Організаторські здібності, вміння працювати з дитячим колективом.

Учитель повинен вміти організувати як себе, так і вихованців для різних видів діяльності. У навчально-виховному процесі встановлюються не лише парні стосунки: учитель учень, а взагалі стосунки між учителем і дитячим колективом. Почуття колективізму – споконвічна риса людини, прагнення до її ствердження і задоволення. Вміння організувати колектив, працювати з ним - це, з одного боку, запорука успіху навчально-виховної роботи, а з другого – підготовка учнів до активної діяльності в умовах співіснування в соціальних колективах дорослих.

6. Всебічний розвиток. Діти схильні до активного пізнання оточуючої дійсності, бажають на безліч питань отримати відповіді. І, насамперед, вони чекають задоволення своїх пізнавальних інтересів від батьків та вчителів. Оскільки більшість батьків не має належної педагогічної підготовки, то вчителеві доводиться самому щоденно допомагати учням свідомо пізнавати невідомий для них світ природи і суспільних стосунків. Тому, окрім глибоких знань в межах своєї навчальної дисципліни, учитель має володіти певним рівнем знань з різноманітних галузей. А це досягається лише щоденною копіткою працею. Адже учні досить високо цінують обізнаність, свого вихователя.

7. Принциповість і вимогливість. Ці якості лежать в основі педагогічного спілкування з вихованцями. Принципи – це вихідні положення певної діяльності, що ґрунтуються на внутрішніх переконаннях особистості. У сфері виховання вчитель повинен мати міцний Ґрунт, певне вістря, навколо якого і будується уся його діяльність. Принциповість педагога має: випливати з глибокого розуміння ним виховних завдань, знань закономірностей навчально-виховного процесу, особливостей анатомо-фізіологічного і психічного розвитку дітей певної вікової групи. Вимогливість діалектичне пов’язана з процесом: переконування. Вимогливість – це той інструмент, за допомогою якого учитель допомагає вихованцеві сформувати у собі певні вміння і навички.

8. Оптимізмі, любов до життя. Учитель завжди працює з колективом дітей. А для них характерні почуття радості, веселості, мажорності. Тому вчитель передусім повинен задавати тон оптимізму. Одночасно, він має вірити у силу вихованців, в те, що в процесі виховання можна сформувати благородні риси навіть у безнадійного школяра.

9. Чуйність, гуманне ставлення до людей. Праця вчителя-вихователя спрямована на створення найбільших цінностей на землі – скарбів розуму і душі. В умовах масового технократичного впливу на особистість відірваність значної частини дітей від природи, багатолітній прес жорстокого тоталітаризму вкрай негативно впливають на формування ніжності, чуйності, глибокої поваги до людини, бачення в ній найбільшої цінності в житті. Тому учитель своєю чуйністю, гуманістичною спрямованістю має в першу чергу компенсувати те негативне, що не дає змоги прорости у дитячих серцях паросткам доброти. Школа в особі вчителя має стати тим духовним храмом, де кожна дитина відчула до себе чуйне, гуманне ставлення, мала змогу знайти у цьому храмі захист від впливу жорстокості, зневаги до неї.

10. Творчий склад мислення. Ця якість також зумовлюється винятковими особливостями професії учителя. З одного боку, учителеві необхідно постійно перебувати у творчому пошуку при підготовці уроку. Урок – це своєрідна невелика вистава. Тому учителеві доводиться виступати в ролі і автора сценарію, і режисера, і актора. Без творчого підходу тут не обійтися. З іншого боку, вихователь постійно спілкується з учнями на уроці, поза уроком, щоденно потрапляє в різні педагогічні ситуації, в яких йому доводиться невідкладно вирішувати безліч завдань, і використати тут якісь формули, рівняння чи алгоритми аж ніяк не можна. Успіх залежить лише від майстерності вихователя.

11. Тактовність. Педагогічний такт – це почуття міри, відчуття конкретного стану вихованця, що підказує вихователеві найделікатніший спосіб поведінки у спілкуванні з учнями в різних сферах діяльності, вміння обирати найбільш доцільний підхід до особистості у системі виховних взаємин з нею. Педагогічний такт допомагає вихователеві спілкуватися з учнями на основі розуміння їх психічного стану в конкретних обставинах, приймати доцільні рішення, які не гальмують дій вихованців, а спонукають їх до активної, раціональної праці.

На основі особистих якостей у процесі професійної підготовки у педагога мають бути сформовані необхідні педагогічні вміння. Психолого-педагогічні якості у поєднанні із вміннями створюють надійні підвалини для формування педагогічної майстерності.

Зважаючи на характер і особливості педагогічної діяльності варто виділити такі вміння учителя-вихователя.

1. Конструктивні вміння, які забезпечують:

— планування навчально-виховної роботи відповідно до вимог навчальних планів і програм;

— вибір доцільних форм і видів діяльності;

— вибір дійових методів виховного впливу;

— планування перспективних напрямів керівництва дитячим колективом;

— здійснення індивідуального і диференційованого підходу до учнів.

2. Комунікативні вміння, які передбачають в цілому забезпечення адекватних стосунків з колективом та окремими вихованцями ї допомагають:

- встановлювати педагогічне вмотивовані контакти з учнями, колективом, батьками, своїми колегами;

- регулювати міжособистісні стосунки учнів у первинному колективі (на рівні класу, групи), а також взаємини первинного колективу із загально-шкільним.

3. Організаторські вміння є запорукою:

- організації і керування дитячими колективами, забезпечення їх розвитку;

- забезпечення педагогічне доцільної діяльності дитячих колективів;

- надання допомоги дитячим громадським організаціям;

- організації роботи з батьками, залучення громадськості на допомогу. школі у вихованні дітей.

4. Дидактичні вміння, які допомагають:

- пояснювати учням зміст навчального матеріалу з урахуванням їхнього віку

- керувати самостійною пізнавальною діяльністю учнів, сприяти розвитку у них інтелектуальних потенційних можливостей;

- озброювати школярів методами самостійної пізнавальної діяльності.

5. Перцептивні вміння (від лат. регсерііо - сприймання, пізнання; чуттєве сприйняття, розуміння і оцінка людьми соціальних об’єктів – інших людей, самих себе, груп та ін.); до яких належать:

- здатність проникати у внутрішній світ школярів; адекватно сприймати і розуміти психічний стан вихованців;

- спостережливість, яка дає, змогу розуміти реальний стан вихованця в конкретній ситуації.

6. Сугестивні вміння (від лат. – навіюю), які проявляються у безпосередньому емоційно-вольовому впливі на вихованців з метою створення у них певного стану, спонукання до конкретних дій.

7. Пізнавальні вміння охоплюють:

— вивчення учнів, дитячого колективу, складання характеристик;

— вивчення нової психолого-педагогічної та іншої літератури, використання досягнень науки у практиці;

— аналіз передового педагогічного досвіду і його творче використання у власній практиці.

8. Прикладні вміння лежать в основі:

- володіння вміннями і навичками творчого характеру малювати, танцювати, грати на музичних інструментах, вишивати, ліпити, моделювати, плести та ін;

- володіння технічними засобами навчання, комп’ютерною технікою.

9. Вміння в галузі педагогічної техніки. Педагогічна техніка – це сукупність раціональних засобів і прийомів та особливостей поведінки учителя-вихователя, скерованих на ефективну реалізацію обраних ним методів навчально-виховної роботи з окремим вихованцем або колективом відповідно до потреб і особливостей конкретних об’єктивних та суб’єктивних обставин. У процесі оволодіння педагогічною технікою учитель має виробити такі вміння:

- одягатися з урахуванням індивідуальних особливостей, прийнятого у суспільстві стилю, вимог культури та особливостей діяльності;

- володіти собою, оцінювати свої почуття у конкретній ситуації, психічний стан вихованців, обирати потрібну тактику дій відповідно до педагогічних завдань;

- володіти голосом, тоном, темпом, ритмом педагогічного мовлення;

- володіти жестами і мімікою;

- уміння ходити, стояти, сидіти;

- володіти навиками психотехніки (вміння застосовувати знання про психіку людини для розв’язання практичних завдань).

Процес оволодіння педагогічними вміннями досить складний. Він триває у період отримання професійної освіти, а також у процесі практичної діяльності.

Завдання для практичної роботи:

1. Публічний виступ на тему "Я і моя професія".

2. Написання твору "Чому я вибрав професію вчителя?"

Запитання для самоконтролю:

1. Якими якостями повинен володіти вчитель?

2. Які функції вчителя?

3. В яких навчальних закладах готують вчителів?

4. Яких ви знаєте видатних педагогів сучасності?

5. Якими вміннями повинен володіти вчитель?

6. Назвіть рівні акредитації ВНЗ.

7. Освітньо-кваліфікаційні рівні ВНЗ, перерахуйте і поясніть.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: