Колективні засоби захисту небезпечних зон умовно розділяють на: огороджувальні, запобіжні, сигнальні, дистанційного управління.

⇐ Предыдущая 7 8 9 10 111213 14 15 16 Следующая ⇒

Огороджувальні засоби бувають стаціонарними, знімними і переносними.

Стаціонарні – постійно закривають доступ до небезпечної зони і демонтуються при огляді, ремонті та обслуговуванні робочих органів обладнання. Це корпуси, кожухи, бар’єри, незнімні огородження тощо.

Знімні – установлюються в місцях періодичного доступу до небезпечних зон і знімаються для виконання допоміжних операції (завантаження – розвантаження сировини в машинах періодичної дії, зміни інструменту, зміна картриджу тощо). Вони обов’язково блокуються з приводом робочих органів і забезпечують їх зупинку при зміні положення знімного огородження. Блокувальні пристрої бувають механічними, електричними, фотоелектричними, електромеханічними тощо.

Переносні огородження установлюються на час виконання монтажних, ремонтних, будівельних та інших робіт.

Запобіжні пристрої забезпечують захист обладнання у автоматичному режимі від аварій і поломок та пов’язаних з цім вірогідністю травматизму. Запобіжні пристрої в залежності від відновлення працездатності обладнання підрозділяються на:

- з автоматичним включенням (запобіжний клапан, термореле та інші);

- з ручним включенням (електромагнітний вимикач, тепловий захист тощо);

- зі зміною слабкої ланки (штифти, які зрізуються; плавкі вставки; запобіжні мембрани тощо).

Сигнальні пристрої інформують працівників про роботу обладнання і виникаючих при цьому небезпечних і шкідливих виробничих факторах. Інформація буває оперативною, попереджувальною та іншою. Доводиться до працюючих світлом, кольором, знаками, звуком або їх комбінацією. Вони широко застосовуються для контролю різних параметрів: рівня, тиску, температури і вологості середовища, хімічного складу, вібрації, шуму тощо.

Дистанційне управління дозволяє усунути дію на людину вібрації, шуму, теплових випромінювань та інших небезпечних і шкідливих факторів. Воно широко розповсюджено на підприємствах харчової промисловості і в значній мірі поліпшує умови праці людини.

Індивідуальні засоби захисту використовують в тих випадках, коли використання колективних засобів захисту недостатньо або при їх відсутності. До них відносяться: глушники шуму, діелектричні рукавички, окуляри, протигази, хімічний одяг, кольчужні рукавички, каски і широкий клас інших засобів захисту.

3. Заходи безпеки при проектуванні та експлуатації технічних систем (технологічного обладнання і технологій)

Розробка заходів і засобів безпеки від відомих та вірогідних НШВФ – основне завдання при розробці і проектуванні сучасних технічних систем.

Ідеологія цього завдання визначена ГОСТ 12.3. 002 – 75 ССБТ Процессы производственные. Общие требования безопасности (СТ СЭВ 1728-79) і ГОСТ 15.001-73 Разработка и постановка продукции на производство. Основные положения. Вони передбачають:

- усунення безпосереднього контакту робітників з вихідними матеріалами, заготовками, напівфабрикатами, готовою продукцією і відходами виробництва;

- заміну технологічних операцій і процесів, які генерують небезпечні і шкідливі виробничі фактори на процеси, в яких ці фактори відсутні або менш небезпечні;

- комплексну механізацію і автоматизацію виробництва;

- застосування дистанційного керування технологічними процесами і операціями при наявності НШВФ;

- герметизацію обладнання;

- застосування засобів колективного захисту робітників;

- раціональну організацію праці і відпочинку з метою профілактики монотонності і гіподинамії, зниження важкості праці;

- своєчасне отримання інформації про виникнення НШВФ виробничих факторів при виконанні окремих технологічних операцій;

- запровадження систем керування технологічними процесами, які забезпечують захист робітників і аварійне вимкнення промислового обладнання;

- своєчасне видалення і знешкодження відходів виробництва, які є джерелами НШВФ;

- забезпечення пожежо- і вибухобезпеки;

- раціональне розташуванням цехів, дільниць;

- технічне оснащення робочих місць;

- відповідність виробничих приміщень вимогам безпеки;

- способи зберігання, транспортування відходів, їх утилізації;

- дотримання вимог безпеки виробничим персоналом тощо.

Вимоги безпеки при експлуатації технологічних процесів і обладнання повинні бути передбачені у технологічній документації. Об’єм цих вимог визначається вказівками РД 50-134-78.

У виробничому приміщенні умови праці в значній мірі залежать від розміщення технологічного обладнання, відповідності його ергономічним вимогам і організації робочих місць.

Основне технологічне і допоміжне обладнання у виробничих приміщеннях розташовується і компонується у відповідності до галузевих норм технологічного проектування та галузевих правил з охорони праці.

Основні вимоги галузевих норм:

- послідовність розташування згідно технологічної схеми;

- максимальне забезпечення безпеки робіт;

- зручність налаштування, обслуговування, ремонту;

- забезпечення максимального значення коефіцієнта природного освітлення (КПО);

- забезпечення нормованих показників мікроклімату робочої зони і виробничих приміщень тощо.

Основні норми ширини проходів при розміщенні обладнання для магістральних (генеральних проходів) не менше 1,5 м; між обладнанням не менше 1,2 м; між стінами виробничих будівель і обладнанням не менше 1,0 м. Вони збільшуються на 0,75 м при однобічному розташуванні працюючих від проходів і не менш ніж на 1,5 м при двобічному розташуванні працюючих від проходів. Ширина проїздів установлюється в залежності від виду транспорту, який використовується, з урахуванням радіуса його повороту. Для ремонту і обслуговування відстань від обладнання до стін повинна бути не менше 0,7 м.

⇐ Предыдущая 7 8 9 10 111213 14 15 16 Следующая ⇒

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных