Сучасна теорія менеджменту

Загальновизнано, що класичний, поведінковий та кількісний підходи до менедж­менту не обов'язково суперечать один одному або є взаємовиключеними. Навіть за умови, що кожний підхід має свої особливі припущення і передбачення, вони можуть доповнювати один одного. Справді, остаточне розуміння менедженту потребує оцінки всіх трьох підходів. Сучасна теорія менеджменту побудована на системному і ситуа­ційному підходах, які певним чином ґрунтуються на підходах попередніх.

Системний підхід

Системний підхід є однією з важливих сучасних теорій менеджменту. Система ~ це взаємопов 'язаний набір елементів, що функціонують як єдине ціле²⁶. Як показано на рис. 1.4, сприймаючи організацію як систему, ми можемо визначити чотири головні елементи: затрати (вкладення), трансформаційні процеси, випуск (результати) і зво­ротний зв'язок. Затрати - це матеріальні, людські, фінансові та інформаційні ресурси, які організація отримує зі свого середовища. Далі, за допомогою технологічних і управ­лінських процесів їх перетворюють у випуск. Випуск - це товари, послуги або і те, й інше (видимі і невидимі); прибутки, втрати або і те, й інше (навіть неприбуткові орга­нізації змушені діяти у межах своїх бюджетів); поведінка працівників та інформація. Середовище реагує на цей випуск і забезпечує зворотний зв'язок із системою.

Трактування організації як системи дає різні важливі погляди на організації. Вони охоплюють: поняття відкритих систем, підсистем, синергії й ентропії. Відкриті сис­теми - це системи, які взаємодіють зі своїм середовищем, тоді як закриті не взає­модіють із середовищем. Усі організації є відкритими системами, проте деякі роблять помилку, ігноруючи своє середовище, і поводяться так, ніби їхнє середовище не є важливим.

Системний підхід також виділяє значення підсистем - систем у межах ширшої системи. Наприклад, маркетинг, виробництво, фінанси в межах компанії Mattel є, з одного боку, системами, однак з іншого, - підсистемами в межах цілої організації. Оскільки вони взаємозалежні, то зміни в одній підсистемі можуть впливати на інші підсистеми. Якщо відділ виробництва в Mattel знижує якість іграшок, які виробляє (купуючи, наприклад, матеріали нижчої якості), то наслідки будуть відчутні у сфері фінансів (більший потік готівки за коротший період унаслідок зниження ціни) і мар­кетингу (зменшення обсягу продажу за тривалий період унаслідок незадоволення спо­живачів). Менеджери повинні пам'ятати таке: хоча організаційними підсистемами можна керувати з деяким рівнем автономії, їхньою взаємозалежністю не потрібно ігнорувати.

Синергія стверджує, що організаційні одиниці (або підсистеми) часто можуть діяти успішніше, працюючи разом, ніж тоді, коли працюють окремо. Наприклад, Walt Disney Company в цілому має вигоду від синергії. Фільми компанії, тематичні парки, телевізійні програми і торгівля ліцензованими програмами забезпечують взаємний прибуток. Діти, які люблять діснеївські мультфільми, хочуть піти в Disney World, щоб їх переглянути і купити м'які іграшки героїв фільму. Музика з фільму забезпечує фірмі додаткові доходи, як і комп'ютерні ігри та інші ліцензовані пристрої в коробках для ланчу, одягу тощо. Синергія є важливим поняттям для менеджерів, оскільки вона підсилює вагомість спільної роботи шляхом кооперації і координації.

Ентропія ж- це закономірний процес, який веде до системного занепаду. Коли організація не стежить за зворотним зв'язком зі своїм середовищем і не пристосову­ється до нього, вона може збанкрутувати. Наприклад, компанії Studebaker, W.T. Grant і Penn Central Railroad стали банкрутами, оскільки кожна з них не змогла пожвавити свою діяльність і йти в ногу зі змінами в своєму середовищі. Головна ціль менеджменту, з погляду системного підходу - це постійне оновлення організації, щоб уникнути ентропії.

Ситуаційний підхід

Ще одним новим і вартим уваги доповненням до управлінської думки є ситуа­ційний підхід. Класичний^ поведінковий і кількісний підходи вважають універ­сальними, оскільки вони намагаються визначити "один найліпший шлях" керування організацією. Ситуаційний підхід передбачає, що універсальні теорії не можна засто­совувати до організацій, оскільки кожна організація унікальна. Він також засвідчує, що прийнятна управлінська поведінка у конкретній ситуації залежить від особливих обставин²⁶. По-різному сформульовану ефективну управлінську поведінку в одній ситуації не завжди можна пристосувати до інших ситуацій. Наприклад, згадаймо таке: Ф. Тейлор припускав, що всі робітники забезпечують більший рівень випуску, щоб максимізувати свій власний матеріальний добробут. Ми можемо уявити певних людей, мотивом яких є головно гроші, однак можемо ще легше уявити інших людей, у якихпереважає бажання вільного часу для відпочинку, соціальний статус, соціальне сприй­няття чи будь-яке поєднання всього цього (як виявив Мейо на підприємстві Haw­thorne).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: