ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Добиватисядив.домагатися.Добирати див. вибирати. ДОБРИВО - УДОБРЕННЯ Добриво. Речовина, якою удобрюють грунт для підвищення врожайності: азотисті добрива, мінеральні добрива, органічні добрива, внесення добрив. А як Антон не має добрива, то хоч нехай він сіє, хоч не сіє – не повернеться й насіння (С.Чорнобривець); І трудились люди вволю. І давали добрив полю – Вийшов добрий урожай! (Г.Бойко). Удобрення, р. мн. -ень. Внесення добрив у ґрунт, водойму: передпосівне удобрення, система удобрення, удобрення посівів. Довготадив. довжина. ДОВЕРХУ, присл. До верхньої межі, до верхнього краю. Рядами стояли чани, доверху наповнені рибою (А.Шиян); Знизу майже доверху вікна були замуровані (С.Чорнобривець). ДОВЖИНА - ДОВГОТА Довжина. 1. Протяжність лінії, площини, тіла тощо між двома найвіддаленішими точками; відстань між кінцями чогось: довжина річки, міра довжини. 2. Тривалість: довжина літа. Довгота. 1. Кут між площиною меридіана даного місця і площиною початкового меридіана. 2. зрідка. Те саме, що довжина 2. ДОВІД - ДОКАЗ Довід, -воду. Певне міркування, Думка або факт, які наводяться для того, щоб довести щось; аргумент. Його значно заспокоїли Соломіїні доводи (М.Коцюбинський); Тиха Кирилова мова, щира та тепла порада, розсудливі доводи не раз спиняли гіркі батькові скорботи (Панас Мирний). Доказ, -у. 1. Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чогось; підтвердження. – А поєдинки ще не є доказ сміливості (І.Нечуй-Левицький); Жінка дала йому півхліба ще й грінку сиру – на доказ, що сьогодні для Панька святочний день (Л.Мартович); Садівник, щоб підперти свої слова якимсь доказом, тицьне Йосипові перед очі книжку: – Оце читав? Ні? (Д.Бедзик). 2. Предмет або обставина, що свідчать про якусь провину. Прямих доказів не було, але обвинуватили її в зв’язках з партизанами, посадили в тюрму (А.Хижняк); Речові докази були тут же, у всіх на очах (О.Донченко). 3. зрідка. Те саме, що довід. Гоєв перший зрозумів доцільність Саїдових доказів (І.Ле). ДОВІКУ - ДО ВІКУ Довіку, присл. Усе життя, до кінця життя; вічно. І довіку у темниці Довелось поету жити (Леся Українка); Піщани закричали, заґвалтували, що вони панові довіку не покоряться (Панас Мирний); Нашому серцю не вмерти довіку! (М.Рильський); Глоба був уже старий, женитись не схотів і довіку лишився бурлакою (А.Кащенко). До віку, ім. з прийм. – Не буду до суду, до віку!.. батечки, голубчики!.. пустіть, пустіть!.. (Г.Квітка-Основ’яненко); Давала вона собі обітницю до віку вічного не розлучатись з чоловіком (Ганна Барвінок); [Василь:] Дай мені, Господи, вигоїтися і вернутися до того дому, де зріс я, де кохали мене, – до віку мого не піду нікуди (Панас Мирний); Як вода в Чорному морі не переведеться поки світ сонця, так і в Січі до віку вічного не переведуться лицарі (П.Куліш). Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|