НЕЗ’ЯСОВАНИЙ - НЕ З’ЯСОВАНИЙ - НЕЗ’ЯСОВНИЙ

Нез’ясований, прикм. Якого не з’ясував хтось, неясний; безпричинний. Десь у грудях колькою стало щось нез’ясоване: чи то кудись треба піти, чи щось зробити (С.Васильченко); Часу було багато для того, щоб з’ясувати все нез’ясоване (Ю.Яновський).

Не з’ясований, част. з дієприкм.: це питання ще остаточно не з’ясоване.

Нез’ясовний. Якого не можна з’ясувати, пояснити. Це було дивне, зовсім незрозуміле й нез’ясовне почуття (Ю.Збанацький).

НЕЙМОВІРНИЙ. 1. Якого важко або неможливо уявити; неправдоподібний; нереальний. Орині здавалося неймовірним, щоб Яків Калитка одружився (К.Гордієнко); В цю мить трапилось неймовірне. Ще й досі не можу я збагнути, як воно сталося (Н.Рибак).

2. Надзвичайно великий; особливий: неймовірна швидкість. Про неймовірну силу, розум, хитрощі Кармалюка складалися пісні (О.Іваненко); Богун робив неймовірне – старі досвідчені козаки не пам’ятали таких блискавичних маршів (Я.Качура).

3. розм. Недовірливий. – А коли б воно нам не нашкодило, – увернув хтось неймовірний (Панас Мирний); Вона була дуже неймовірна й полохлива зроду і нікому не йняла віри (І.Нечуй-Левицький); – А відкіля ти? – спитав господар, позираючи на неї неймовірними очима (Б.Грінченко).

Пох.: неймовірність, неймовірно.

Нейро...див. невр...

Нейрологіядив. невралгія.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: