Основні вимоги до усного виступу.

В будь-якому усному виступі (і у відповіді учня на уроці, і в промові на зборах, в доповіді, лекції) головне – зміст. Тому перш за все потрібно знати матеріал з приводу якого ви робити виступ і що конкретно ви хочете сказати. Якщо ж до виступу ви не готові, то ніяка; красномовність вам не допоможе.

Структура усного виступу:

1. Яскравий вступ.

2. Основний зміст.

3. Узагальнюючі висновки.

Важливу роль відіграє побудова виступу. Потрібно заздалегідь продумати початок виступу (вступ): можна розпочати з постановки головного питання, або розкрити значення теми, що розглядається, або відразу зацікавити слухачів, навівши яскраві факти, які пов”язані з темою вашого виступу. Щоб аудиторія, яка присутня на вашому виступі, побачила, що лектор уже прибув і почав свій виступ.

При викладі основного змісту виступу необхідно не тільки поділити його на змістовні частини (пункти), але і в кожній частині виділити складові елементи (підпункти), тобто при підготовці до виступу треба скласти розгорнутий план, який ви використаєте під час своєї промови. У плані і безпосередньо у самому виступі потрібно дотримуватися строгої послідовності, робити чіткі переходи від одного питання до іншого, підкріплювати висловленні думки переконливими аргументами та конкретними прикладами. І в разі втрати думки ви зможете завжди подивитися в план який допоможе налаштуватися на потрібний курс виступу.

Закінчуючи свій виступ, зробіть узагальнюючий висновок, який словесно можна виділити так: "Таким чином...", "Отже...". "Все це свідчить про...". І не забудьте подякувати слухачам за увагу.

Багато залежить і від словесної форми виступу. Необхідно якомога ширше використовувати словниковий запас мови (не забувайтеся його поповнювати шляхом перечитування книжок). Намагайтеся підсилити емоційність виступу, щоб він не тільки впливав на розум слухачів, але й викликав певні почуття.

Важлива також і техніка мовлення. Головним її складовим елементом є інтонація, вміння вимовляти слова та фрази з певним підтекстом. Емоційне забарвлення слів, зміна сили звучання голосу, прискорення або уповільнення темпу мовлення, підвищення або зниження тону виступу – все це дозволяє уникнути монотонності, виділити основні думки, висновки. Потрібно також удосконалювати свою дикцію: правильно, чітко вимовляти всі звуки та слова.

Вирішальне значення має також контакт із слухачами. Щоб мати такий контакт, необхідний „зворотній зв’язок”: виступаючий повинен весь час слідкувати за тим, як його слухають, як сприймається аудиторією все те, про що він говорить. І якщо бачиш, що тебе перестали слухати, що увага зменшилась, значить потрібно змінити частково щось у своєму виступі: перейти до більш цікавого матеріалу, поставити перед слухачами якісь запитання, посилити емоційність свого мовлення.

Правила суперечки.

При обговоренні питань можуть висловлюватися різні, навіть протилежні точки зору. В цьому випадку потрібно діяти за такими правилами:

1. По-перше, потрібно з’ясувати предмет суперечки, для чого чітко сформулювати точки зору.

2. Доводити свою правоту двома способами: наводити переконливі аргументи та спростовувати доводи супротивника.

3. Не переходити до взаємних образ, не намагатися принизити свого супротивника.

4. Суперечку вести не для того, щоб обов’язково отримати перемогу, а для того, щоб дійти до істини.

Оволодіння красномовністю.

Наполегливою працею завжди можна досягти вміння добре говорити. Вчитися можна у своїх вчителів, читаючи художню літературу, використовуючи передачі телебачення, радіо, театральні вистави, кінофільми. Але головне – це надбання практичного досвіду:

· частіше виступайте перед своїми ровесниками; сперечайтесь із ними;

· робіть доповіді на заняттях гуртка або факультативу;

· кожну свою відповідь на занятті намагайтеся зробити якомога красномовнішою;

· рецензуйте відповіді інших студентів;

· самокритично оцінюйте свою відповідь;

· систематично користуйтесь тлумачним, орфографічним та іншими словниками.

Важливою формою роботи є рецензування відповіді студентів (в усній і письмовій формі). Рецензувати відповідь товариша потрібно так, щоб не образити його.

Схема рецензування відповіді

1. Чи послідовно, за планом викладався матеріал? (якщо план оголошувався)

2. Чи достатньо повною була відповідь?

3. Чи переконливе було пояснення?

4. Чи зроблено узагальнюючий висновок?

5. Які помилки допущено?

6. Чи правильною та виразною була відповідь студента? (техніка мовлення)

Завдання для практичної роботи:

1. Конструювання усного виступу на різні теми (мікро-виступи презентації)

2. Заслуховування рефератів

Запитання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте вимоги до усного виступу.

2. Які ви знаєте елементи техніки мовлення?

3. Яких правил потрібно дотримуватись при суперечці?

4. Етапи підготування усного виступу.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: