Поняття та види валютних систем.

Використання валюти суб'єктами господарства у їх фінансово-господарській діяльності становить собою валютні відносини. Вони лежать в основі валютної системи.

В а л ю т н а с и с т е м а - це форма організації і регулювання валютних відносин, закріплена національним законодавством і міжнародними угодами.

Розрізняють національну, міжнародну і світову валютні системи.

1. Н а ц і о н а л ь н а – форма організації та регулювання валютних відносин, закріплена національним законодавством з врахуванням норм міжнародного права. Вона виконує такі основні функції:

1) визначає механізми взаємодії національної грошової одиниці зі світовими грошима-спосіб її конвертованості, котирування валютних курсів;

2) організовує формування і використання міжнародної ліквідності-грошових коштів та цінних паперів, які можуть використовуватися для погашення боргових зобов'язань;

3) забезпечує формування золотовалютних запасів країни;

4) здійснює формування кредитних ресурсів.

Основними органами національної валютної системи виступають банківські і кредитно-фінансові установи, біржі, спеціальні органи валютного контролю, приватні комерційні установи.

2. М і ж н а р о д н а – договірно-правова форма організації валютних відносин між групою країн. Вона виконує такі основні функції:

1) забезпечує формування та використання міжнародної грошової одиниці (в разі її існування, як це мас місце в ЄС);

2) здійснює заходи щодо регулювання валютних відносин в рамках інтеграційного об'єднання;

3) визначає режим регулювання валютних курсів.

Основними органами міжнародної валютної системи є міжнародні валютні фонди та міжнародні кредитно-розрахункові установи (наприклад, Європейський банк реконструкції і розвитку).

3. С в і т о в а – договірно-правову форму організації міжнародних валютних відносин між країнами світової співдружності.

Головними її функціями є:

1) формування міжнародних ліквідних ресурсів, в ролі яких виступають золото і платіжні засоби;

2) забезпечення дії механізму регулювання валютних курсів;

3) забезпечення функціонування валютних ринків і ринків золота;

4) розвиток міжнародного кредитування і міжнародних розрахунків.

Основними органами світової валютної системи виступають міжнародні валютні організації (МВФ) та міжнародні банківські установи (Світовий банк).

Світова валютна система охоплює певну сукупність:

1) фінансових міждержавних інститутів, які регулюють валютні відносини;

2) національних банківських та позабанківських установ;

3) міжнародних платіжних засобів;

4) усталених правил, які регулюють режим обміну валют;

5) в комплекс договірних настанов та методів здійснення міжнародних розрахунків.

Світова валютна система базується на різних формах грошей, які обслуговують міжнародні відносини. Тому ці гроші називаються світовими. Функціональні форми останніх розвивались паралельно з національними грошима, тобто вони пройшли шлях від золотих до кредитних.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: