Заголовки структурних частин роботи

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Н.В. Горло

ПОЛІТОЛОГІЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до написання та оформлення курсових робіт,

кваліфікаційних робіт бакалаврів, дипломних робіт спеціалістів, магістерських робіт

для студентів факультету соціології та управління

Затверджено

Вченою радою ЗНУ

Протокол № від 2014 р.

Запоріжжя 2014

УДК 32(076)

ББК Ф01я73

Г 695

Горло Н.В. Політологія: методичні рекомендації до написання та оформлення курсових робіт, кваліфікаційних робіт бакалаврів, дипломних робіт спеціалістів, магістерських робіт для студентів факультету соціології та управління. – Запоріжжя: ЗНУ, 2014. – 63 с.

У методичних рекомендаціях викладено загальні вимоги до змісту і оформлення курсових робіт, кваліфікаційних робіт бакалаврів, дипломних робіт спеціалістів і магістерських робіт, що розроблені на основі державного стандарту і відповідають освітньо-кваліфікаційним характеристикам напряму підготовки 6.030104 – «Політологія», спеціальності 7.03010401 – «Політологія», спеціальності 8.03010401 – «Політологія (за сферами політичної діяльності». Додатки містять зразки оформлення титульних аркушів курсових і кваліфікаційних робіт бакалаврів, дипломних робіт спеціалістів, магістерських робіт, завдань на кваліфікаційні і дипломні роботи, бібліографічних описів, структурних частин роботи.

Рецензент кандидат історичних наук, доцент Заруба В.Ю.

Відповідальний за випуск доктор політичних наук, доцент, завідувач кафедри політології Цокур Є.Г.

ЗМІСТ

ВСТУП.............................................................................................. 5

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВИХ РОБІТ,

КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ БАКАЛАВРІВ, ДИПЛОМНИХ РОБІТ СПЕЦІАЛІСТІВ, МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ........................................................................................................... 7

1. НОРМАТИВНА БАЗА................................................................. 7

2. ГРАДАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ РОБІТ.................................................. 7

3. ХАРАКТЕРИСТИКА РОБІТ ЗА РІВНЯМИ................................. 8

3.1. Курсова робота......................................................................... 8

3.2. Кваліфікаційна робота бакалавра............................................. 9

3.3. Дипломна робота спеціаліста................................................. 10

3.4. Магістерська робота............................................................... 12

4. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ, КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ БАКАЛАВРІВ, ДИПЛОМНИХ

РОБІТ СПЕЦІАЛІСТІВ, МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ...................... 14

4.1. Вибір та завердження теми. Графік роботи........................... 14

4.2. Організація дослідження......................................................... 18

4.3. Бібліографічний пошук........................................................... 23

4.4. Вимоги до структури і змісту курсової роботи, кваліфікаційної

роботи бакалавра, дипломної роботи спеціаліста, магістерської роботи. Загальні положення 23

4.4.1. Структура і зміст курсової роботи...................................... 24

4.4.2. Струкутра і зміст кваліфікаційної роботи бакалавра,

дипломної роботи спеціаліста, магістерської роботи.................. 26

5. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ, КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ І ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ 30

5.1. Загальні вимоги....................................................................... 30

5.2. Нумерація…............................................................................ 33

5.3. Ілюстрації…............................................................................. 34

5.4. Таблиці…................................................................................. 35

5.5. Посилання…............................................................................ 36

5.6. Оформлення списку літератури…......................................... 38

5.7. Додатки…................................................................................ 39

6. ОБОВ'ЯЗКИ НАУКОВОГО КЕРІВНИКА…............................. 39

7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ РОБОТИ…............................................. 39

7.1. Порядок захисту курсових робіт............................................ 39

7.2. Основні документи, що представляються ДЕК на захисті кваліфікаційних і дипломних робіт… 40

7.3. Підготовка до виступу на засіданні ДЕК…............................ 41

ДОДАТКИ....................................................................................... 43

ЛІТЕРАТУРА.................................................................................. 62

ВСТУП

Політика як діяльність з керівництва і управління суспільством на основі публічної влади є невід’ємною частиною нашого життя. Жити в суспільстві й бути вільним від політики неможливо, але для того, щоб не бути пасивним об’єктом впливу, потрібно мати цілісну систему знань про політичні інститути і процеси та вміти долати маніпулятивний вплив з боку політиків. Оволодівати політичною наукою потрібно для того, щоб впливати на здійснення влади як у суспільних, так і у власних інтересах. Роль і значення політики та знань про неї особливо зростають у переламні моменти історії, коли докорінно змінюються основи суспільного життя, цінності, світогляд людей. Сучасне українське суспільство гостро потребує фахівців у галузі політології, які здатні пояснити сутність політичних процесів, розробити прогноз їх розвитку, запропонувати адекватні управлінські рішення. Формування критичного мислення і відпрацювання навиків наукового дослідження політичних явищ і процесів повинне відбуватися у закладах освіти. Самостійний аналіз політичних явищ і процесів є важливою сходинкою у політичній соціалізації індивіда і кроком на шляху становлення свідомого громадянина.

Згідно з навчальним планом студенти, які навчаються за напрямом підготовки «Політологія» і спеціальністю «Політологія», протягом періоду навчання виконують курсові роботи, кваліфікаційні роботи бакалаврів, дипломні роботи спеціалістів, магістерські роботи. Названі види робіт покликані сформувати у студентів навички наукового дослідження, тобто студенти повинні навчитися обирати наукову проблему, оформлювати концептуальну частину наукової роботи, а саме: визначати об’єкт, предмет, формулювати мету, завдання, гіпотези дослідження, оптимально добирати методи, необхідні для дослідження даної проблеми. У процесі написання курсових, кваліфікаційних і дипломних робіт студент вдосконалює вміння працювати з науковою літературою, критично оцінювати різні джерела.

Кожен вид наукової роботи вимагає від студентів творчого, самостійного і оригінального мислення, а також вміння формалізувати це мислення і приводити його у певну систему. У курсових, кваліфікаційних та дипломних роботах студенти демонструють здатність письмово викласти свої думки та аргументувати власні висновки. Передбачається процедура захисту результатів курсових, кваліфікаційних і дипломних робіт, на якій студенти показують вміння доносити до слухачів власні ідеї та брати участь у науковій дискусії.

Предметом студентських наукових робіт доцільно обирати гостроактуальні ситуації з поточної політичної практики, що передбачає застосування методів і методик прикладної політології. Таким чином студенти мають змогу вийти за рамки суто теоретичних досліджень і виконати прикладне політичне дослідження, попередньо обравши певну методику політичного аналізу.

Дане навчально-методичне видання допоможе студентам з’ясувати специфіку кожного виду студентської наукової роботи, познайомить з етапами організації наукового дослідження, надасть рекомендації стосовно розробки теоретико-методологічної частини. Важливою особливістю методичних рекомендацій є докладна характеристика правил оформлення курсової, кваліфікаційної та дипломної роботи.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВИХ РОБІТ, КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ БАКАЛАВРА, ДИПЛОМНИХ РОБІТ СПЕЦІАЛІСТІВ, МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

НОРМАТИВНА БАЗА

Для забезпечення права громадян України на вибір змісту й рівня своєї освіти, а також із метою створення умов для гнучкого реагування вищої школи на запити суспільства в умовах ринкової економіки та гуманізації освітньої системи у нашій країні у відповідності до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», національної програми «Освіта» (Україна ХХІ ст.) та інших законів і нормативно-правових актів України введена багатоступенева система вищої та післявузівської професійної освіти. Її концептуальною основою є безперервність та спадкоємність процесу освіти, що відкриває нові можливості підвищення професіоналізму у різних галузях науки і техніки.

Запорізький національний університет ІV рівня акредитації є вищим навчальним закладом, у якому реалізована інтегрована система підготовки спеціалістів, що включає довузівську, вузівську і післявузівську підготовку. На базі освітньо-професійних програм створена ступенева підготовка «бакалавр – спеціаліст – магістр», за якої ці етапи завершуються виконанням кваліфікаційної або дипломної роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Конституції України кваліфікаційні і дипломні роботи виконуються українською мовою.

2. ГРАДАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ РОБІТ

Основою для написання кваліфікаційних і дипломних робіт є підготовка та написання студентами курсових робіт. КУРСОВА РОБОТА – це індивідуальне завдання з окремої дисципліни, яке виконується студентом самостійно при консультації викладача, з метою закріплення знань, отриманих студентом, та їх використання для комплексного вирішення конкретного професійного завдання.

КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА БАКАЛАВРА, ДИПЛОМНА РОБОТА СПЕЦІАЛІСТА, МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА – підсумок і випускова робота студента. За рівнем виконання кваліфікаційної і дипломної роботи та результатами її захисту робиться висновок про можливість присвоєння випускникові відповідної кваліфікації.

Кваліфікаційна робота бакалавра, дипломна робота спеціаліста і магістерська робота мають відрізнятися як формально (за обсягом), так і за змістом. В цілому відмінності повинні мати місце:

- на тематичному рівні;

- на рівні заглиблення у тему дослідження;

- на рівні наукової новизни;

- за обсягом.

3. ХАРАКТЕРИСТИКА РОБІТ ЗА РІВНЯМИ

Курсова робота

Курсова робота – це різновид творчого завдання і роботи студентів, через які вони поглиблюють знання з предметів політологічної проблематики, вчаться викладати власні думки і судження, аргументувати свої позиції і висновки.

Курсова робота є видом наукового дослідження, яке передбачає наявність творчого, самостійного і оригінального мислення студентів, а також вміння формалізувати це мислення, приводити його у певну систему. Курсова робота мусить продемонструвати процес оволодіння студентом навичками роботи з науковими джерелами, науковою літературою, їх класифікації. У ній перевіряються практичні навички роботи у контексті вивчення різноманітних джерел і грамотність (у науковому розумінні) опису літератури, здатність письмово викласти свої думки та висновки.

При виборі теми курсової роботи студенти повинні керуватися власними інтересами до певної проблематики, запасом знань і ерудиції у цій проблематиці. Робота має будуватися на основі фактичного матеріалу, на ґрунтовній теоретичній базі, але не повинна бути компілятивною. Накопичений у курсових роботах матеріал, вироблені навички наукової роботи складають фундамент підсумкових кваліфікаційних і дипломних робіт.

Основні вимоги до курсових робіт:

· актуальність тематики, відповідність її сучасному стану науки та перспективам її розвитку, практичним завданням майбутньої діяльності фахівця;

· вивчення та критичний аналіз монографічної та періодичної літератури з теми;

· вивчення та характеристика історії проблеми, що досліджується, практичного стану її наукової розробки;

· чітка характеристика об’єкта, предмета, мети, завдань і методів дослідження;

· узагальнення результатів, їх обґрунтування, висновки та практичні рекомендації.

Оптимальний обсяг курсової роботи (комп’ютерний набір) – 25 - 30 стор.

3.2. Кваліфікаційна робота бакалавра

Кваліфікаційна робота бакалавра підводить підсумок фахової підготовки першого рівня вищої освіти – бакалаврської підготовки. Вона має продемонструвати здібності та вміння випускника бакалаврату здійснювати бібліографічний науковий пошук, аналітичну діяльність стосовно накопиченого матеріалу, узагальнення та відображення закономірностей розвитку явищ, що аналізуються.

При підготовці кваліфікаційної роботи бакалавра необхідно:

- виявити розуміння наукових концепцій і принципів, що розглядаються;

- продемонструвати знання фактичного матеріалу;

- застосовувати їх до розв’язання конкретних завдань;

- продемонструвати здібності до аналітичного мислення;

- показати знання зі спеціальності, відповідний рівень фахових знань;

- продемонструвати вміння користуватися літературою;

- продемонструвати навички самостійної роботи над науковою темою.

Методологію наукового аналізу студенти актуалізують із теоретичних курсів як необхідну базисну умову для виконання успішної наукової роботи. Необхідні уміння та навички для реалізації технології виконання кваліфікаційної роботи бакалавра поступово реалізують через накопичений досвід в період навчання через написання рефератів та курсових робіт.

Кваліфікаційна робота бакалавра дозволяє виявити творчий та науковий потенціал студента, а також може бути сходинкою для подальшої наукової роботи. У процесі її підготовки розвиваються навички самостійного вивчення й узагальнення наукової літератури з будь-якого вузького питання; виявляються нові й невирішені наукові проблеми.

Мета кваліфікаційної роботи бакалавра:

- систематизація, закріплення, розширення теоретичних знань освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра;

- розвиток умінь застосовувати засвоєні знання при вирішенні практичних завдань;

- удосконалення навичок самостійної роботи студента з науковою літературою;

- формування вмінь проводити емпіричні дослідження;

- виявлення вмінь студента методологічно грамотно проводити дослідження, інтерпретувати, систематизувати і класифікувати одержані результати;

- формування вмінь формулювати судження і висновки, логічно й доказово їх викладати;

- формування вмінь публічного захисту підготовленого матеріалу з теми дипломної дипломними роботами більш вищих рівнів (спеціаліста та магістра) робота бакалавра носить більш описовий характер.

Оптимальний обсяг кваліфікаційної роботи бакалавра (комп'ютерний набір) – 45 - 55 стор.

3.3. Дипломна робота спеціаліста

У дипломній роботі розглядається певна наукова або науково-практична методична проблема: узагальнюються та критично осмислюються теоретичні передумови її вирішення, обґрунтовуються та розробляються положення, а також рекомендації з використання отриманих результатів у практиці навчання.

При підготовці дипломної роботи необхідно:

- виявити глибоке розуміння висунутих наукових концепцій і принципів;

- отримати широкі знання фактичного матеріалу;

- застосовувати їх до розв’язання конкретних завдань;

- продемонструвати розвинуте аналітичне мислення, наукові здібності;

- показати ґрунтовні знання зі спеціальності, високий рівень фахових знань;

- продемонструвати вміння користуватися додатковою літературою;

- виявити зацікавленість до поглибленого дослідження;

- виявити та розвинути навички самостійної роботи.

Методологію наукового аналізу студенти актуалізують із теоретичних курсів як необхідну базисну умову для виконання успішної наукової роботи. Необхідні уміння та навички для реалізації технології виконання дипломної роботи формуються у процесі написання рефератів, курсових робіт та кваліфікаційної роботи бакалавра.

Як наукове дослідження, дипломна робота спеціаліста є необхідною і найцікавішою формою реалізації його інтелектуальної діяльності, а залучення до наукового пошуку, перші самостійні відкриття створюють особливу атмосферу, яка стимулює творчий розвиток інтелектуальних сил особистості, який закріплюється у тому, що результати найбільш цікавих досліджень можуть публікуватися у збірниках студентських наукових робіт та у вчених записках.

Дипломна робота спеціаліста дозволяє виявити творчий та науковий потенціал студента, а також може бути сходинкою для подальшої наукової роботи. У процесі її підготовки розвиваються навички самостійного вивчення й узагальнення наукової літератури з будь-якого вузького питання; виявляються нові й невирішені наукові проблеми.

Слід відзначити, що в процесі дослідження й пошуку відповіді на неясне або невирішене питання розвиваються не тільки професійні якості майбутнього фахівця, але й формується здатність приймати самостійні рішення після аналізу проблемної пізнавальної ситуації дипломного дослідження спеціаліста.

Даний аспект дуже важливий для підготовки майбутнього фахівця. Студент-виконавець дипломної роботи спеціаліста, вивчаючи наукову літературу, намагається осмислити й критично оцінити її, шукає свої шляхи розв’язання поставленої проблеми. Досвід самостійного наукового дослідження, вибір найбільш ефективних методів та прийомів, аналіз одержаних результатів та їх оцінка, безперечно, розвиває здатність у відстоюванні своєї думки та вміння викласти її у письмовій формі.

Мета дипломної роботи спеціаліста:

- систематизація, закріплення, розширення теоретичних знань освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста;

- розвиток умінь застосовувати засвоєні знання при вирішенні наукових завдань;

- удосконалення навичок самостійної роботи студента з науковою літературою;

- формування вмінь проводити емпіричні дослідження;

- виявлення вмінь студента методологічно грамотно проводити дослідження, інтерпретувати, систематизувати і класифікувати одержані результати;

- оволодіння прийомами (навичками) самостійної дослідницької роботи;

- формування вмінь формулювати судження і висновки, логічно й доказово їх викладати, рекомендувати щодо використання у практиці розробленої технології навчання (методика);

- формування вмінь публічного захисту підготовленого матеріалу з теми дипломної роботи.

Завдання наукового дослідження дипломної роботи спеціаліста:

- висунення проблеми, що не одержала достатнього висвітлення у науковій літературі;

- встановлення нових зв'язків між відомими явищами, нова постановка відомої проблеми;

- оригінальні висновки;

- рекомендації про використання запропонованих результатів і висновків у науці та практиці;

- крім висновків, слід включити рекомендації щодо впровадження отриманих результатів дослідження.

Оптимальний обсяг дипломної роботи спеціаліста (комп’ютерний набір) – 65-70 стор.

3.4. Магістерська робота

Магістерська робота – це вид академічної роботи, яка являє собою докладну розробку теми, автор якої претендує на здобуття повної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр»; вона є систематизацією нароблених дослідником знань у певній сфері.

Магістерська робота повинна передбачати проведення наукових досліджень (творчих розробок) із проблем відповідної до спеціальності галузі науки. Державній комісії обов’язково подаються матеріали, що характеризують наукову (творчу) і практичну цінність виконаної роботи – друковані статті, методичні розробки, творчі роботи.

Ураховуючи наукові (творчі) здобутки магістерської роботи, магістр може бути рекомендований Радою факультету для навчання в аспірантурі.

Випускова робота магістра є самостійним науковим дослідженням, що має внутрішню єдність і відображає хід і результати розробки обраної теми:

· вона повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки і техніки, а її тема – бути актуальною;

· магістерська робота подається у вигляді, який дозволяє судити, наскільки повно відображені й обґрунтовані положення, що становлять її зміст, висновки та рекомендації, їх новизну та значущість;

· сукупність отриманих у магістерській роботі результатів повинна свідчити про наявність у її автора первісних навичок наукової роботи в обраній галузі професійної діяльності;

· вона відбиває як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання, правомірність використання яких всебічно обґрунтовується у кожному конкретному випадку їх використання;

· зміст роботи характеризують оригінальність, унікальність і неповторність наведених даних; основою захисту є тут принципово новий матеріал, що включає опис нових фактів, явищ і закономірностей або узагальнення раніше відомих положень з інших наукових позицій або у зовсім іншому аспекті;

· передбачає елементи наукової полеміки, будучи по суті справи одним із учасників у заочній дискусії; у її змісті наводяться вагомі й переконливі докази на користь обраної концепції, всебічно аналізуються і доказово критикуються протилежні їй точки зору; саме тут одержує найбільш повне відбиття така якість наукового пізнання, як критичність стосовно існуючих поглядів та уявлень, а це означає, що зміст магістерської роботи характеризує така його особливість, як наявність у ній дискусійного та полемічного матеріалу;

· у випадку виконання магістерської роботи дотичних наукових напрямків допускається призначення, окрім наукового керівника, одного або двох наукових консультантів;

· специфічний не тільки зміст магістерської роботи, але й форма викладу, яка характеризується високим ступенем абстрагування, активним використанням категоріального апарату, засобів логічного мислення, комп’ютерних методик і статистики;

· для викладу матеріалу характерні аргументованість суджень і точність наведених даних; включення в текст знакового апарату, що є у розпорядженні автора магістерської роботи (таблиці, символи, діаграми, схеми, графіки і т.п.).

Виходячи з того, що магістерська підготовка – це по суті лише перша сходинка до науково-дослідної і науково-педагогічної діяльності, яка веде до вступу в аспірантуру і наступної підготовки кандидатської дисертації, магістерська робота не може вважатися науковим твором у повному смислі цього слова, оскільки ступінь магістра – це не вчений, а академічний ступінь, який відображає перш за все освітній рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього вмінь і навичок, властивих науковому працівникові-початківцеві.

Магістерська робота, хоча і є самостійним науковим дослідженням, все ж повинна бути віднесена до розряду навчально-дослідницьких робіт, в основі яких лежить моделювання вже відомих рішень.

Виконання такої роботи повинно не стільки вирішувати наукові проблеми, скільки бути свідченням того, що її автор навчився самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми і знаходити найбільш загальні методи й прийоми їх вирішення.

Оптимальний обсяг магістерської роботи (комп’ютерний набір) – 70-90 стор.

4. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ РОБІТ, КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ БАКАЛАВРІВ, ДИПЛОМНИХ РОБІТ СПЕЦІАЛІСТІВ, МАГІСТЕРСЬКИХ РОБІТ

4.1. Вибір та затвердження теми. Графік роботи

Курсова робота виконується протягом одного семестру навчального року згідно з навчальним планом факультету.

Важливим елементом у написанні курсових робіт є вибір проблеми дослідження і його теми. Слід пам’ятати, що від правильного обрання теми та складеного плану залежить якість виконання роботи. Теми курсових робіт пропонуються викладачем, який керує підготовкою і написанням курсових робіт з певної дисципліни. Виходячи з власних інтересів, студенти можуть запропонувати свою тему, попередньо узгодивши її з викладачем. Етапи роботи над курсовим проектом передбачають періодичні (не рідше одного разу на місяць) зустрічі з науковим керівником.

Тематика кваліфікаційних і дипломних робіт розробляється на кафедрах навчального закладу, і студенти самі вибирають зі списку, що є на кафедрі, ту чи іншу тему. Вони також можуть самі запропонувати тему роботи, виходячи з її актуальності, відповідності фахові, зі своїх наукових інтересів та сучасного стану розвитку наукових досліджень, визначальних для обраної проблеми. У більшості випадків кваліфікаційна і дипломна роботи студента є продовженням попередніх дослідницьких пошуків, які конкретизувалися в курсових роботах.

При розробці і виборі тем кваліфікаційних і дипломних робіт повинні враховуватися особливості майбутньої діяльності випускника. Якщо студент вчасно не обирає тему зі списку або не пропонує власну тему, викладачі кафедри директивно закріплюють за даним студентом певну тему.

Затвердження тем кваліфікаційних і дипломних робіт відбувається у жовтні-листопаді поточного навчального року.

Тематика кваліфікаційних і дипломних робіт повинна щорічно коригуватися з урахуванням нагромадженого на кафедрах досвіду, побажань спеціалістів, які беруть участь у рецензуванні робіт, і рекомендацій Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Після вибору теми студент звертається до свого наукового керівника за порадою. Дуже важливо, коли він сам перед тим спробує розробити план своєї теми, добре обміркує і чітко уявить собі хід її виконання, враховуючи конкретні умови, в яких йому доведеться працювати. Це дасть можливість керівникові зважити і врахувати здібності студента, його підготовленість до виконання даної роботи а, отже, зробити правильні висновки про те, яку надати йому допомогу саме там, де вона найбільш необхідна.

Кваліфікаційна і дипломна робота можуть мати теоретичний (реферативний) або дослідницький характер. У першому випадку, коли робота має теоретичний характер, вона пишеться на основі аналізу й узагальнення ряду літературних джерел: монографій, брошур, статей, методичних рекомендацій і т. ін. Студент повинен взяти з літератури основний матеріал, який стосується проблеми, що вивчається, дати оцінку вивченим роботам, висловити свою точку зору; зв’язно, грамотно і логічно обґрунтувати вибрану тему, зробити наукові висновки.

Кваліфікаційна і дипломна роботи частіше мають дослідницький характер, студент використовує як науково-методичну літературу, так і свої спостереження і факти, результати емпіричних досліджень, які він провів, висуває власні гіпотези і т.д. Кваліфікаційна і дипломна робота такого типу повинні мати і теоретико-методологічну частину, яка включає аналіз і узагальнення опублікованих наукових даних з проблеми, що досліджується, а також вступ та висновки.

До студентських робіт висувається ряд вимог, а саме:

· актуальність тематики, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням сучасної науки;

· вивчення та критичний аналіз монографічної і періодичної літератури з теми;

· вивчення та характеристика історії досліджуваної проблеми і її практичного стану, а також передового (при наявності – й власного) досвіду;

· наявність чіткої характеристики предмету, об’єкту, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором емпіричних досліджень;

· узагальнення результатів, обґрунтування їх, висновки та практичні рекомендації.

Студентські роботи мають свою специфіку і їх деталі завжди потрібно погоджувати з науковим керівником.

Організація та контроль за процесом підготовки та захисту кваліфікаційних і дипломних робіт покладається на завідувачів кафедр. Безпосереднє керівництво за виконанням кваліфікаційної і дипломної роботи здійснюється науковим керівником із числа професорсько-викладацького складу кафедри політології. У випадку виконання дослідження за межами навчального закладу додатково затверджується відповідальний консультант тієї установи, де студент проводить свої дослідження.

Починаючи роботу, студент повинен розподілити свій час, спланувати його і після вибору теми паралельно з навчальними заняттями взятися за її розробку. Для орієнтації наукових керівників та дипломників пропонується наступний графік контролю за ходом підготовки кваліфікаційної і дипломної роботи до захисту, які наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Графік виконання дипломної роботи

Для оптимізації виконання кваліфікаційної або дипломної роботи студентом, стосовно його співпраці із науковим керівником рекомендується календарний графік основних консультацій, який наведений у таблиці 3.2:

Таблиця 3.2

Календарний графік основних консультацій дипломника

з науковим керівником

4.2. Організація дослідження

Специфіка підготовки курсових, кваліфікаційних і дипломних робіт студента вузу полягає в тому, що в процесі їх підготовки та захисту здійснюється досягнення як науково-дослідних, так і навчальних цілей. Студенти глибоко вивчають певні питання, вчаться аналізувати літературу, критично оцінювати її, полемізувати з авторами статей, висловлювати власні думки, відстоювати їх, робити вірні наукові, теоретичні та практичні висновки, набувають певних навиків застосування сучасних наукових методів дослідження.

У процесі такої роботи студент повинен пройти шлях, який включає в себе низку взаємозв’язаних етапів. Як правило, виконання роботи складається з шести етапів.

Перший етап включає обґрунтування актуальності теми, визначення об’єкта, предмета та мети і завдань дослідження. Тема наукового дослідження є складовою частиною певної проблеми.

Актуальність теми формулюється у двох аспектах – практичному і теоретичному. Практична актуальність передбачає обґрунтування значущості обраної теми для життя суспільства, для вирішення нагальних суспільних проблем. Теоретична актуальність виводиться на основі вивчення масиву наукової літератури з даної проблеми, що дозволяє визначити ступінь розробленості проблеми. Студент повинен з’ясувати, які саме аспекти проблеми залишилися недослідженими чи малодослідженими і які аспекти він обирає для свого дослідження. Обґрунтування актуальності теми слід викласти коротко, за допомогою кількох речень.

У вступі необхідно виділити проблемну ситуацію, змістом якої є констатація певного об’єктивного протиріччя у політичному житті, яке треба вирішити.

Об'єктом дослідження є частина реальності, тобто процес або явище, що обрані для вивчення та на які направлена пізнавальна активність дослідника.

Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відносини, властивості об’єкта, які досліджуються з визначеною метою в даних умовах та обставинах. Вони є головними, визначальними для даного, конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження міститься у межах об’єкта. Науково обґрунтоване визначення предмета дослідження – це змістовний науковий процес. Попередньо слід дати змістовну характеристику об’єкта, бо, спираючись на неї, можна забезпечити більш цілісний підхід до характеристики основного предмета дослідження. Саме предмет дослідження визначає тему кваліфікаційної роботи.

Мета дослідження – усвідомлений образ очікуваного результату, на досягнення якого направлена діяльність дослідника. Мета направляє дослідницьку діяльність та визначає можливі засоби її (мети) досягнення через формування завдань дослідження.

Визначення теми, об’єкта, предмета та мети дослідження складає по своїй суті єдиний нерозривний процес.

Другий етап дозволяє визначити завданн я дипломної роботи на основі проведеного літературного огляду стану проблеми, яка вивчається під кутом зору його мети.

Основною методологічною вимогою до виконання огляду є наявність чітко поставленої мети і конкретного об’єкта дослідження.

Завдання дослідження можуть включати в себе наступні елементи:

1) вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності поняття, явища, процесу, подальше удосконалення його визначення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

2) аналіз існуючих методів, які можуть бути застосовані для дослідження проблеми, та обґрунтування вибору методів, які будуть використані саме в дипломній роботі, включаючи як методи загальнонаукові, так і методи емпіричного дослідження проблеми, включаючи аналіз інструментарію (соціологічні анкети, психологічні тести, контент-аналіз і т.ін.);

3) всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків і труднощів, їх причин, типових рис передового досвіду з вирішення досліджуваної проблеми. Таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальній літературі, періодичних виданнях, підняти їх з рівня думок окремих авторів на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження процесу в даному напрямку;

4) обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення даної проблеми (це обґрунтування, з одного боку, спирається на теоретичні дані, отримані автором у процесі вирішення першого завдання свого дослідження, а з другого – на матеріали результатів емпіричних досліджень, тобто на дані вирішення другого завдання дослідження). Обґрунтування системи заходів практично співпадає з конкретизацією гіпотези дослідження;

5) емпірична перевірка запропонованої системи заходів з точки зору відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально можливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль (це завдання може ставитись автором лише за умови її фактичної необхідності, а також наявності усіх необхідних умов її реалізації);

6) розробка рекомендацій та пропозицій щодо використання отриманих автором результатів дослідження на практиці.

Коло завдань дослідження залежить від можливостей самого дослідника, рівня його фахової підготовки і попереднього досвіду наукової роботи та ряду інших факторів.

Третій етап включає відпрацювання гіпотези та теоретичних передумов дослідження. Гіпотеза є одним із методів розвитку наукового знання, а також структурним елементом теорії. Вона має формуватись як таке припущення, при якому на основі ряду факторів можна зробити висновок про зв’язок між явищами або про причини явища, причому цей висновок не можна вважати повністю доведеним. Гіпотеза має формуватись так, щоб з її змісту чітко проглядалися положення, що потребують доведень і захисту. Гіпотеза по праву вважається головним методологічним стержнем будь-якого дослідження.

Гіпотези, які висуваються у курсових, кваліфікаційних і дипломних роботах, можуть бути:

· описові, що передбачають існування якого-небудь явища, описують його причини і можливі наслідки;

· пояснювальні – в них дається тлумачення можливих наслідків з певних причин, а також характеризуються умови та обставини, за яких ці наслідки обов’язково наступають, тобто, в силу яких чинників і умов буде даний наслідок;

· описово-пояснювальні – як синтезована комбінація гіпотез першого і другого типу.

Описовий тип гіпотез у меншій мірі дає можливість передбачення, а пояснювальний – не тільки дає таку можливість, а й, більше того, є їх головною властивістю. Тому пояснювальний тип гіпотез частіше використовуються в дослідженнях, оскільки вони виводять дослідника на припущення щодо існування певних закономірностей і зв’язків між явищами, чинниками та умовами.

Необхідність у розробці гіпотези виникає тоді, коли існуючі ідеї, теорії, концепції, принципи, закони або закономірності не є достатніми для пояснення емпіричних фактів як результатів досліду. Гіпотеза є логічним засобом перетворення емпіричного знання в теоретичне. При цьому важливо розуміти, що ефективність результату складного інтуїтивного процесу побудови гіпотези в першу чергу визначається наявністю фактів про об’єкт дослідження, а також вмінням їх опрацьовувати та осмислювати.

Перш ніж формулювати гіпотезу дослідження, автору роботи необхідно всебічно осмислити проблему, ознайомитися з основними літературними джерелами. Побудова гіпотези можлива лише після вивчення характерних рис явища, обставин, умов, і тільки тоді можна висловити припущення про причину даного явища і почати побудову гіпотези. Подальше дослідження полягає у перевірці гіпотези. Перевірена, обґрунтована, підтверджена дослідженнями, фактами, аргументами гіпотеза перетворюється в достовірне знання.

Для правильної побудови будь-якої гіпотези перш за все необхідно пам’ятати, що вона повинна бути конкретною і глибокою, тобто відповідати конкретній меті і завданням дослідження та описувати конкретний об’єкт дослідження.

У студентській роботі використовуються основна та допоміжні (додаткові) гіпотези, які співвідносяться наступним чином: допоміжні гіпотези повинні розкривати, уточнювати основну. За наявності авторського сумніву можливе застосування альтернативної гіпотези.

Четвертий етап включає розробку програми теоретичного дослідження (у випадку теоретичної роботи) і програми та методики емпіричного (якщо робота має теоретико-дослідницький характер) дослідження та його проведення.

Програма являє собою план, в якому вказані послідовність і зміст етапів дослідження. Методика емпіричного дослідження містить опис методів, систему прийомів, які будуть використані для дослідження. Вона відповідає на запитання: як, яким способом проводити дослідження? Правильно вибрана методика є запорукою успішного виконання дослідження, непродумана – приводить до помилок, внаслідок яких нагромаджується багато безсистемно зібраного матеріалу, що не дозволяє зробити ніяких висновків.

Важливо відзначити, що методи дослідження підбираються з урахуванням специфіки завдань, які поставив перед собою дослідник, а не просто перераховуються всі відомі методи тієї чи іншої галузі науки. Метод значною мірою визначає і результативність дослідження, форми організації роботи, загальну методологічну орієнтацію автора. Метод можна розглядати як певний систематизований комплекс прийомів, які застосовує дослідник для досягнення мети і завдань дослідження. Студенти повинні не просто назвати методи, які будуть використані у дослідженні, а чітко вказувати, що саме буде досліджуватися за допомогою того чи іншого методу.

П'ятий етап включає обробку та аналіз результатів емпіричного дослідження, яке проводилося згідно з розробленою програмою і методикою, а також формулювання висновків і рекомендацій за результатами дослідження.

Шостий етап – оформлення роботи і підготовка до захисту.

4.3. Бібліографічний пошук

Для складання бібліографії з теми наукової роботи студент використовує наявні в бібліотеках систематичні каталоги, в яких назви творів розташовані за галузями знань; алфавітні каталоги, в яких картки на книжки розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів; предметні каталоги, що містять назви творів з конкретних проблем і спеціальностей; електронні каталоги, які допомагають швидко орієнтуватися у бібліотечних фондах, а також різноманітні бібліографічні довідникові видання (покажчики по окремих темах і розділах), виноски і посилання в підручниках, монографіях, енциклопедичних словниках, періодичній літературі та ін. Для підбору періодичної літератури слід звернутися до покажчиків статей, опублікованих протягом календарного року і розміщених у кінці останнього номера журналу за кожен рік видання.

Складений студентом список літератури, необхідної для вивчення при виконанні кваліфікаційної або дипломної роботи, погоджується з керівником. Керуючись складеним списком літератури, студент приступає до вивчення джерел. За допомогою керівника студент визначає послідовність ґрунтовного вивчення літератури.

Під час роботи з бібліотечними фондами та Інтернетом необхідно одразу взяти до уваги вимоги до оформлення списку літератури у майбутній курсовій, кваліфікаційній або дипломній роботі.

4.4. Вимоги до структури і змісту курсової роботи, кваліфікаційної роботи бакалавра, дипломної роботи спеціаліста, магістерської роботи

Загальні положення

1. Назва роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження і його завершеність. Назва роботи не повинна містити слів «Аналіз…», «Вивчення…», «До питання…», «Проблема» тощо.

2. При написанні роботи обов’язково посилатися на авторів і літературу, з якої запозичено матеріали або окремі результати. Використання у роботі запозиченого матеріалу без посилання на автора та літературу є плагіатом і враховується при допущенні роботи до захисту та визначенні її оцінки.

3. У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

4. Роботу на захист подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису. Курсову роботу слід подавати у папці-швидкозшивачі з файлами, кваліфікаційну і дипломну роботу – переплетеною (термопалітурка).

4.4.1. Структура і зміст курсової роботи

Курсова робота повинна містити основні структурні елементи у наступній послідовності:титульний аркуш, зміст, вступ, розділи основної частини, висновки, список літератури, додатки. Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи і змісту наведено у Додатках А і Б.

І. Вступ. Включає такі елементи: актуальність проблеми, проблемна ситуація, формулювання об’єкта, предмета дослідження, мети і завдань роботи, гіпотези, методи наукового аналізу, стан вивченості питання у світовій літературі, висновки про вирішені та невирішені аспекти проблеми.

Визначення проблемної ситуації представляє собою констатацію певного об’єктивного протиріччя у політичному житті, яке треба вирішити. Поставити проблему – значить, відокремити пояснені факти і ті, що потребують пояснення. Змістом проблеми є питання, що виникло у ході пізнання, і яке потребує наукового вирішення. Наприклад, тема «Регіони в умовах глобалізації» є проблемною, тому що у сучасному світі регіони стають важливими політичними акторами, які в умовах глобалізації намагаються відстояти свою самобутність. Актуально дослідити, як реагують на глобалізаційні процеси регіони сучасних держав.

Об’єкт – те, в рамках чого буде відбуватися дослідження, певна частина реальності. Предмет – частина об’єкта, те, на що безпосередньо направлене дослідження. Об’єктом виступає глобалізація, а предметом – вплив глобалізації на регіональне політичне життя.

Мета дослідження, як правило, вказується вже у назві теми. Мета – з’ясувати, як регіони сучасних держав реагують на впливи глобалізації.

Завдання можуть носити стандартний характер, наприклад:

1) вивчення ступеня дослідження даної проблем, При розкритті цієї задачі студент повинен продемонструвати знання літератури, джерел по даній темі. Студент повинен проявити тут наступні свої здібності:

· вміння систематизувати літературу за різними ознаками. Наприклад, вказати, що даною проблемою займалися такі автори в Україні, Росії, інших країнах СНД і Східної Європи;

· вміння виділити конкретну авторську позицію у даній проблемі;

· вміти дати критику певних авторських позицій, показати, чому він (студент) згодний чи, навпаки, незгодний з якимось автором. Студенти таким чином повинні привчатися до самостійного мислення, вміння аргументувати власну позицію.

2) визначення методів дослідження. При розкритті цієї задачі необхідно вказати метод, дати його характеристику і показати, як він буде застосовуватися у даному дослідженні і розкритті теми.

Інші завдання можуть бути сформульовані таким чином:

- дати визначення понять «глобалізація, «регіон»;

- розкрити зміст глобалізаційних процесів;

- визначити умови успішної адаптації регіонів до глобалізації;

- з’ясувати, як рівень адаптації впливає на зміну статусу регіону у державі

Гіпотеза – основне наукове припущення, вихідна авторська позиція, яка розробляється і перевіряється протягом дослідження. Найбільш частою помилкою студентів у формулюванні гіпотези є спрощений підхід і формулювання такого очевидного положення, яке не потребує розробки та доказів. Тому гіпотеза повинна бути сформульована вужче, як частина проблемної ситуації. Додаткова гіпотеза продовжує і поглиблює зміст основної, а альтернативна – спростовує головну, її призначення полягає у авторському сумніві. Основна – за умов впливу процесів глобалізації на регіони у них відбуваються процеси адаптації. Додаткові – 1) адаптація у політиці проходить опосередковано, через економічну політику, 2) успішна адаптація посилює позиції регіону у державі в цілому. Альтернативна – регіони жорстко відстоюють свою самобутність, глобалізаційні процеси на них практично не впливають.

ІІ. Основна частина складається здвох або трьох розділів. Назви та зміст розділів і підрозділів, їх співвідношення визначаються з урахуванням обраної теми, мети та завдань роботи.

У розділах необхідно:

· дати визначення або уточнення основних понять дослідження;

· розглянути історію дослідження проблеми;

· проаналізувати методи дослідження, які можуть бути застосовані для теоретичного та праксеологічного опрацювання проблеми;

· охарактеризувати концепції, теоретичні положення, висновки дослідників щодо досліджуваної проблеми;

· розкрити сутність та можливі варіанти вирішення проблеми;

· провести праксеологічне дослідження проблеми;

· розробити рекомендації щодо застосування результатів теоретико-праксеологічних досліджень

· кожен розділ закінчується висновками по викладеному у ньому матеріалу.

ІІІ. У висновках необхідно підвести підсумки теоретичного та праксеологічного дослідження, виходячи з його об’єкту, предмету та мети і завдань роботи, викласти власну думку автора роботи, сформулювати практичні рекомендації щодо вирішення завдань, які були висунуті у вступі.

ІV. Список літератури – у курсовій роботі повинен, як правило, налічувати не менше 25 назв.

V. Додатки.

4.4.2. Структура і зміст кваліфікаційної роботи бакалавра, дипломної роботи спеціаліста, магістерської роботи

Кваліфікаційна і дипломна роботи повинні містити основні структурні елементи у такій послідовності: титульний аркуш, завдання, реферат, зміст, вступ, розділи основної частини, висновки, список літератури, додатки.

Титульний аркуш: має єдиний загальновузівський стандарт і містить дані, які наводяться в такій послідовності:

а) назва міністерства, навчального закладу і кафедри

б) назва кваліфікаційної або дипломної роботи згідно з наказом вищого навчального закладу;

в) номер групи, напрям підготовки або спеціальність, прізвище та ініціали студента;

г) посада, вчений ступінь і вчене звання наукового керівника, його прізвище і ініціали;

д) посада, вчений ступінь і вчене звання рецензента, його прізвище і ініціали;

е) рік виконання дипломної роботи.

Приклад оформлення титульного аркуша наведено у Додатку В.

Нормоконтролер отримує роботу для перевірки тільки у тому випадку, коли на завданні стоять усі підписи: дипломника, наукового керівника, наявні відзив наукового керівника та рецензія рецензента. Лише потім робота підписується нормоконтролером та здається завідувачу кафедри, який ставить свій підпис, цим самим допускаючи студента до захисту.

Завдання на кваліфікаційну і дипломну роботу оформлюється на двох сторінках одного листа формату А4, у відповідності із затвердженою Міністерством освіти і науки України формою, розміщується після титульного листа, фіксується підписами завідувача кафедри, наукового керівника та студента-дипломника. Тему кваліфікаційної або дипломної роботи треба вписувати строго відповідно до наказу. У вихідні дані до проекту вписують назви 3-5 монографій чи статей, положення яких мали важливе значення для написання роботи. У розрахунково-пояснювальній записці вказують завдання дослідження.

Приклад оформлення завдання на дипломну роботу наведено у Додатку Д. Електронні форми титульного аркуша і завдання студентам видає нормоконтролер.

Реферат призначений для ознайомлення з роботою. Він має бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї дипломної роботи. Реферат має бути розміщений безпосередньо за завданням на дипломну роботу, починаючи з нової сторінки. Реферат повинен містити:

1) відомості про обсяг кваліфікаційної або дипломної роботи. Наприклад: Кваліфікаційна (або Дипломна) робота складається з... сторінок, … ілюстрацій, ….додатків, …. позицій у списку літератури, тощо.

2) термінологію, що найбільш часто зустрічається в роботі: від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок, через коми.

3) текст реферату, який повинен відбивати подану у кваліфікаційній або дипломній роботі інформацію у такій послідовності: мета роботи, об’єкт дослідження, предмет дослідження, методи дослідження, новизна дослідження (для магістрів), головні висновки, до яких прийшов автор (2-4 висновки в короткій формі). Зразок реферату наведено у Додатку Е.

Реферат потрібно оформити таким чином, щоб він уміщувався на одній сторінці формату А4.

Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки. До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів та підрозділів; висновки; список літератури; додатки і напроти них – номери сторінок, які містять початок вищевказаних складових роботи. Приклад оформлення змісту наведено у Додатку Ж. Обов’язково слід перевірити відповідність назв розділів і підрозділів у змісті і у тексті роботи, а також відповідність сторінок у змісті структурним частинам роботи.

Вступ. У вступі, який розпочинають з окремої сторінки, коротко подають обґрунтування актуальності, проблемної ситуації дослідження, чітко визначають об’єкт та предмет дослідження, мету та завдання дослідження, гіпотези. Остаточне редагування вступної частини роботи доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана проблема постає перед автором у повному обсязі.

Вступ включає 3-5 аркушів друкованого тексту.

Основна частина роботи – це викладення відомостей про предмет та об’єкт дослідження, котрі є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи (опис теорії і методів роботи) та її результатів. Викладаючи матеріал, особливу увагу приділяють новизні в роботі.

Основну частину кваліфікаційної або дипломної роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи роботи повинні за своєю назвою, структурою, змістом відповідати завданням дослідження. Із практики написання робіт науково-дослідного характеру відомо, що виникає необхідність для кожного розділу готувати більш-менш детальний план-проспект. Це заощаджує час автора при компонуванні чистового матеріалу, допомагає уникнути повторів і викласти матеріал роботи якісно. Розділи повинні поділятися на підрозділи. Кількість підрозділів різних розділів роботи повинна бути порівняно однаковою. Кожен підрозділ повинен завершуватися висновками, які виділяються через звороти – «таким чином», «отже», «вищенаведене дане змогу зробити висновки…», «підводячи підсумки першого розділу, вважаємо за потрібне зазначити...».

При роботі над рукописом необхідно звернути увагу і на таке питання, як розбивка тексту на абзаци. Кожен абзац повинен містити в собі певну думку, виражену однією чи кількома фразами або реченнями.

Узагальнені числові дані, які можуть концентруватися в таблицях, діаграмах, графіках, схемах, повинні наводитись з необхідним ступенем точності та аргументованості, з посиланням на відповідну літературу чи власні обчислення.

Висновки, які завершують кожний розділ, у більш ґрунтовній інтерпретації повинні стати основою заключної частини роботи.

Висновки розміщують, починаючи з нової сторінки. Вони містять у концентрованому вигляді основні результати дослідження, висновки з усіх поставлених завдань, які виконувались автором у процесі написання роботи. У висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи (негативних також) або її окремого стану з урахуванням світових тенденцій вирішення поставленої задачі, дані про наукову та соціальну значущість роботи. За необхідності автор може надати рекомендації щодо використання у певних галузях важливих результатів проведеного дослідження. Обов’язково має бути висновок автора щодо підтвердження (повного чи часткового) або спростування гіпотез.

Важлива вимога до висновків — їх стислість (2-3 аркуші) та ґрунтовність.

Список літератури, на яку є посилання в основній частині кваліфікаційної або дипломної роботи, наводять у кінці тексту роботи, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання, в яких вказуються у квадратних дужках номер посилання в переліку посилань і через кому номер сторінки, наприклад [1, с. 25].

Бібліографічні описи матеріалів у списку літератури подають строго у алфавітному порядку, до нього включають як друковані видання, так і електронні документи з мережі Інтернет. Бібліографічний опис складають згідно зі стандартами з бібліотечної та видавничої справи.

Список літератури у випусковій роботі повинен бути не менше 40-60 джерел: для бакалавра – не менше 40 джерел, для спеціаліста – не менше 50, для магістра – не менше 60 джерел.

Останніми подаються в кваліфікаційній і дипломній роботі Додатки. У додатки можуть бути включені:

· додаткові ілюстрації або таблиці;

· матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, тести, використані анкети, матеріали, розроблені в процесі виконання роботи та ін.).

5. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ, КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ І ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Оформлення курсової, кваліфікаційної і дипломної роботи здійснюються за Стандартом підприємства СТП 3-97 (вимоги до оформлення курсових і дипломних робіт) ЗНУ, адаптованих нормоконтролерами до відповідних спеціальностей.

5.1. Загальні вимоги

Оформлення роботи вимагається у друкованому вигляді (комп’ютерний текст). Текст роботи повинен бути вичитаний як студентом, так і науковим керівником. Не вичитаний текст з лексичними та орфографічними помилками є неприпустимим. На одній сторінці допускається не більше двох виправлень.

Робота оформлюється з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), можливе також використання паперу для подання таблиць та ілюстрацій на аркушах формату АЗ, складених відповідно вдвоє, для дотримання основного формату А4.

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів:

ліве – 30 мм

праве – 10 мм

верхнє – 20 мм

нижнє – 20 мм.

Заголовки структурних частин роботи

· Заголовки структурних частин роботи ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ друкують великими літерами симетрично до тексту (шрифт – 14 напівжирний), заголовок центрується, крапка не ставиться.

· Заголовки розділів вміщують на наступному рядку після слова РОЗДІЛ, друкують великими літерами, шрифт 14 напівжирний. Крапку в кінці назви розділу не ставлять. Заголовок розділу вирівнюють по центру.

· Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами, крім першої – великої, з абзацного відступу, шрифт 14 – напівжирний. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

· Відстань між заголовком розділу та заголовком підрозділу — один рядок. Текст підрозділу друкується з наступного рядка, з абзацу після заголовку підрозділу.