Законодавство України та зарубіжний досвід контролю за якістю та безпечністю продуктів харчування

Безпечність та якість харчових продуктів регулюється в нашій державі такими нормативно-правовими актами:

- „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (в ред. від 07.02.2002 р.); „Про безпечність та якість харчових продуктів” (в ред. від 06.09.2005 р.); „Про захист прав споживачів” (в редакції від 01.12.2005 р.); „Про основи національної безпеки України” (в ред. від 15.12.2005 р.); „Про захист населення від інфекційних хвороб” (від 09.02.2006 р.); „Про дитяче харчування” (від 14.09.2006 р.); Закон України „Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції”; Указ Президента України „Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції”.

В пакеті СОТівських законів було прийнято (31.05.2007 № 3595) Закон України ”Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні та використанні генетично модифікованих організмів”.

Але кожний із зазначених законів визначає лише окремі аспекти регулювання у сфері ГМО.

У 1946 р. була створена Міжнародна організація по стандартизації (International Organization for Standardization, ISO) (грецьк. isos – рівний) – організація, яка займається випуском стандартів, у тому числі і тих, які стосуються продуктів харчування.

У 1962 р. була створена Комісія Кодекс Аліментаріус (Codex Alimentarias Commission) (з лат. – „Законодавство про харчові продукти”) ООН з питань продовольства та сільського господарства (ФАО) та ВООЗ, яка містить стандарти на всі основні види харчових продуктів (ХП).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: