Картографічне моделювання природно-ресурсного потенціалу

Картографічне моделювання є дуже зручним у дослідженнях природно-ресурсного потенціалу. Застосування даного методу дає змогу:

- дати загальну характеристику природно-ресурсного потенціалу;

- визначити комплексний характер ПРП;

- просумувати і проаналізувати ПРП по ряду показників ресурсного характеру;

- проаналізувати стан охорони і відтворення ПРП;

- відобразити природно-ресурсне районування території.

Картографічні моделі розкривають результати економічної оцінки природно-ресурсного потенціалу, відображають співвідношення економічних ресурсів (природних) в компонентному, функціональному і територіальному аспектах, характеризують інтегральний природно-ресурсний потенціал, узагальнюють комплекс заходів, спрямованих на його охорону і відтворення, уточнюють територіальні поєднання природних ресурсів, природно-ресурсні комплекси та райони.

Виділяють наступні види карт природно-ресурсного потенціалу:

- розміщення і розвитку окремих компонентів ПРП (мінерального, водного, ґрунтового тощо);

- сумарні чи інтегральні карти ПРП (відтворюють розміщення і розвиток всіх компонентів ПРП);

- сукупні (охоплюють природні ресурси, трудові ресурси, мінеральні ресурси);

- функціональні (відтворюють взаємозв’язок між ПРП і людським суспільством).

Територіальну різноманітність ПРП відображають багатьма показниками, зокрема, обсягом (запасами) ресурсу, його внутрішнім складом, продуктивністю, забезпеченістю на душу населення (одиницю основних фондів), рівнем використання, господарчою освоєністю в цілому, питомою вагою ресурсу в інтегральному природно-ресурсному потенціалі, динамікою розвитку окремих параметрів ресурсу. Картографічне моделювання природно-ресурсного потенціалу дає змогу відкрити географічні закономірності, передумови розвитку сучасних і перспективних природно-ресурсних комплексів, а отже - спрямовувати їх розвиток. Можливість сумування кількісно і якісно різноманітних ресурсів в одному показнику сукупного природно-ресурсного потенціалу в процесі його картографування проявляє себе в територіально диференційованих показниках компонентної структури, що дає змогу вивчати сучасний рівень соціально-економічного розвитку території. Цікавою картографічною моделлю є картування ентропійної міри різноманітності ресурсів ().

(7.1)

де n - кількість видів природних ресурсів,

P_i - питома вага ресурсу в сукупній продуктивності території.

Рівень різноманітності визначає ступінь спеціалізації регіону та тому є показником доцільного напряму використання природних ресурсів. Так, наприклад, при високому значенні Н на даній території неможливо створити багато спеціалізований господарчий комплекс.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: