Методика виконання окремих

Вступ

Контрольна робота (КР) є самостійною роботою курсанта, студента, слухача вищого навчального закладу з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” за спеціальністю “Пожежна безпека”. Контрольна робота виконується з метою закріплення, поглиблення та узагальнення знань, отриманих курсантами, студентами та слухачами під час вивчення розділу «Оцінка безпеки потенційно небезпечних об’єктів» дисципліни „Пожежна безпека промислових та сільськогосподарських виробництв", а також практичного застосування цих знань до комплексного розв'язання конкретної інженерної задачі щодо забезпечення техногенної безпеки об’єктів.

Метою КР є розвиток самостійності і професійних навичок курсантів, студентів та слухачів, закріплення отриманих ними знань з дисциплін "Пожежна безпека промислових та сільськогосподарських виробництв» і «Пожежна безпека технологічних процесів та апаратів» в галузі забезпечення пожежної і техногенної безпеки об'єктів, виробництв та технологій.

Ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру значною мірою визначається станом потенційно небезпечних об’єктів (ПНО), попереднє дослідження небезпеки яких дозволяє виділити об’єкти підвищеної небезпеки. Процедура ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки здійснюється відповідно до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки».

Під час виконання курсової роботи курсанти, студенти та слухачі також набувають навичок щодо оформлення результатів ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки відповідно до вимог законодавчих та нормативних актів.

Знання, що отримані під час виконання курсової роботи, можуть бути корисними при виконанні дипломного проекту.

Виконуючи КР, курсанти, студенти, слухачі повинні:

- кваліфіковано вирішувати технічні задачі по забезпеченню пожежної та техногенної безпеки об'єктів народного господарства;

- навчитися виконувати розрахунки, аналізувати і розробляти технологічні документи, складати пояснювальні записки;

- оволодіти сучасними методами розрахунків, в тому числі із застосуванням ЕОМ;

- навчитися користуватися державними і галузевими стандартами, нормативно-технічною і довідковою літературою.

1. ВИБІР ЗАВДАННЯ ТА ПОРЯДОК РОЗРОБКИ І ЗАХИСТУ контрольної РОБОТИ

Основним загальним завданням при виконанні курсової роботи є виконання ідентифікації об’єкта підвищеної небезпеки, за результатами якої необхідно розробити відповідні документи з дотриманням вимог законодавчих та нормативних актів. Для кожного курсанта, студента (слухача) в індивідуальному порядку в завданні визначається конкретний об’єкт (об’єкти), дослідження яких здійснюється самостійно. Вимоги та рекомендації до виконання процедури ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки наведені в навчально-методичному посібнику «Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки» (автори: О.П.Михайлюк, В.В.Олійник, А.О.Михайлюк, Х.:УЦЗУ, 2007.-190с.).

Кожний курсант, студент (слухач) виконує курсову роботу за своїм варіантом, номер якого визначається за порядковим номером в списку прізвищ навчальної групи. Завдання, вихідні дані до них та номера варіантів вказані в таблицях додатку 1.

До виконання КР курсанти, студенти (слухачі) приступають після отримання індивідуального завдання від викладача згідно з навчальним планом вивчення дисципліни. Керівник КР також встановлює термін представлення курсової роботи до захисту, який визначається відповідно до навчального плану дисципліни.

Індивідуальні консультації курсантів, студентів (слухачів) щодо вимог до виконання КР, особливостей її виконання проводяться на практичних заняттях та при проведенні індивідуальних консультацій.

Навчально-методична, нормативна та довідкова література, що необхідна для виконання КР, наведена у списку літератури до даних методичних вказівок.

Виконання КР курсантами, студентами (слухачами) здійснюється під час самостійної роботи.

До захисту КР допускаються курсанти, студенти (слухачі), що успішно виконали в термін всі розділи індивідуального завдання і належним чином оформили всі результати, що були отримані під час виконання курсової роботи.

Представлена до захисту КР повинна містити:

- завдання на курсову роботу;

- пояснювальну записку;

- Повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки (форма ОПН-1).

2. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Структура пояснювальної записки повинна повністю розкривати процедуру виконання ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, яка регламентується ст.9. Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» та Постановою Кабінету Міністрів України №956 від.07.2002 р. «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки». У зв’язку з цим при виконанні КР курсант, студент, слухач повинен дотримуватись вимог даних документів. Методика процедури виконання ідентифікації з наведенням прикладів кількісної оцінки небезпеки об’єктів, а також рекомендацій до оформлення результатів ідентифікації наведена в навчально-практичному посібнику [4].

Структура пояснювальної записки КР повинна містити наступні розділи:

Вступ

1. Загальні відомості про об’єкти, що підлягають ідентифікації.

2. Визначення кількості потенційно небезпечних об’єктів.

3. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки

3.1. Визначення сумарних мас індивідуальних небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки

3.2. Визначення категорій та груп небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки

3.3. Визначення сумарних мас категорій та груп небезпечних речовин

3.4. Визначення нормативу порогових мас небезпечних речовин з врахуванням відстаней до життєво важливих об’єктів

4. Розробка документів за результатами ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки (форма ОПН-1).

Висновок.

Список використаної літератури.

Методика виконання окремих

розділів курсовоЇ РОБОТИ

Виконання окремих розділів КР може викликати певні труднощі. У зв’язку з цим нижче наводимо деякі рекомендації щодо виконання розділів курсової роботи.

У вступі КР необхідно розкрити важливість виконання ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, показати роль цієї процедури у забезпеченні пожежної та техногенної безпеки об’єктів, звернути увагу на законодавче та нормативно-правове забезпечення. Також необхідно навести статистику аварій та надзвичайних ситуацій, що виникли на об’єктах, що розглядаються.

В розділі 1 необхідно дати загальну характеристику об’єктів, що розглядаються, вказуючи їх кількість, наявність небезпечних речовин та матеріалів, технологічних процесів та апаратів, їх об’єми та умови експлуатації. Також необхідно описати місцерозташування даного об’єкта, враховуючи наявність близько розташованих життєво важливих об’єктів.

Визначення кількості потенційно небезпечних об’єктів (розд.2) передбачає виділення структурних підрозділів, до складу яких входять технологічні установки, що містять небезпечні речовини. Це можуть бути структурні підрозділи суб’єкта господарської діяльності (виробництво, цех, відділення, дільниця, естакада тощо), в яких експлуатуються сукупність пов’язаних між собою потоками в один технологічний цикл апаратів, цистерн, сховищ, складських приміщень (потенційно небезпечний об’єкт за адміністративною ознакою). Вони вважаються одним об’єктом, коли відстань між ними менше 500 м. За відстань між потенційно небезпечними об'єктами приймається відстань між найближчими апаратами (резервуарами) цих об'єктів. Даний розділ можна представити і графічно, вказуючи на схемі розміщення відстані між об’єктами. Приклади визначення кількості потенційно небезпечних об’єктів наведені в розділі 3.1.[4].

Розділ 3 є основним для курсової роботи і представляє повне та глибоке дослідження небезпеки потенційно небезпечних об’єктів з метою визначення об’єктів підвищеної небезпеки. Даний розділ повинен бути виконаний з дотриманням вимог методики ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, що регламентується Постановою Кабінету Міністрів України №956 від.07.2002 р. «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки».

Процедура ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів полягає в тому, що на підставі спеціальних розрахунків, із загальної кількості об’єктів, де виготовляються, використовуються, переробляються або транспортуються небезпечні речовини – виявляються ті, що являють особливу небезпеку.

Під час проведення ідентифікації для кожного потенційно небезпечного об’єкта спочатку розраховується сумарна маса кожної індивідуальної небезпечної речовини із зазначених у Нормативах порогових мас індивідуальних небезпечних речовин, або сумарна маса кожної небезпечної речовини, яка за своїми властивостями може бути віднесена до будь-якої категорії небезпечних речовин, зазначених у Нормативах порогових мас небезпечних речовин за категоріями.

Для цього рекомендується із завдання на курсову роботу скласти список усіх речовин, що обертаються на даному об’єкті. Потім виділити із списку ті речовини, які містяться в додатку 3 [3] і є індивідуальними небезпечними речовинами. З інших речовин необхідно виділити ті, що за своїми властивостями можуть бути віднесені до категорій небезпечних речовин відповідно до п. 1 та додатку 2 [3].

Для визначення сумарної маси індивідуальних небезпечних речовин необхідно визначити їхню кількість у кожному апараті і трубопроводі відповідно до вимоги п. 7. [2], тобто необхідно встановити розподіл небезпечних речовин в технологічному обладнанні. Після встановлення розподілу небезпечних речовин в обладнанні здійснюється їх підсумовування відповідно до встановлених правил згідно [2].

Якщо виявиться, що сумарна маса на цьому об’єкті хоча б однієї з небезпечних речовин дорівнює або перевищує норматив порогової маси небезпечної речовини, зазначеної у додатку 2 [3], цей об’єкт вважається ідентифікованим.

По тих потенційно небезпечних об’єктах (апаратах), в яких сумарна маса окремої небезпечної речовини не перевищує норматив порогової маси, проводяться процедури уточнення нормативу порогової маси з урахуванням відстані від місць великого скупчення людей.

На випадок, якщо сумарна маса ні однієї з небезпечних індивідуальних речовин з урахуванням відстані до місць великого скупчення людей не перевищує нормативи порогової маси, всі небезпечні речовини, включаючи і ті, що перелічені в додатку 3 об’єднуються за їх категорією (додаток 4) та по групах за видами аварій (додаток 2).

При визначенні категорії небезпечних речовин необхідно детально вивчати фізико-хімічні, вибухопожежонебезпечні та токсичні властивості речовин, а також їх специфічні особливості. При цьому слід користуватися довідковою та науково-технічною літературою [5-6].

На випадок, якщо сумарна маса ні однієї з категорій небезпечних речовин не перевищує норматив порогової маси небезпечних речовин за категоріями, визначається група небезпечних речовин.

Визначення груп небезпечних речовин здійснюється згідно з п.2 [2], відповідно до якого категорії небезпечних речовин поєднуються в групи за видами аварій, які можуть відбутися, виходячи із властивостей небезпечних речовин та уражальних факторів цих аварій.

Після визначення груп небезпечних речовин розраховується сумарна маса кожної з них. Сумарна маса небезпечних речовин однієї групи визначається шляхом додавання величин сумарної маси кожної небезпечної речовини, що використовується або виготовляється, переробляється, зберігається чи транспортується на об’єкті.

У разі, коли небезпечна речовина за своїми властивостями може бути віднесена до декількох груп, сумарна маса її враховується у кожній групі, до якої вона може бути віднесена.

У разі, коли сумарна маса небезпечних речовин, об’єднаних за їх категорією та за видами аварій у групи, дорівнює або перевищує порогову масу, ідентифікація вважається закінченою і об’єкту присвоюється відповідний клас небезпеки.

В тих випадках, коли сумарна маса категорій та груп небезпечних речовин менша за порогову масу, але відстань від потенційно небезпечного об’єкта до місць великого скупчення людей (стадіони, кінотеатри, лікарні, школи тощо), житлових масивів, транспортних магістралей, промислових, природоохоронних та життєво важливих цивільних об’єктів менше 500 м для речовин, віднесених до 1-ї та 2-ї груп, і менше 1000 м для речовин, віднесених до 3-ї групи, порогова маса повинна бути зменшена відповідно до п. 16 [2]. В цьому випадку в якості розрахункової приймається відстань від життєво важливого об’єкта до найближчого від нього апарата (резервуара) потенційно небезпечного об’єкта.

Заключним етапом виконання курсової роботи є складання відповідного документу за результатами ідентифікації - повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1. Приклад та зразок складання даного документу наведений у роз.3.6 [4]. Обов’язковою вимогою при розробці даного документу є складання таблиць 1 та 2 з дотриманням форми заповнення.

Також необхідно звернути увагу на те, що обов’язковими до пояснювальної записки є складання таблиць з результатами визначення та розрахунку мас небезпечних речовин (розд. 3.2, розд.3.3.), визначення мас та порогових мас небезпечних речовин та мас і порогових мас груп небезпечних речовин (розд.3.3.). Приклади розробки та заповнення відповідних таблиць наведені в [4].

Обов’язковими до пояснювальної записки КР є висновок за результатами ідентифікації та список використаної законодавчо-нормативної, наукової, навчально-методичної та довідкової літератури.

Розрахунки, що виконуються в курсовій роботі, необхідно супроводжувати розшифруванням розрахункових формул (поясненнями величин, що входять до формул, та їх розмірностями в системі СІ).

Посилання на літературні джерела, що використовуються в роботі, необхідно вказувати у квадратних дужках за текстом.

При виконанні курсової роботи необхідно додержуватись послідовності при роботі над текстом, виконання вимог до оформлення переліку використаної літератури. Рекомендується використовувати наукові тези, доповіді, інформаційні листи, огляди і описи надзвичайних ситуацій.

3. Завдання для КОНТРОЛЬНОЇ роботи

Кожний курсант, студент (слухач) виконує контрольну роботу за своїм варіантом, номер якого визначається за порядковим номером в списку прізвищ навчальної групи. В таблицях до завдання по горизонталі визначається номер, який співпадає з порядковим номером за списком навчальної групи. Даний номер і є варіантом до завдання на контрольну роботу.

Нижче представлені завдання до виконання курсової роботи

Завдання №1.

Визначити чи є цех нанесення лакофарбових матеріалів на машинобудівному заводі об’єктом підвищеної небезпеки, якщо до його складу входять відділення фарбування та склад лакофарбових матеріалів. Фарбування виробів на підприємстві здійснюється методом пневматичного розпилення в фарбувальних камерах. Склад лакофарбових матеріалів містить ємності (об’ємом 10 л кожна) з фарбами: емаль ПФ-115; АС-192 та ємності з розчинниками (об’ємом 20 л кожна): уайт-спірит; ацетон; ксилол, розчинник 649. Ступінь заповнення ємностей – 0,8. Технологічні процеси здійснюються при атмосферному тиску та температурі 25⁰С.

За результатами ідентифікації розробити відповідні документи.

Вихідні дані, що необхідні для виконання ідентифікації, наведені в таблиці №1 Додатку.

Завдання №2.

До складу товарно-сировинного майданчика нафтопереробного підприємства входять два резервуарних парки з нафтопродуктами. Основними технологічними установками даних об’єктів є резервуари типу РВС. Умови зберігання нафтопродуктів: робочий тиск – атмосферний, температура навколишнього середовища, коефіцієнт заповнення резервуарів - 0,9.

Визначити чи є даний склад нафтопродуктів об’єктом підвищеної небезпеки. За результатами ідентифікації розробити відповідні документи.

Вихідні дані, що необхідні для виконання ідентифікації, наведені в таблиці №2 Додатку.

Завдання №3.

На майданчику науково-виробничого підприємства розташовані 2 склади для зберігання хімічних речовин та реактивів. На складі №1 хімічні реактиви зберігаються в ємностях об’ємом 5 л кожна. На складі №2 зберігаються лужні метали. Умови зберігання хімічних речовин: тиск атмосферний, температура 20⁰С. Ступінь заповнення ємностей становить 0,8.

Виконати ідентифікацію складських об’єктів підприємства. За результатами ідентифікації розробити відповідні документи.

Вихідні дані, що необхідні для виконання ідентифікації, наведені в таблиці №.3. Додатку.

Завдання №4.

Спиртосховище лікеро-горільчаного виробництва вміщує вертикальні резервуари діаметром 9 м та висотою 8 м., в яких зберігається етиловий спирт. Умови зберігання етилового спирту – атмосферний тиск, максимаотна температура – 25⁰С. Поряд з будівлею спиртосховища розташований резервуарний парк з мазутом (резервуари об’ємом 1500 м³ кожний).

Визначити, чи є спиртосховище лікеро-горільчаного підприємства об’єктом підвищеної небезпеки.

За результатами ідентифікації розробити відповідні документи.

Вихідні дані, що необхідні для виконання ідентифікації, наведені в таблиці №4 Додатку.

Завдання №5.

Виконати ідентифікацію газонаповнюючої станції. До основних виробничих підрозділів даного об’єкту відносяться газокомпресорний цех та склад скраплених газів. На складі гази зберігаються в резервуарах: метан в резервуарі об’ємом 50м³; пропан – об’ємом 25м³, бутан – об’ємом 25 м³. Максимальна кількість газів, що обертаються в газокомпресорному цеху, представлена в табл.5. Додатку.

За результатами ідентифікації розробити відповідні документи.

Завдання №6.

Визначити чи є м’ясокомбінат м. Н-ська об’єктом підвищеної небезпеки, якщо основними виробничими спорудами даного підприємства є холодоцех та склад нафтопродуктів. В холодильних установках обертається аміак. Вихідні дані, що необхідні для виконання ідентифікації, наведені в таблиці №.6. Додатку.

За результатами ідентифікації розробити відповідні документи.

Література

1. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» 18.01.2001 р.

2. Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.02. №956.

3. Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.02. №956.

4. Михайлюк О.П., Олійник В.В., Михайлюк А.О. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки: Навчально-методичний посібник.-Х.:УЦЗУ, 2007.-190 с.

5. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения: Справ. изд.: в 2-х кн. /А.Н.Баратов и др. -М.: Химия, 1990. - Кн.1. - 496 с. - Кн.2. -384 с.

6. Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей. Т.1. «Органические вещества». Под редакцией Н.В.Лазарева и Э.Н.Левиной. Издание 7-е, переработанное и дополненное. – Л.: Химия. 1977.

Таблиця 4.