої участі у справах. Політичний ризик (politicalrisk) – ймовірність прийняття непередбачуваних політичних рішень та дій, що можуть призвести до збитків підприємства та його власників. Пошук персоналу (searchforpersonnel) – процес виявлення із загальної маси пропозиції робочої сили найбільш придатних для виконання поставлених завдань претендентів у відповідності зі стратегією розвитку компанії. Принципи міжнародного менеджменту (internationalmanagementprinciples) – об’єктивні правила управлінської поведінки, що випливають з потреб об’єкта управління і за допомогою яких реалізуються завдання управління міжнародним бізнесом підприємства. Прогресивний винахід (progressiveinvention) – створення зовсім нового товару для задоволення потреб, існуючих в іншій країні. Прямий продаж (directsale) – виробник сам продає свою продукцію безпосередньо на іноземному ринку через експортну службу. Регресивний винахід (regressiveinvention) – відновлення випуску товару в його раніше існуючих формах, добре пристосованих для задоволення потреб тої чи іншої країни. Ринок (market) – складне утворення, що, з одного боку, являє собою сферу обміну, сукупність процесів купівлі-продажу, які здійснюють збалансування за рахунок цін, а з іншого – забезпечує зв’язок між виробництвом і споживанням, безперервність процесу відтворення, його цілісність. Система міжнародного виробництва (systemofinternationalproduction) – міжнародні мережі різних типів і видів виробничих процесів, які об’єднують підрозділи транснаціональних фірм, а також їхніх контакторів, постачальників. Система управління персоналом у міжнародних корпораціях (personnelmanagementsystemininternationalcorporations) – комплекс підсистем елементів управління і їх відносин, закономірно пов’язаних у єдине ціле, що розмежовують сфери управління персоналом на різних рівнях. Спільне підприємство (jointventure) – володіння на пайових засадах, коли акціонерний капітал належить не численності дрібних акціонерів, а декільком співвласникам, кожен з яких має певну частку власності і поділяє ризик. Споживацька панель (consumerpanel) – вибіркова сукупність споживачів, призначена для систематичних спостережень за попередньо розробленими програмами. Стратегічне планування (strategicplanning) – процес визначення головних цілей міжнародної корпорації, ресурсів, необхідних для їх досягнення та політики, спрямованої на придбання та використання цих ресурсів. Стратегічний план (strategicplan) – послідовність дій, спрямованих на досягнення головної мети та цілей міжнародної компанії. Стратегія (strategy) – загальний план для досягнення цілей організації; довгостроковий, якісно визначений напрям розвитку організації, що стосується сфери, засобів і форми її діяльності, системи взаємовідносин всередині організації, а також позиції організації в оточуючому середовищі. Стратегія відступу (retreatingstrategy) – стратегія, що передбачає скорочення ринкової частки з метою росту прибутку у результаті поступового відходу з ринку чи ліквідація даного бізнесу. Стратегія наступу (атакуюча) (strategyofoffensive; attackingstrategy) – стратегія, що передбачає завоювання та розширення ринкової частки. Стратегія оборони (defensivestrategy) – стратегія, що передбачає втримання існуючої ринкової частки та має приховану небезпеку не помітити конкурента. Стратегія фірми (companystrategy) – співставлення всіх альтернативних варіантів у сфері зовнішньоекономічної діяльності й обґрунтування прийняття оптимального рішення. Тверда оферта (hardoffer) – письмова пропозиція про продаж партії товару, послана оферентом тільки одному можливому покупцеві, з вказанням строку, протягом якого продавець є зв’язаним своєю пропозицією і не може зробити аналогічної пропозиції іншому покупцеві. Товар (commodity) – будь-яка пропозиція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу. Товариство (association) – об’єднання закритого типу з обмеженим числом учасників, що здійснюють спільну діяльність на основі пайової власності й беруть безпосередню участь в управлінні. Товариство з обмеженою відповідальністю (LimitedLiabilityCompany (LLC)) – форма об’єднання капіталів, у якій учасники несуть відповідальність за зобов’язаннями тільки своїми вкладами, а не майном. Товарна біржа (commodityexchange) – організована асоціація торговців, котрі купують і продають на умовах негайної чи майбутньої поставки певних товарів. Товарна група (commoditygroup) – група однорідних товарів за гармонізованою системою опису та кодування товарів. Транскордонне злиття (cross-bordermergers) – злиття активів та операцій двох фірм різних країн з метою встановити нову юридичну особу (тобто нову компанію) або об’єднатися під назвою однієї з існуючих фірм. Транскордонні злиття і поглинання (ЗІП) (cross-bordermergersandacquisitions) – процес об’єднання (на основі участі в акціонерному капіталі) компаній різних країн. Транскордонне поглинання (cross-borderacquisitions) – перехід контролю над активами та операціями від місцевої до іноземної компанії, при якому місцева фірма перетворюється на філіал іноземної фірми. Транснаціональна корпорація (transnationalcorporation) – корпорація, що здійснює міжнародне виробництво на основі прямих іноземних інвестицій та має прямий контроль над своїми зарубіжними філіями. Транспортно-експедиторська фірма (forwardingcompany) – фірма, що спеціалізується на доставці товарів покупцеві, виконуючи доручення промислових, торгових та інших фірм. Фондова біржа (stockexchange; stockmarket; sharemarket) – організований ринок, на якому продаються і купуються цінні папери. Франчайзинг (franchizing) – система договірних відносин між великою та малою фірмою, за якою велика фірма зобов’язується постачати малу фірму власними товарами, рекламними послугами, відпрацьованими технологіями бізнесу, надавати короткостроковий кредит на пільгових умовах.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|