АЗБУКА - АБЕТКА - АЛФАВІТ

Азбука. 1. Сукупність літер якогось письма, розташованих у прийнятому порядку; переносно – основні, найпростіші засади якоїсь науки, справи: нотна азбука, слов’янська азбука, азбука математики, оволодівати азбукою, вчити (вивчати) азбуку.

2. Книжка для початкового навчання; буквар. Та й зачали пана дяка в штири киї прати: – А до школи, пане дяче, азбуки читати! (П.Чубинський).

Абетка. Те саме, що азбука: за абеткою, слов’янська абетка. Наташа подарувала їм ту абетку, за якою вона колись вчилася читати й писати (З.Тулуб).

Алфавіт, -у. Те саме, що азбука 1: за алфавітом, латинський алфавіт, фонетичний алфавіт.

АЗБУЧНИЙ - АБЕТКОВИЙ - АЛФАВІТНИЙ. У словосп.: азбучна (абеткова) істина, азбучне (абеткове) поняття, абетковий (алфавітний) порядок, в абетковому (азбучному, алфавітному) порядку, алфавітна система, алфавітне письмо, алфавітний покажчик, алфавітний список, укладений за алфавітним принципом. Пор. азбука.

Аїлдив. аул.

АКАДЕМ... Перша частина складних слів, що відповідає слову академічний; пишеться разом: академмістечко, академвідпустка.

АКВА... Перша частина складних слів, що відповідає поняттю "водний"; пишеться разом: акваплан, акватехніка.

АКВІЗИТОР, -а. Агент транспортних або страхових організацій, в обов’язки якого входить залучення нових вантажів чи нових договорів страхувань.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: