Розрахунок витрат тепла на опалення

Q₀=q₀×V_б× (t_б-t_з) × =0,439×12325× (18+20) ×1,15=274815.1Вт.

q₀ = 0,439 Вт/м³К – питома теплова характеристика будівлі. Показує витрату тепла на опалення 1м³ будівлі при 1⁰С розрахункової різниці температур.

V_б – будівельна кубатура будівлі що опалюється V_б=14325м ³.

– усереднена розрахункова температура внутрішнього повітря

– розрахункова зимова температура зовнішнього повітря для опалення

(температура найбільш холодної п’ятиденки)

– коефіцієнт, враховує вплив на питому теплову характеристику кліматичних умов.

.

1.3.3. Каналізація

Відведення господарсько-побутових стоків передбачено в існуючий каналізаційний колектор діаметром 600 мм.

Зовнішня мережа каналізації запроектована з керамічних труб по ГОСТ 286-82.

В будівлі запроектовано господарсько-побутова (від санітарних приладів санвузлів, душових) система каналізації із роздільним випуском в зовнішню мережу

Трубопроводи системи монтуються із полімерних труб.

Для нагляду за зовнішньою каналізацією в місцях поворотів передбачаємо оглядові колодязі.

Для забезпечення нормальної внутрішньої каналізації передбачена прочистка на мережі. Витяжні частини стояків виводяться на 0.5 м вище покрівлі.

У відповідності з технічними умовами відведення зливових вод запроектоване в існуючий колектор зливової каналізації діаметром 1200 мм.

Трубопроводи зливової каналізації запроектовані з азбестоцементних труб по ГОСТ 1839-80.

Для відведення зливових вод з покрівлі запроектована система внутрішніх водостоків.

Вода з внутрішніх водостоків відводиться в зовнішні мережі зливової каналізації.

Трубопроводи системи запроектовані з чавунних труб по ГОСТ 6942-98.

1.3.4. Вентиляція

В будівлі запроектована загально-обмінна система вентиляції з природним спонуканням.

Видалення повітря передбачене через вентканали, приплив – неорганізований, через вікна.

Монтаж системи вентиляції вести згідно вимог СНиП 3.05.01-85.\

Електропостачання

Електропостачання житлового будинку запроектовано у відповідності з виданими технічними умовами.

— Категорія надійності електропостачання – ІІ,

— Встановлена потужність: Ру=125кВт;

Проектом передбачено електропостачання об'єкту по двох взаємо- резервуючих кабельних лінях 0,4кВ від різних секцій шин ЗТП-315.

В ЗТП-315 передбачено встановлення лінійної та секційної панелей ЩО-70.

На ввідному пристрої ВРП передбачено розрахунковий багатофункціо-нальний облік електроенергії.

Електроосвітлення території комплексу та під’їздів передбачено світильниками з ртутними лампами на металевих опорах. Мережа освітлення-кабельна. Управління електроосвітленням з приміщення чергового.

Проектом передбачено:

- будівництво телефонної каналізації з влаштуванням телефонних колодязів;

- прокладка кабелю по збудованій та існуючій каналізації до об'єкту;

- встановлення кінцевого кабельного пристрою на АТС.

Електропостачання струмоприймачів передбачено від мережі 380/220 В з глухо заземленою нейтраллю з системою заземлення TN-C-S.

Ввід, багатофункціональний облік електроенергії, розподіл живлячої електромережі передбачено на ввідно-розподільчому пристрої (ВРП) типу УВР 2202.

Розподільча мережа виконується приховано проводом в стальних трубах, групова - проводом приховано в стальних трубах, кабелем відкрито та в електротехнічному коробі.

Всі металічні неструмоведучі частини обладнання необхідно занулити. Для занулення технологічного обладнання та в мережі передбачено окремий провідник. В розеточній мережі встановлюються пристрої захисного відключення (ПЗВ).

Проектом передбачено загальне освітлення приміщень світильниками лампами розжарення. Мінімальні норми освітлення прийняті за СНиП II-4-79. Передбачено такі види освітлення:

- робоче - для всіх приміщень;

- аварійне - в кімнаті чергового, електрощитовій, вузлі вводу;

- евакуаційне - в коридорах, сходових клітках.

Біля виходів з коридорів передбачено світлові вказівники 'Вихід', приєднані до мережі евакуаційного освітлення. Світильники евакуаційного освітлення використовуються і в якості чергового освітлення.

Живлення мережі робочого і аварійного (евакуаційного) освітлення з різних вводів ВРП. Напруга електромережі на цоколях ламп -220В.

1.3.6. Телефонізація, радіофікація

Телефонізація передбачена від розподільчої коробки КРТП, ввімкненої в мережу міста у відповідності до виданих технічних умов.

Проектом передбачено прокладання кабелю ТПП 100х2х0,4 по існуючій та заново збудованій телефонній каналізації.

Радіофікація данного будинку проводиться шляхом побудови радіофідера напругою 240 В із встановленням на даху будинку радіотрубостійок.

1.3.7. Газифікація

Газопостачання проводиться від місцевого газопроводу високого тиску згідно виданих технічних умов власників мереж. Виконується газопостачання з

металевих водо- газопровідних труб Æ15 мм­ – внутрішня мережа і­ Æ50 мм - підвідна.

На підводках до газових приладів встановлюються крани. Для обліку витрат газу встановлюється лічильник.

Трубопроводи зовнішньої та внутрішньої системи газопостачання монтуються із сталевих електрозварювальних труб по ГОСТ 10704-91*.

1.3.8. Заходи по пожежній безпеці.

Будівля відноситься до ІІ ступеня вогнестійкості (ДБН В.1.1-7-2002, таб4).

Всі приміщення в підвалі виділено перегородками 1-го типу з мінімальною межею вогнестійкості ЕІ 45 (відповідно табл.1 ДБН В.1.1-7-2002).

Для димовидалення з теппідпілля в житловому будинку передбачено влаштування трьох світлових приямків. Для евакуаціїх з техпідпілля передбачено вихід безпосередньо назовні по зовнішніх сходах у відповідності до вимог ДБН В.2.2-15-2005.

Вихід на покрівлю будинку передбачено з технічного поверху по стрімянці через люк з межею вогнестійкості ЕІ 30.

З кожної квартири з 3 по 9 поверхи передбачено два евакуаційних виходи, один – на сходову клітку, другий – на лоджію з глухим простінком шириною не менше 1.2м між торцем площадки та глухим простінком між торцем площадки та дверима, які ведуть на лоджію. Глибина лоджії 1.5мм. Висота огороджій 1.2м.

1.4. Будівельна фізика.

Експлуатаційні якості будівлі визначаються не тільки розмірами і об’ємами приміщень, їх оздобленням і ступенем обладнання інженерними і санітарно-технічними засобами, але і конструкцією огороджень, які захищають приміщення від холоду (або сонячної радіації), опадів і інших зовнішніх впливів. Розділяючи два середовища з різною температурою, тиском повітря, вологістю, силою шуму огородження перешкоджають проникненню повітря, вологи, звуку і світла.

Основними із фізичних процесів є: будівельна теплотехніка (теплопередача, вологісний режим, повітропроникнення), будівельна світлотехніка (природнє і штучне освітлення приміщення, інсоляція і сонячна радіація), будівельна акустика (звукоізоляція і акустика приміщень).

Основними теплотехнічними вимогами які пред’являються до зовнішніх огороджуючих конструкцій (стіни, покриття) є: потрібний опір теплопередачі, повітронепроникність, а також нормальний вологісний режим. Враховуючи ці вимоги розробляємо конструкції огородження, які забезпечують необхідну довговічність і високі експлуатаційні якості.

1.4.1. Розрахунок стіни.

Рис. 1.1.

Покриття

Рис. 1.2

Зв’язок між стінами забезпечується поперечними діафрагмами із цільної цегли шириною 120мм. Діафрагми в плані приймати суцільними на всю висоту стіни, перебивна допускається тільки в самонесучих стінах. Крок діафрагми, які з’єднують зовнішню і внутрішню стінку, назначати 900мм, але не більше 1160мм. Зовнішні і внутрішні стінки, а також діафрагми виконувати з цегли одного виду і марки.

Теплотехнічний розрахунок стіни.

Потрібний опір

Теплова інерційність огороджувальної конструкції: Di=9,7156

Oпір теплопередачі

Умова виконується.

Висновок: огороджуюча конструкція має достатній опір теплопередачі і її можна експлуатувати.

1.5. Техніко-економічні показники

Таблиця 1.5.1. ТЕП

№ п/п	Найменування	Одиниці виміру	Примітки
	Площа ділянки під забудову	м	525.00
	Площа будинку	м	4026.00
	Будівельний об’єм - вище 0.000 - нижче 0.000	м	16892.00 15317.00 1575.00
	Загальна площа квартир	м	2950.28
	Житлова площа квартир	м	1429.56
	Коефіцієнт К1		0.48
	Коефіцієнт К2		11.8

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: