Значіннядив. значення.

ЗНЕ... Префікс, який вживається для творення дієслів зі значенням "позбавити чого-небудь, звільнити або звільнитися від чогось, позбутися чогось" тощо: знеболювати, зневоднювати, знежирювати, знезаражувати, знесилювати.

Знегодадив. негода.

ЗНИЗУ - З НИЗУ

Знизу, присл. З місця, яке розташоване внизу, нижче чогось; з пониззя, зісподу; внизу тощо; переносно – з низів. Знизу, від ріки, тягне прісною весняною свіжістю (О.Гончар); А тут світом і пароплав знизу прийшов (А.Головко); Над ставком носилися густі пари, мов хто підогрів знизу воду і вона несамовито парувала (Панас Мирний); Я прийшов із мас, із поля, знизу (В.Сосюра).

З низу, ім. з прийм. Прадід примічав, звідки в цей день вітер, коли з Дніпра – риба ловитиметься, коли із степу – добре на бджоли, коли з низу – буде врожай (Ю.Яновський); Чорною хмарою татарсько-турецьке військо суне з низу (С.Божко); Всі поверхи готелю з низу й до верху їжачились кулеметами та гніздами автоматників (О.Гончар).

ЗНІЧЕВ’Я, присл. розм. 1. Від нічого робити; з дурного розуму. Під тином Півень, біля хати, Знічев’я смітник розгрібав (Л.Глібов); [Руфін:] Ну дарма, не варто нам про теє говорити, що там вигадують знічев’я люди (Леся Українка); Семен Іванович не спав і не відпочивав по праці, він просто собі лежав знічев’я (Б.Антоненко-Давидович); Париж заснув. Марія не спить. Знічев’я дивиться у вікно (М.Слабошпицький).

2. Несподівано, раптом. Знічев’я постріл, що пролунав край дороги, тріпонув її тіло, і качка рвучко підвела голову (О.Досвітній); Хома., знічев’я побачив панну (М.Кропивницький).

3. Ні з сього ні зтого, без причини. Як угнівається [пан], то знічев’я людину не те що упосліднить, а й занапастить навіки (Марко Вовчок); Дівчата, обмиті піснею та сльозами, сміються знічев’я, хоч їм не до сміху самим (Л.Дмитерко).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: