Організаційні форми.

Його функції

1. Ресурсна - мобілізація капіталу сировинних, людських ресурсів.

2. Організаційна - організація виробництва, збуту, маркетингової діяльності.

3. Творча - ініціатива, пошук, ризик.

Організаційні форми.

1. Одноосібне підприємництво.

2. Колективне підприємництво або партнерство.

3. Корпорація.

Матеріальною основою бізнесу є гроші, тобто первісний капітал.

Первісне нагромадження капіталу – це двосторонній процес: з одного боку безпосередні виробники відокремлюються від засобів виробництва (втрачають їх) і перетворюються в найманих робітників, а з іншого - експропрійовані засоби виробництва зосереджуються в руках невеликої групи власників як первісний капітал.

На Заході первісне нагромадження капіталу відбувалося за рахунок пограбування колоній, обгородження земель, боргової кабали.

В Україні первісне нагромадження капіталу відбулося в процесі роздержавлення та приватизації власності за недосконалості юридичних законів або їх порушення. Причому значна частина коштів, на жаль, вкладена за кордоном.

2. Перетворення грошей у капітал. Загальна формула капіталу. Виробництво додаткової вартості.

Таким чином для бізнесу потрібні гроші, первісний капітал. Але гроші самі по собі ще не є капіталом. Рух грошей, як еквівалента, тобто посередника в обігу відбувається за формою:

(Товар – Гроші – Товар – штрих).

А рух грошей, як капіталу, тобто з метою їх збільшення йде за формою:

(Гроші – Товар – Гроші – штрих).

Де , тобто початкова сума + певний приріст грошей. Цей приріст, тобто надлишок над початковою сумою, називається додатковою вартістю.

Таким чином капітал – це зростаюча вартість, вартість, що приносить додаткову вартість.

Формулу називають загальною формулою капіталу, тому що вона відбиває його рух незалежно від сфери та епохи. Гроші самі по собі не капітал, а перетворюються в нього лише тоді, коли створюють додаткову вартість.

Виникає питання про природу додаткової вартості, її джерело. На поверхні явищ складається враження, що вона створюється в сфері обігу, тобто в торгівлі, і породжена нееквівалентним, нерівноцінним обміном. Насправді це не так, тому що:

1). У сфері обігу нова вартість не створюється, там лише змінюється її форма (товарна в грошову і навпаки). Отже додаткова вартість тут теж не створюється.

2). Нерівноцінний обмін лише перерозподіляє наявну вартість (те, що губить один, одержує інший).

Таким чином у сфері обігу, тобто в торгівлі, додаткова вартість не створюється. Тому її джерело треба шукати в сфері виробництва.

У виробництві беруть участь речовинні й особисті фактори. Засоби виробництва самі по собі не створюють нову вартість, їхня вартість переноситься на товар конкретною працею працівника без зміни. Виходить, джерело додаткової вартості - особливий товар - робоча сила.

Робоча сила – це здатність людини до праці, сукупність фізичних і духовних сил, які він використовує у виробництві. В ринковій економіці робоча сила перетворюється на товар, тому що для цього є дві умови:

1. Особиста свобода людини;

2. Відсутність у працівника засобів виробництва.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: