Найуживаніші ідіоми та прислів’я італійської мови

Ідіома - це властиве тільки даній мові стійке словосполучення, значення якого не визначається значенням слів, взятих окремо.

Через те, що ідіому неможливо перекласти дослівно (втрачається сенс) часто виникають труднощі перекладу та розуміння. З іншого боку такі фразеологізми надають мові яскраве емоційне забарвлення. [18]

Звичайно, повний перелік італійських ідіом цими фразами не обмежується, але у таблиці Додатку 1 наведені найцікавіші вислови з відповідниками українською.

Цікавим аспектом вираження в італійскій мові є прислів’я. Їх слід досліджувати в аспекті теми роботи, адже прислів’я - це традиційні вислови, що перейшли у мову через століття. Можна сказати, що прислів’я - це історичний приклад вираження експресивності та емоційності італійської мови.

Зазвичай, люди не замислюються над походженням прислів’їв, які вони вживають під час мовлення, а українці сьогодні вживають багато висловів, що мають італійське походження.

Розглянувши прислів’я з автором було підібрані відповідники до них в українській мові. [19]

• A caval donato non si guarda in bocca - Дарованому коневі в зуби не дивляться

• L’appetito vien mangiando - Апетит приходить під час їжі

• Meglio tardi che mai - Краще пізно, ніж ніколи

• Non tutto il male vien per nuocere - Немає злого, щоб на добре не вийшло

• Le bugie hanno le gambe corte - У брехні ноги короткі

• Chi trova un amico, trova un tesoro - Справжній друг - це скарб

• Chi va piano, va sano e va lontano - Тихше їдеш, далі будеш

• La goccia scava la pietra - Вода камінь точить

• Batti il ferro finché è caldo - Куй залізо, доки гаряче

• Chi dorme non piglia pesci - Хто рано встає, тому Бог помагає

• Frutto proibito, frutto saporito - Заборонений плід солодкий

• Non è tutt'oro quello che riluce -????????

Є в італійській мові і зовсім особливі прислів’я, яким не можна знайти відповідника у українській:

• Chi al caso s’affida prende un cieco per guida (Хто покладається на випадок, той прямує за сліпим)

• Tra moglie e marito non mettere il dito (Між чоловіком і дружиною палець не став)

• Moglie e buoi dai paesi tuoi (Дружини і мули з твого краю)

• Troppi galli a cantar non fa mai il giorno (Багато співаючих півнів не роблять дню) і багато інших.

Безперечно, італійська мова багата засобами мовної виразності, які дуже яскраво проявляються в ідіомах і прислів’ях - висловам, що пішли з народу. Не можна заперечувати, що ці аспекти італійської мови є дуже характерними засобами вираження емоційності і глибини духу народу.

IV. ПОРІВНЯННЯ ВИРАЖЕННЯ ЕКСПРЕСИВНОСТІ ТА ЕМОЦІЙНОСТІ У РІЗНИХ РЕГІОНАХ ІТАЛІЇ

Відомі значні відмінності у культурі, звичаях, мові і традиціях різних областей Італії. У часи коли Італія була розділена на кілька самостійних держав, в середині XIX ст. найбільшими з них були Сардинське королівство, Парма, Модена, Тоскана, Папська область, Королівство обох Сицилій (Неаполітанське королівство). Після поразки революції 1848-1849рр. у країні настав період реакції - відновлено абсолютистські порядки, ліквідовано всі завоювання революції. Найвідсталішим регіоном був південь Італії (Неаполітанське королівство). Найрозвинутішими були північні землі Італії - Сардинське королівство з П’ємонтом. Додаток 2

У квітні 1861 р. було проголошено утворення Італійського королівства (22 млн жителів) - головне завдання Рисорджименто (Risorgimento) (так називали рух італійців за національне визволення) було вирішено. Італія стала конституційною монархією. У 1866 р. до Італії приєднано Венецію, а в 1870 р. - останню італійську територію - Папську область. 3 1871 р. столицею Італії стало місто Рим.

Об'єднання Італії стало наслідком героїчної тривалої боротьби італійського народу під керівництвом Мадзіні та Гарібальді.У процесі об'єднання виникли передумови для формування єдиного внутрішнього ринку і промислового перевороту. Створення об'єднаного Італійського королівства значно прискорило економічний розвиток Італії, однак залишились значні відмінності між регіонами, в тому числі вищий рівень розвитку північних областей, порівняно з південними, які тривалий час залишались аграрними. [20]

Жителі південних регіонів Італії - Italia Meridionale (Abruzzo, Basilicata, Calabria, Campania, Molise e Puglia) - найбільш темпераментні, відкриті і життєлюбні. Італійці самі відмічають, що на півдні люди поводяться набагато вільніше, їм легше бути собою зі сторонніми, вони дружелюбні і безтурботні. [17]

В той час як у регіонах північної і центральної Італії - Italia Settentrionale, Italia Centrale, люди більш стримані і відвертіші з тими, кого добре знають. В таких регіонах як Alto Adige і Trentino, де існує невеликий вплив німецької культури, вираження емоційності або особливі всплески емоцій відбуваються лише у моменти особливого захоплення чи страждання.

Існують і характерні лише для певиних регіонів жести і вигуки.

Наприклад, така риса як вираження незгоди звуком “ц”, що робиться прикладаючи язик до піднебіння, та рухом голови (або зі сторони в сторону, або різко вгору), характерна для римлян. Римським (romanesco) є також вигук “tiè è” (“тримай”, грубе звертання, що виражає образу і невдоволення). Серед інших особливих вигуків з Риму (регіону Лаціо): “Sciao!” = Ciao! (Привіт/Бувай!), “Сioccatelo!/Spizzatelo!”(Дивись уважно!), “Te prego!” (Не вірю своїм очам!) та інш.

Є багато відомих вигуків, що походять з Мілану (регіону Ломбардія): “Zebraglia!/ Zebrella!” (Нема за що!), “Tranchi!” (Заспокойся!), “Ciapa sù!” (Отримай що заслужив!) та інш. [13, 14]

У Неаполі і на Сицилії дуже часто використовують символічні жести (наприклад “ріжки” - “le capra”, що вказують на зраду дружини та інші жести). У Неаполі підняти брови може означати попередити когось про небезпеку, а в інших регіонах так вказують на хитру, недоброзичливу людину. У Неаполі і Римі піднести палець до носа означає щире, дружнє попередження про небезпеку, а на Сардинії цей жест використовує людина, що хочу розкрити свою таємницю.

Коли на півночі або центрі Італії проводять тильною частиною долоні по підборіддю - це означає різку незгоду, вираження непричетності до справи. Іноді так можна сказати: “non posso perdonarlo” (не можу цього пробачити) або “non posso accontentarlo” (не можу задовільнити цю потребу). На півдні цей жест означає просто “No” (ні) без емоційного забарвлення.

Навіть жест “OK” (Окей, добре) може мати вкрай негативне значення у різних регіонах. На півночі цей жест іноді позначає “inferno” (пекло), а на півдні це величезна образа, прояв невихованості. [20]

Немає сумнівів, що у різних частинах країни мешкають дуже відмінні за характерами і звичаями люди, для яких іноді однакові жести і можуть мати різне значення, а вирази - бути незрозумілі. Тому так важливо порівнювати регіональні особливості італійської мови і культури, для глибшого її вивчення.

ВИСНОВКИ

Італійці відомі в усьому світі саме завдяки своїй емоційності у спілкуванні, яскравому вираженні власних поглядів, голосному мовленню, повному вигуків, які супроводжуються специфічними жестами. Італійська мова також багата прислів’ями і у ній ясно простежуються особливі синтаксичні структури, які втілюють експресивну та емоційну комунікативні функції адресанта. Саме ці аспекти італійської мови було досліджено у даній роботі.

Порядок слів у реченні (тобто певне розташування слів у реченні) виконує ва- жливі семантичні та структурні функції. Серед комунікативних типів речення найбільші відмінності в різних мовах мають питальні речення. В італійській мові в питальних реченнях панує інверсія членів речення і присyдок переважно ставиться на перше місце.

Характерними для італійської мови є еліптичні вирази підмета або присудка (la frase ellittica del soggetto о predicato). Це речення, у якому підмет не називають, яле він очевидний зі зміста речення, тобто його мають на увазі (soggetto sottinteso).

Як і в українській мові важливими для вираження ставлення до того, що говорить адресат є складносурядні (coordinazione) і складнопідрядні речення (subordinazione). Координація та субординація також називаються відповідно паратаксис і гіпотаксис. Паратаксис дуже часто використовується в усній комунікації, гіпотаксис в основному використовується в письмовій мові, особливо в аргументативних текстах, у яких важлива наявність логічних зв’язків. Від тої чи іншої форми побудови речення залежить намір мовлення людини, інформація, яку він надає.

У сучасному мовознавстві не існує чітко визначеної класифікації емоцій, що пов’язано зі складністю інтерпретації та характеристикою емоційного стану людини. Емоції мають широке виявлення у виразах (італ. сongiunzioni), окличних фразах (італ. formule esclamative), фразеологізмах, ідіомах, прислів’ях, але також це міміка, жести, мимовільні вигуки, рухи.

Жести виникли в італійській мові з історичних часів, коли Італія була поділена на декілька окремих держав. Окрім жестикування руками, в італійців дуже виражені рухи усім тілом, м’язами обличчя, які зазвичай є мимовільними, але несуть важливу інформацію про мовця, показують його ставлення до сказаного, до співбесідника.

Що стосується жестів руками, то часто в Італії вони підкреслюють і навіть замінюють деякі слова. Більшість жестів у мовленні є мимовільними, але в той же час є невід’ємним способом вираження емоцій і експресивності в італійській мові.

Так само вигуки зазвичай використовуються у мовленні мимовільно, але виконують дуже важливу роль у комунікації.

Вигуки поділяють на кілька груп. До першої групи належать власне вигуки (“interiezioni proprie”), або первинні вигуки (“interiezioni primarie”) або прості (“interiezioni semplici”). До другої групи належать невласні вигуки (“interiezioni improprie”), які іменуються також вторинними (“interiezioni secondarie”) або складеними вигуками (“interiezioni composte”). До третьої групи належать фрази, які виступають в ролі вигуків (“locuzioni interiettive o esclamative”). Вони можуть складатися з декількох слів, найчастіше, це цілі речення.

Безперечно, італійська мова багата засобами мовної виразності, які дуже яскраво проявляються в ідіомах і прислів’ях - висловах, що пішли з народу. Можна сказати, що прислів’я та ідіоми - це історичний приклад вираження експресивності та емоційності італійської мови.

У якості практичної роботи, було проведено порівняльне дослідження вираження експресивності та емоційності у різних регіонах Італії. Загалом, вільніше і розкутіше поводять себе мешканці Південної Італії (Italia Meridionale), тому у них яскравіший прояв мають жести, у мові є особливості вимови тощо. У багатьої регіонах існують специфічні вигуки, які вказують на особливі для конкретних областей, навіть міст (у роботі - Риму та Мілану), способів вираження емоційності та експресивності італійців.

Підводячи підсумок, слід сказати, що яскравість вираження емоцій в італійській мові залишається великою областю для дослідження, адже на скільки глибока історія і культура цього народу - на стільки ж у його мові багато особливостей і цікавих моментів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабич Н. Д. Основи культури мовлення / Н. Д. Бабич. – Львів: Світ, 1990. – 232с.

2. Дель Ґаудіо Сальваторе - Аспекти зіставного синтаксису італійської та української мов

3. Загнітко А. П. Теорія сучасного синтаксису. / Монографія. – 2-е вид., випр. і доп. – Донецьк: ДонНу, 2007. – 294 с.

4. Кротевич Є. В. Словник лінгвістичних термінів / Є. В. Кротевич, Н. С. Родзевич. – К.: Вид-во АН УРСР, 1957. – 236 с.

5. Романова Н.В. Психолінгвістичні методи дослідження емотивної лексики [Електронний ресурс] / Н. В. Романова // Наукові записки Національного університету ''Острозька академія''. Сер.: Філологічна. – 2012. – Вип. 29. – С. 176–179. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nznuoaf_2012_29_59.pdf.

6. Алисова Т. Б. Очерки синтаксиса современного итальянского языка (Семантическая и грамматическая структура простого предложения) 1971

7. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка / И. В. Арнольд. – М.: Изд-во лит. на иностр. языках, 1959. – 352 с.

8. Троилина И. А. Функционально-семантический подход в изучении проблемы языковой эмотивности / И. А. Троилина // Язык и эмоции: [сб. научн. тр.] / [под ред. В. И. Шаховского и др.]. – Волгоград: Перемена,1995. – С. 60–68.

9. Battaglia Salvatore, Pernicone Vincenzo, La grammatica italiana, Torino, Loescher, 1971

10. Dardano M., Trifone P. - Grammatica Italiana con nozioni di linguistica - Bologna, 2007

11. Scansetti Alessandro, Nozioni di grammatica, lingua e letteratura italiana, Societа editrice Dante Alighieri, 1954

12. Straniero F. Elementi di grammatica contrastiva russo-italiano / F. Straniero. – Roma, 2008

Електронні ресурси:

13. Dizionario della lingua milanese - Режим доступу: http://spazioinwind.libero.it/skazzz/seghe%20mentali/impariamo%20le%20lingue/dizionario%20milanese.htm

14. Dizionario della lingua romana - Режим доступу: http://spazioinwind.libero.it/skazzz/seghe%20mentali/impariamo%20le%20lingue/dizionario%20romanesco.htm

15. Impariamo l’italiano - Режим доступу: http://www.impariamoitaliano.com

16. La grammatica italiana - Режим доступу: http://www.lagrammaticaitaliana.it

17. Linguaggio dei gesti - Режим доступу: http://www.scudit.net/mdgesti3.htm

18. Proverbi e Modi di Dire Italiani- Режим доступу: http://www.oneworlditaliano.com/italiano/proverbi-modi-di-dire-italiani.htm

19. Raccolta di proverbi e detti italiani - Режим доступу: http://web.tiscali.it/proverbiitaliani/

20. Treccani, L’enciclopedia italiana – Режим доступу: http://www.treccani.it/

Відеоматеріали:

21. https://www.youtube.com/watch?v=_8hAOxsTpVY

22. https://www.youtube.com/watch?v=EkTzU971Y9o

23. https://www.youtube.com/watch?v=aHZwYObN264&spfreload=1

ДОДАТКИ

Додаток 1

Таблиця ідіом італійскої мови і їх відповідників в українській

Складено автором

(19 - італійські ідіоми)

Додаток 2

Мапа Італії 1820-1848 pp. [20]

Характерні вирази і положення італійців з різними емоціями [15]

Додаток 4

Міжнародні жести італійців [15]

Додаток 5

Різні значення жесту “ріжки” (le corna) [21,22]

	Хай щастить (Buona fortuna)
	Твоя дружина тобі зраджує (la tua moglie ti tradisce)
	Іди до біса (Vai via!)

Додаток 6

Жести пов’язані з їжею [23]

	Їсти спагетті
	Пити воду
	Пити вино
	Пити еспресо

Додаток 7

Дати оцінку їжі [21]

	Дуже смачно (Delizioso!)
	Чудовищ смак (Che buono!)
	Ідеально (Perfetto!)

Додаток 8

Жести, що показують неприязнь до когось [21]

	Ненавиджу його (Mi sta sullo stomaco!)
	Забирайся (Vattene!)

Додаток 9

Деякі інші жести [21, 22]

	Давай вже/ переходь до суті справи (Dai!)
	Тобі щастить (Sei fortunato!)
	Обіцяю/Клянуся (Giuro!)
	Невже! (Ma dai!)
	Досить (Basta!)

Додаток 10

Жести, звернені до співрозмовника [21]

	Ти класний (Sei figo!)
	Побачимось пізніше (Ci vediamo dopo!)

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: