Сучасна система психології як науково-практична сфера суспільної діяльності.

Звернення до історії психології показує, що вона стає само­стійною наукою тільки тоді, коли стає експериментальною. Умо­ви для цього виникають лише наприкінці XIX століття. З розвитком виробництва, техніки, устаткування, з ускладнен­ням технологій зростають вимоги до знань, кваліфікації робітни­ків. На початку XX ст., коли відбувся стрибок у розвитку проми­слового виробництва на основі широкого запровадження досягнень науки і техніки, як це не парадоксально, проблеми лю­дини не тільки не відійшли на другий план — вони зайняли центральне місце. Стало очевидним, що управляти складною технікою, розвиненими технологіями не може людина «з вулиці», її потрібно спеціально готувати за заздалегідь визначеними хара­ктеристиками. Виникає поняття людського фактору, яке об'єд­нує «настрої і почуття людей, їх звички, соціальні установки, ціннісні орієнтації, стереотипи індивідуальної і групової поведін­ки, наслідування, навіювання, здібності, нахили, мотиви, суб'єк­тивне ставлення особистості до оточуючої дійсності, міжособистісні відносини, психологічний клімат у колективах, психологічні бар'єри та багато інших явищ, що виникають у процесі дій людей і їх спілкування між собою».

Психологія повинна зрозуміти закономірності цих явищ і знайти засоби управління ними з метою активізації людського фактору, як необхідної умови розвитку виробництва.

Внаслідок цього у XX столітті психологія зазнає бурхливо­го розвитку, передусім її практичні галузі. Початок століття ознаменований виникненням експериментальних ділянок ін­женерної, соціальної, педагогічної, диференційної психології. Кінець століття позначений стрімким розвитком таких практи­чних напрямів як екопсихологія, психологія реклами, психоло­гія управління, психологічна служба системи освіти, юридична психологія тощо.

Спеціального психологічного вивчення потребує людський фактор у різних сферах матеріального і духовного виробництва: промисловості, на транспорті, у торгівлі, у системі обслугову­вання, в освіті та армії.

Психологічні дослідження не можуть обмежуватися сферою науки, а виходять на шлях практичного їх використання. Взаємо-зустрічний рух теоретичних та прикладних розділів психології позначається на всій системі.

Сучасна психологія є досить розгалуженою системою науко­вого знання, окремі галузі якого знаходяться на різних щаблях розвитку та пов'язані з різноманітними сферами практики.

Становлення та розвиток психологічної науки, її структури та взаємодії з іншими галузями (їх кількість перевищує 100) можна представити у вигляді дерева психологічної науки.

Корінням цього дерева є філософські проблеми з такими роз­галуженнями, як теорія відображення, рефлекторна теорія психі­ки, вчення про принципи психології, методологія психології.

Основу системи психологічної науки становлять історія пси-хологіг і загальна психологія.

Галузі психологічної науки, які спираються на ці основні роз­діли та теорії, виділяються за певними принципами і утворюють «крону» дерева психологічної науки. Відповідно до прийнятих у вітчизняній психології принципів діяльності, розвитку та істори­зму критеріями виступають:

• психологічна сторона конкретного виду діяльності (психо­логія праці, педагогічна психологія, юридична психологія, меди­чна психологія, військова психологія тощо);

психологічна сторона розвитку (вікова психологія, психоло­гія аномального розвитку (спеціальна психологія, порівняльна психологія);

психологічна сторона відношення людини до суспільства (соціальна психологія, етнопсихологія, психологія особистості).

Більшість перерахованих галузей психології характеризують­ся науково-практичним змістом, у якому вирізняється як теоре­тичний, так і прикладний аспект. Так, педагогічна психологія і досліджує психологічні закономірності навчання і виховання, і розробляє шляхи їх врахування в діяльності педагога.

Відносно психологічної теорії психологічна практика виконує подвійну функцію.

З одного боку, вона активно споживає наукові знання у формі психологічних законів, закономірностей, теорій, гіпотез, у вигля­ді результатів конкретних експериментів та методик.

З іншого боку — практичні проблеми та досвід висувають пе­ред психологією задачі розв'язання експериментальних та теоре­тичних питань.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: