Конституція Франції.

Змістовий модуль 2. Заняття 17. Тема 17. Основи конституційного права Франції.

Форма державного устрою. Місцеве самоврядування і управління.

[2]: с. 310-338)

Конституція Франції.

Конституція Франції складається з 3 документів: Декларації прав людини і громадянина 1789 р., прийнятої під час Великої французької революції; преамбули Конституції 1946 р.; Кон­ституції 1958 р., в якій містяться посилання на вказані вище документи і деякі міжнародні акти. Конституція разом з пре­амбулою включає 93 статті, об'єднані в 15 розділів.

Істотний вплив на зміст Конституції здійснили обставини, в яких вона приймалася. В умовах найгострішої внутрішньополі­тичної і зовнішньополітичної кризи, основною причиною якої стала боротьба Алжиру за звільнення від колоніальної залежнос­ті, парламент погодився на значне розширення повноважень Пре­зидента (Шарля де Голя). Проект Конституції був обговорений в Консультативній раді, створеній для її підготовки, і в Раді мі­ністрів, а потім схвалений на референдумі 28 жовтня 1958 р.

Конституція Франції в основному регулює відносини органів влади держави. Вона проголошує принципи національного суве­ренітету, вільного самовизначення народів колоній (зокрема, такі як "свобода, рівність і братерство", "правління народу, за волею народу і для народу"); закріплює принцип непоруш­ності республіканської форми правління, пріоритет норм міжнародного права над внутрішнім законодавством тощо.

Конституція Франції "жорстка". Для внесення до неї змін необхідно спочатку окреме рішення більшості у обох палатах парламенту, а потім спільне рішення палат більшістю 3/5 від загального числа голосів.

Конституційний контроль здійснюється 2 органами — Кон­ституційною радою і Державною радою. Перший розглядає конституційність актів парламенту, другий — актів органів вико­навчої влади.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: