Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Забруднення харчових продуктів важкими металами та радіонуклідами




Харчові продукти забруднюються токсичними важкими металами (ВМ) через викиди, скиди, тверді викиди та відходи промислових підприємств, електростанцій, транспорту, комунальних служб, використання у сільському господарстві заходів для захисту рослин від шкідливих організмів, використання пакувальних матеріалів, предметів побуту (посуд), тощо, а далі по харчовому ланцюгу потрапляють до організму.

Відповідно до функцій в організмі метали класифікуються на такі групи:

- ессенціальні – незамінні фактори живлення;

- неесенціальні – необов’язкові для життя людини;

- токсичні (отруйні).

В організмі людини металічні елементи становлять до 3% маси тіла людини, серед яких переважають кальцій (80%), калій (12%), натрій (5.0%), магній (2%), залізо (0.2%), цинк (0.14%). На долю інших припадає ~ 0.66%, серед яких є мікроелементи зі вмістом в організмі від 10-5 до 10-3% та ультрамікроелементи (концентрація їх в організмі нижче 10-5%). З продуктами харчування до організму людини надходить близько 70 ВМ, з яких майже всі належать до мікроелементів. У невеликих дозах вони життєво необхідні, адже беруть участь у різних формах метаболізму, синтезі речовин, входять до складу ферментів, тканин організму (див. п. 4.4). Але у концентраціях вищих за ГДК такі ВМ, як ртуть, миш’як, хром, сурма, срібло, свинець, олово, мідь, нікель, селен, кадмій, вісмут тощо стають токсичними (див. табл. 11.6).

Згідно з рішенням комісії ВООЗ ртуть, кадмій, свинець, миш’як, мідь, стронцій, цинк, залізо включені до переліку металів, вміст яких контролюється при міжнародній торгівлі. У країнах СНД контролю підлягають ще сурма, нікель, хром, алюміній, фтор, йод.

 

Споживачеві спеціалісти радять вживати таких заходів:

1. Перед миттям овочі бажано замочувати в ємностях з проточною водою протягом 1 год.

2. Потрібно уникати використання в їжу великих за розміром моркви, буряків, кабачків у цілому вигляді. Їх можна використати для виготовлення пюре, пасти, напівфабрикатів після вилучення соку.

3. Бланшувати овочі не парою, а водою. В цьому випадку знижується вміст свинцю в буряках, моркві, гарбузах, яблуках на 5%, у кабачках – на 22.9%, а також вміст міді, цинку, кадмію.

4. Ягоди необхідно ретельно мити (це знижує вміст ВМ ~ на 4%, при бланшуванні – на 30%).

5. Перед використанням в їжу і для переробки моркви, буряків, кабачків необхідно видаляти покривні тканини (шкірку з невеликим шаром м’якоті).

6. Уникати пиття і використовувати для приготування страв воду з річок, озер інших джерел не перевірених на вміст ВМ.

 

Питання вмісту радіоактивних речовин (РР) в продуктах харчування особливо актуальним стало після аварії на ЧАЕС у 1986 р., коли почали спостерігати підвищення рівня радіонуклідів в продуктах харчування (у 5-20 разів у порівнянні з дослідженнями попередніх років).

За характером розподілу в організмі радіонукліди поділяють на такі групи:

- радіонукліди, що відкладаються в скелеті (кальцій, стронцій, барій, радій);

- радіонукліди, що накопичуються в печінці (цезій, плутоній);

- радіонукліди, що накопичуються по всьому організму (кисень, водень, залізо);

- радіонукліди, що накопичуються в щитовидній залозі (йод).

- радіонукліди, що накопичуються в м’язових тканих (цезій).

 

На сьогодні основну роль у внутрішньому опроміненні організмів відіграють стронцій-90 та цезій-137. Являючись аналогами за своїми хімічними властивостями кальцію і калію, вони активно включаються у біологічні цикли, потрапляючи до організму, в основному, із м’ясом і молоком. 90% стронцію-90 накопичується в скелеті, 80% цезію-137 акумулюється в м’язах і ~ 8% – в кістках.

Кількість радіонуклідів, що потрапляють до організму можна попередити і знизити при правильно підібраному раціоні харчування.

Так зменшенню відкладання і виведення із організму радіоактивних елементів сприяють, так звані, „радіопротектори”: хлібопродукти з висівками, чорна смородина, чорноплідна горобина, обліпиха, лимони, фініки, гранати, брюссельська капуста, мед, петрушка, квасоля, картопля, хрін, шпинат, зелена цибуля, гарбузи, солодкий перець, органічні кислоти, які містяться в соках і продуктах їх переробки, продукти моря, зокрема бурі водорості. Справжнім „королем” радіозахисних продуктів є зелений чай.

Проживаючим на радіаційно забруднених територіях фахівці радять:

- ретельно мити овочі (таким чином вдається видалити на 30-40% радіонукліди);

- на 1-1.5 см верхню частину коренеплодів слід зрізати (саме в цій частині міститься до 80% всіх радіоактивних речовин);

- у капусти слід видаляти верхній шар листків і не вживати качан;

- овочі слід відварювати: будь-який при відварюванні продукт втрачає до половини радіонуклідів (у прісній воді до 30.5%, у солоній – до 50%).

МОДУЛЬ ІІ «ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ»

Лекція 4 (1 год.)

Тема 7.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных