ПОПІЛЬНИЙ - ПОПЕЛЯСТИЙ

Попільний, 1. Який стосується попелу: попільні частинки, попільний блиск.

2. Те саме, що попелястий.

Попелястий. Кольору попелу; сірий: попеляста курка, попелясте волосся. Із-за обрію стали накочуватися хмари, що громадилися все більше і більше, з білих робилися попелястими, потім стали бузиновими (Григорій Тютюнник).

ПОПО... преф. складний. Створюваним за його допомогою словам надає додаткового значення тривалості, достатності й повторюваності дії: попобити, поповозити, поповчитися, попогуляти, попоносити, попосміятися, попошукати. [Вустя:] Мало батько попоробили на своїм віку? Нехай тепер вволю відпочинуть (М.Кропивницький); Сіножать далеко – аж на панському. Косили копиці. Вісім верстов – попоїдь (І.Микитенко); Ото попоходиш за плугом, попотягаєш чепіги, то й, зрозуміло, втома бере своє (О.Ковінька). Тільки в утвореннях з дієсловом їсти (попоїсти) переважно відсутнє значення тривалості дії. Орлу схотілось попоїсти (Є.Гребінка); На, попоїж із медком паляниці (І.Манжура); – Може б, ти чого попоїла? – спитала Марія (І.Нечуй-Левицький). З відтінком достатності дії ці утворення зустрічаються зрідка. Іди ти в Січ. Як Бог поможе, Там наїсися всіх хлібів, Я їх чимало попоїв. І досі нудно, як згадаю! (Т.Шевченко); І заробітчани раді такі! Думка: хоч тиждень усмак поживляться, попоїдять м’яса (Панас Мирний).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: