Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Наглядатидив. доглядати.




Нагодадив. пригода.

НАГОЛОВУ,присл. У вислові розгромити (розбити) наголову.

НАГОРІ - НА ГОРІ

Нагорі, присл. У верхній або на верхній частині чогось; розм. – в організації, що стоїть вище в адміністративному відношенні. Черниш стояв нагорі у палаті сенаторів (О.Гончар); Вони пірнали небезпечно глибоко, і тільки бульбашки, що лопалися нагорі, свідчили про те, що десь там знаходиться жива істота (Григорій Тютюнник).

На горі, ім. з прийм. Коза на горі вища корови в полі (прислів’я); На горі раз у раз палили з гармат (І.Нечуй-Левицький); Позаду – на горі бовваніють дніпропетровські будинки (Б.Антоненко-Давидович); Щербатий мур чорніє на горі (Л.Костенко).

НАГОРУ - НА ГОРУ

Нагору, присл. На верхню частину чогось. Я пройшов з адміністратором нагору до зали (Ю.Яновський); Руфа повернулась і побігла по східцях нагору (І.Копиленко).

На гору, ім. з прийм. Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка); Увесь натовп заворушився і поповз широким шляхом із села на гору (С.Васильченко).

НАД...; НАДІ... (перед двома приголосними), префікси. 1. Вживаються при творенні дієслів на означення дії, застосовуваної до предмета згори: надбудувати, надписати, надставити.

2. Вживаються при утворенні дієслів на означення дії, спрямованої на відокремлення порівняно невеликої частини від цілого: надламати, надрубати, надтесати, надірвати.

3. Вживаються при творенні дієслів на означення спрямування руху в напрямі до предмета, наближення до нього: надбігти, над’їхати, надійти, надіслати.

НАДВІР - НА ДВІР Надвір, присл. За межі чогось (переважно приміщення); на подвір’я, на вулицю. Вона пішла темним довгим коридором, одчинила двері надвір і спинилась (І.Нечуй-Левицький); Оксен гримнув дверима, вискочив надвір (Григорій Тютюнник).

На двір, ім. з прийм. Не так слава, не так слава, Як той поговір, Що заїздив козак з Січі До вдови на двір (Т.Шевченко); Молодий Джеря перейшов невеличкий садок і поза хатою повернув на двір (І.Нечуй-Левицький); Волоські горіхи, акації та жерделі кидали на двір і на хату довгі чорні тіні (М.Коцюбинський).

Надвір’ядив. двір.

НАДВОЄ - НАДВОЄ

Надвоє, присл. 1. На дві частини; двозначно. Розкушу я горішок надвоє (пісня); Та запона враз захиталася і розійшлася надвоє (А.Кащенко); Пасок так стягнув йому живіт, наче надвоє переділив дядька (А.М’ястківський); Ріка під містком розділяється надвоє (Я.Баш); Надвоє бабка ворожила: або вмре, або буде жива (приказка); Стеха б то надвоє думала (Г.Квітка-Основ’яненко).

2. зрідка. Вдвоє. Стежка від озерця до хати наче надвоє покоротшала (Марко Вовчок).

На двоє, числ. з прийм.: хата на двоє дверей.

НАДВОРІ - НА ДВОРІ

Надворі, присл. Поза приміщенням, на повітрі. Надворі стемніло (Панас Мирний); Надворі дощ шумить і плеще... (В.Сосюра).

На дворі, ім. з прийм. Де в тих сиріт безталанних Добро теє бралось? і в коморі, і на дворі, На току й на ниві (Т.Шевченко); Що того люду на дворі перед присутствієм! А що крику, заводу, сліз! Ціла громада жінок на дворі, та ще й на вулиці чимало (Леся Українка); – Гей, люди добрі! Та через це злодійкувате насіння ніяк буде стебельця на дворі вдержати: обнесуть де що є (Лесь Мартович).






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных