Класифікації методів виховання

Слово «метод» в перекладі з грецької мови означає шлях, спосіб. В педагогіці метод трактують як шлях або спосіб досягнення пе-редбаченої виховної чи навчальної мети.

Метод виховання – це найкоротший шлях досягнення опти-мальних результатів, що відповідають поставленим виховним цілям.

Класифікація методів – це чітка система виховних впливів, інструментарій вихователя, за допомогою якого можна здійснювати формування особистості. В дидактиці є більше 10 класифікацій мето-дів навчання. У процесі розвитку педагогічної науки з’являлись різні класифікації методів виховання.

У 50-х роках загальновизнаною була класифікація методів вихо-вання, за якою виділяли три групи методів:

q Словесні (розповідь, бесіда, диспут, лекція, приклад)

q Методи привчання, або практичні (тренування, доручення, гра, труд)

q Методи заохочення і покарання

У 60-х роках було створено нову систему методів виховання:

q Методи формування морального досвіду в поведінці і діяль-ності (привчання, організація суспільно корисної діяльності, гра, змагання)

q Методи формування моральної свідомості (бесіда, диспут, роз-повідь, лекція)

q Методи заохочення і покарання

У 70-х роках методи виховання поділяли на такі групи:

q Методи, які використовуються в процесі навчання (доповідь, лекція, розповідь, семінар, бесіда, дискусія, диспут)

q Методи виховання в процесі практичної діяльності (виробнича праця, самообслуговування, політична, спортивна, ігрова діяльність)

q Методи педагогічного стимулювання (перспектива, вимога, покарання, змагання)

Крім названих, є й інші класифікації методів виховання. Най-більш ефективною для реалізації мети виховання на сучасному етапі виявилась класифікація, розроблена В.А. Сластьоніним. Автор виділив 4 групи методів виховання.

В основі першої групи методів виховання (методи формування свідомості особистості) лежить слово педагога – найпопулярніший ін-струмент в педагогічній діяльності. Василь Олександрович Сухом-линський зазначав: «В руках педагога слово – такий самий могутній засіб як музичний інструмент в руках музиканта, як фарби в руках художника. Як без музичного інструменту немає музики, так без сло-ва немає педагогіки».

Друга група – це методи формування досвіду поведінки. Ло-гічний перехід від першої групи методів до другої – це перехід від слова до діла, до конкретної справи. Адже саме завдяки цій групі методів закріплюються знання, формуються уміння, навички і звичні форми поведінки.

Третя група – методи стимулювання діяльності і поведінки – є допоміжною до двох попередніх груп, оскільки методи цієї групи ви-користовуються як стимули, що сприяють ефективному використанню методів двох попередніх груп.

Четверта група – методи самовиховання – спрямована на забез-печення студентів практичними уміннями і навичками самовиховання як найвищої форми виховання.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: